Тема 9. Видатки на соціальний захист населення і соціальну сферу
Головна проблема соціальної сфери – незавершеність соціальної реформи, відсутність політичної волі та політичного розуміння необхідності поглиблення та завершення соціальної реформи. Основним джерелом фінансового забезпечення соціальної сфери є бюджети різних рівнів – державний та місцеві
изначальним напрямом внутрішньої політики держави є соціальна політика.
Соціальна політика держави покликана забезпечити громадянам гарантовані Конституцією України права: на життя, безпечні умови праці, винагороду за працю, захист сім'ї, відпочинок, освіту, житло, охорону здоров'я та медичну допомогу, соціальне забезпечення та сприятливе навколишнє середовище.
Соціальна політика – це система заходів держави спрямована на забезпечення всіх верств населення необхідними умовами для їх нормального життєзабезпечення, умовами відпочинку, реалізація спортивних амбіцій та постійний духовний розвиток.
Соціальна політика держави включає в себе:
Регулювання соціальних відносин у суспільстві;
Вирішення проблем безробіття та забезпечення зайнятості;
Регламентацію взаємовідносин суб’єктів економіки у соціальній сфері;
Надання соціальних гарантій;
Формування стимулів для високопродуктивної суспільної праці і надання суспільних гарантій населенню;
Створення системи соціального захисту населення;
Розвиток елементів соціальної інфраструктури.
В Україні діяльність держави в соціальній сфері має надзвичайно важливе значення для життя суспільства. Це зумовлено як різким падінням доходів переважної більшості населення при переході до ринкової економіки, так і традиційною орієнтацією громадян на одержання соціальних послуг саме від держави.
Здійснення соціальних видатків держави обумовлене наступними напрямками забезпечення соціальних гарантій держави:
Гарантування кожному працівникові мінімального рівня з/п згідно с прожитковим мінімумом, помірних податків та невтручання у підприємницьку діяльність
Вирівнювання рівня життя окремих груп населення, недостатня забезпеченість яких пов’язана з причинами що не залежить від їх трудової діяльності;
Задоволення пріоритетних потреб суспільства, які держава не може довести до кожного громадянина особисто.
Склад соціальних видатків:
ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ (загальноосвітні школи;школи-інтернати; дитячі дошкільні заклади;професійно-технічні училища; заклади післядипломної освіти;)
ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: (медичні заклади;санітарно-епідеміологічна служба;інші заклади;)
ФІНАНСУВАННЯ КУЛЬТУРИ: (театри;музеї;бібліотеки;клуби;заповідники;)
ФІНАНСУВАННЯ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ: (телебачення і радіомовлення; преса, книговидання; інші;)
ФІНАНСУВАННЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ.
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ І СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
В Україні на фінансування заходів соціального захисту спрямовується близько 5 % від ВВП що багатократно нижче від середнього рівня країн Євросоюзу (26,2 %) і значно нижче від країн Східної Європи (Естонія – 12,5 %, Румунія – 12,8 %, Болгарія – 15,1 %, Польща – 18,0 %). Зауважимо, що ВООЗ рекомендує лише охорону здоров'я фінансувати щонайменше на рівні 5-6 % від ВВП.
Видатки зведеного бюджету на розвиток освіти в Україні у 2012 році становили близько 7 % від ВВП проти 4,8 % у 2001 році. Проте проголошений рівень видатків на освіту має становити 10 % національного доходу, що становить приблизно 8 % ВВП. Державі витрати на освіту доцільно розглядати не як витрати на споживання, а як соціальну інвестицію, що створює умови для зростання і розвитку країни у майбутньому.
Соціальний захист — це система державних гарантій, що протидіють дестабілізуючим життєвим факторам (безробіття, зростання цін на споживчі товари і послуги, малозабезпеченим громадянам і сім'ям, які виховують дітей, матеріальне забезпечення при досягненні пенсійного віку, при тимчасовій або постійній втраті працездатності, втраті годувальника тощо).
Соціальний захист - державна підтримка верств населення які можуть зазнати негативного впливу ринкових процесів з метою забезпечення відповідного рівня життя, тобто заходи що включають надання фінансової, правової допомоги окремим громадянам, а також створення соціальних гарантій диля економічної частини населення.
Система соціального захисту в Україні включає :
пенсії (ПФ, ФСС);
допомога по безробіттю (ФЗ);
система короткотермінових грошових допомог при хворобі, при народженні дитини (ФСС, ПФ).