3.2. Кредити в загальноєвропейській системі освіти

Кредити є лише системою вираження еквівалентності існуючого навчання.

• Кредити надаються лише за успішні досягнення в навчанні.

• Кредити, що надаються вищим навчальним закладом, можуть бути визнані іншим вищим навчальним закладом, але остаточний висновок завжди залежить від закладу, в який переходить студент.

• Кредити є найбільш ефективними, якщо вони закріплюються за навчальними програмами й виражаються «номінальним загальним часом навчання», тобто середньою кількістю годин, яку студент може прослухати, щоб досягти певного результату навчання й таким чином успішно одержати кредити. У загальноєвропейській системі кредити видаються, використовуючи підхід, що базується на 60 кредитах ECTS, на повний академічний рік, залежно від загального навантаження студента (загальний час навчання), виконаного їм для завершення навчання.

У рамках Болонського процесу перший цикл (3-4 роки навчання) дорівнює 180-240 кредитам. Другий цикл (1 або 2 роки постбакалаврського навчання) дорівнює 60-120 кредитам.

Усі ці положення містяться в Проекті узгодження освітніх структур у Європі, заснованому згідно з Болонською декларацією, підписаною в 1999 році міністрами освіти 29 країн. Основою для встановлення кредитів є офіційна тривалість навчальної програми: наприклад, загальний навчальний курс, необхідний для одержання диплома першого циклу, тривалістю три або чотири роки, виражається в 180 або 240 кредитах. Кожен окремий курс, який необхідно прослухати для одержання диплома, може бути описаний в термінах навчального навантаження, а, отже, й кредитів. Кредит можна одержати, якщо певний розділ курсу успішно завершений й оцінений. На практиці один ECTS кредит дорівнює 25-30 годинам роботи студента, включаючи аудиторну, позааудиторную роботу й консультації.

З часу прийняття Болонської декларації дискусія на тему кредитів одержала новий імпульс. Зросла кількість країн, погодивши свої національні програми з системою ECTS. Європейські країни прийшли до згоди за такими загальними структурами:

• перший рівень - переддипломне навчання (180-240) кредитів;

• другий рівень - післядипломне навчання (тривалість обговорюється);

• третій рівень - докторат (180-240) кредитів.

В основі Болонського процесу лежить кредитно-модульна система.

3.3.Організація навчального процесу за Болонською (європейською) системою.

Робоча дисципліна пропонується викладачем з повним змістом: особливостями курсу, лекціями, лабораторними, практичними, самостійними роботами на один курс, тобто тезовим планом, списком використаної літератури, критеріями оцінювання,.

Студент обирає план на навчальний семестр і віддає спочатку тьютору, який оцінює навантаження, а потім - на розгляд і коректування в ректорат зі своїми рекомендаціями. Тьютор - «куратор», один на спеціальність, зі званням не нижче доцента. До його обов'язків входить: відвідування занять студентів; надання рекомендацій ректоратові по кожному студенту, що звернувся до нього; відповідальність за рекомендаційні листи (при співробітництві з фірмами). Крім того, він допомагає правильно скласти навчальні плани студентів, співробітничає з викладачами й вищестоящими організаціями, відповідає за підготовку фахівців зі свого напрямку. Оплата нараховується за кожного студента.

Основною навчальною роботою є самостійна робота студентів. Тому кількість лекцій і практичних занять значно менша, ніж у нашій системі освіти.

Контроль здійснюється за навчальним модулем, основна його форма - тест. Навчання вважається успішним у тому випадку, коли студент набрав певну кількість кредитів. У разі неуспішного вивчення дисципліни студенту може бути призначено повторний курс її вивчення, при неуспішному оволодінні декількох дисциплін студенту призначається повторне навчання (переведення на курс нижче). Кожний студент оцінюється в рамках рейтингової системи, яка визначає і оплату за навчання, й розмір стипендії. Починаючи з першого курсу, студент займається самостійною науковою працею під керівництвом викладача. Творчій роботі студента приділяється досить серйозна увага через систему організації наукової праці студентів (студентські наукові товариства, спеціальні видання, студентські конференції й т.д.)

Як будь-яка інша, європейська система освіти має свої переваги й недоліки. До недоліків можна віднести тестовий контроль за репродуктивними й перетворюючими видами діяльності студента (точніше, недостатній контроль за творчими здібностями під час перевірки модульних робот), малий обсяг навчального часу, відведений на спілкування з викладачем та ін.