1. 6 Складання будівельних поперечників
Крім поздовжнього профілю, при трасуванні складають профілі-поперечники .
Останні вибирають у характерних місцях, як на пікетах , так і на плюсових точках, з таким розрахунком , щоб з необхідною повнотою охарактеризувати трасу в поперечному до неї напрямку . Побудова поперечників в основному аналогічна побудові повздовжнього профілю .
При виконанні завдання необхідно викреслити два поперечники, розмістивши один з них на рівнинній ділянці траси, а другий на косогорі . На поперечниках необхідно провести проектування детального розпланування будівельного полотна .
Основною частиною залізничного полотна є верхня будова – рейки зі шпалами , укладені на баластний шар . Для кращого стоку води земляна основа над баластним шаром влаштовується у вигляді так званої зливної призми .
На малюнку 1.8 приведений поперечний розріз полотна залізниці для одношляхової дороги . Уздовж дорожнього полотна влаштовують бокові водовідвідні канави – кювети . Середня глибина кювета 0,6 м.
Для виконання земляних робіт роблять детальне розпланування земляного полотна або , як кажуть , будівельних поперечників . Це розпланування полягає в позначенні на місцевості в плані і по висоті всіх характерних точок профілю полотна : осі , бровок , кюветів і т.д.
Мал.1.10
Поперечники розплановують на всіх переломах поздовжнього профілю , на прямолінійних ділянках через 20-40 м . Осьовими точками поперечників служать як пікети , так і плюсові точки . На заокругленнях траси поперечники розплановують через 10-20 м по напрямку до центру кривої .
Одночасно з розплануванням поперечників виносять у натуру червоні відмітки, які відповідають відмітці бровки дорожнього полотна у закінченому вигляді .
У залежності від розташування, поперечники розплановують одним з наступних способів :
1 ) Розпланування поперечників у рівних місцях на насипі .
Вихідними даними для розпланування поперечника є :
а – ширина земляного полотна , рівна 5,8 м ;
h – висота насипу . рівна робочій відмітці ;
m – стрімкість схилу , що приймається в залежності від інженерно – геологічних властивостей грунтів ( в нашому випадку 1 : 1,5 ) .
Рисунок 1.11 – поперечний переріз
Для розпланування поперечників у натурі відкладають в обидві сторони від осьової точки 01 відстань в/2 для позначення бровок і відстані l = в/2 + h * m для фіксації схилів ( приклад : нехай h = 4 м , тоді l=5,8/2+4* 1,5 = 8,9 м )
2) Розбивка поперечників у насипі при значному нахилі місцевості ( на косогорі).
У цьому випадку для того , щоб отримати на місцевості розташування точок підошви насипу Б1 і Б , відкладають вверх і вниз відстані l1 i l2 , якi знаходять за формулами :
l1 = ( B/2+mh)sin β/sin(β+υ) ; (1.41)
l2 = ( B/2+mh)sin β/sin(β-υ) ; (1.42)
де υ – кут поперечного нахилу місцевості ( знаходять у нашому випадку за горизонталями плану ) :
β – кут схилу насипу ( tg β = 1:m ) = 0,67 .
Рисунок 1.12
Для визначення на місцевості проекції бровок А1 і А2, необхідно від осьової точки 01відкласти по поверхні землі відстань О1А1 = О1А2 = B/2cos υ .
3) Розпланування поперечників у виїмці .
Для розпланування поперечників фіксують осьову точку траси О, точки А1, А2, і бровки виїмки Б, Б1
Якщо місцевість у поперечному напрямку порівняно рівна , то розташування в натурі точок А1 і А2, знаходять , відкладаючи в обидві сторони від осі відстані О1А1 , О1А2,
O1A1 = O2A2, = b/2 + d ,
де b – ширина дорожнього полотна , рівна 5,8 м ;
d – ширина кювету поверху , рівна 2,2 м .
Відмірявши від точок А1 і А2, величину закладення схилу , рівну mh , знаходять і закріпляють бровки виїмки Б і Б1 .
.
Рисунок 1.13 –
побудова пеерізу
При розплануванні поперечників в виїмці по косогору необхідно відкласти від вісі траси в сторону зниження схилу відстань
l1 = (b/2 + d + mh)sin β/sin(β+υ) (1.43)
і в сторону підвищення схилу
l2 = (b/2 + d + mh) sinβ/sin( β – υ ) , (1.44)
де
υ – кут нахилу місцевості ;
β – кут схилу виїмки ;
h – глибина виїмки
Рисунок 1.14 – поперечний переріз