Правила перекладання українською мовою російських словосполук з прийменником на

1.Для вказівки на простір, поверхню використовують:

а) на (що?) (положить книжку на стол – покласти книжку на стіл);

б) на (кому, чому?) (на предприятии имели место – на підприємстві були).

2. Для позначення часу, відрізку часу використовують:

а) безприйменникові конструкції (на следующий день – наступного дня);

б) на (чому?) (на будущей неделе – на тому тижні);

в) на (що?) (выполнение плана на первое октября – виконання плану на перше жовтня).

3. Для позначення кількісних відношень:

а) на (що?) (купить на две гривны – купити на дві гривні),

(умножить на два – помножити на два).

4. Після дієслів іти, скликати, вставати використовують:

на (що?), до (чого?) (идти на работу – іти на роботу).

5. Для зазначення мети, призначення чогось використовують:

а) на (кого, що?) (ведомость на выдачу зарплаты - відомість на зарплату);

б) про (що?) (на всякий случай – про всяк випадок).

6. Для позначення різних обставин, способу та засобу дії використовують:

а) безприйменникові конструкції (плыть на пароходе – плисти пароплавом);

б) на (чому?) (служить на флоте – служити на флоті);

в) перед (чим?) (у меня на глазах – в мене перед очима);

г) на (чому?) (работать на компьютере – працювати на комп’ютері);

ґ) за (чого?) (на определенных условиях – за певних умов);

д) на (що?) (перевести на счет – переказати на рахунок).

7. Для позначення об’єктивних відношень використовують:

а) на (кому, чому?) (спасибо на добром слове – спасибі на доброму слові);

б) на (що?) (внести проект на рассмотрение – внести проект на розгляд);

в) з (чим?) (стол на трех ножках – стіл з трьома ніжками);

г) за (що?) (спасибо на добром слове – спасибі за добре слово).

Правила вживання в українській мові прийменників в та у

1. Прийменник у використовують для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:

а) між приголосними, тобто, якщо попереднє слово закінчується, а наступне починається з приголосного (прийнятий у плановий ремонт);

б) на початку речення або після коми, крапки з комою, двокрапки, тире, дужки, якщо наступне слово починається з приголосного (У цеху виробляють...);

в) незалежно від закінчення попереднього слова перед наступним в, ф, а також сполученнями літер льв, св, тв, хв і подібними: (значення у формуванні), (вимірюють у хвилинах).

2. Прийменник в використовують для того, щоб уникнути збігу голосних:

а) між голосними, тобто, якщо попереднє слово закінчується, а наступне починається з голосного: (розташовано в Одесі), (наведено в оголошенні);

б) на початку речення або після коми, крапки з комою, тире, двокрапки, тире, дужки, якщо наступне слово починається з голосного (В інституті працює комісія);

в) якщо попереднє слово закінчується на голосний, а наступне починається з більшості приголосних /крім в, ф, льв, св, тв, хв і подібних/ (пропозиція надійшла в комісію).

Правила вживання в українській мові прийменників з/зі/із

1. З уживають:

а) перед голосним на початку слова незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: (прибыл из Одессы – прибув з Одеси), (из алгебры известно – з алгебри відомо), (статья с анализом – стаття з аналізом);

б) перед словом, що починається з приголосного (крім свистячих та шиплячих), якщо попереднє слово закінчується голосним, а також на початку речення, після коми, крапки з комою, двокрапки, тире, дужки тощо: (поступила из Киева – надійшла з Києва), (излучается с поверхности – випромінюється з поверхні), (из конца в конец – з кінця в кінець), (информация поступает с компрессорных станций, с газораспределительных станций – інформація надходить з компресорних станцій, з газорозподільних станцій);

в) між приголосними відповідно до звукової доцільності та милозвучності вислову: (хлеб с маслом – хліб з маслом), (кровь из носа – кров з носа), (один из Вас – один з Вас).

2. Із уживають, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови, переважно:

а) між групами приголосних (після них або перед ними), крім випадку, коли початковими є свистячі або шиплячі: (замес из теста – заміс із тіста), (вылетел из тучи – вилетів із хмари), (один из двух – один із двох), (деталь из железа – деталь із заліза);

б) на початку речення або після голосних перед свистячими й шиплячими приголосними, а також сполученнями приголосних, коли початковими не є свистячі або шиплячі: (из помещения – із приміщення), (изготовлено с использованием этого материала – виготовлено із цього матеріалу).

3. Зі уживають перед деякими групами приголосних, переважно, коли початковими виступають свистячі або шиплячі, незалежно від паузи та закінчення попереднього слова:

(из Львова – зі Львова), (из стекла – зі скла), (с востока – зі сходу), (со склада – зі складу), (со скоростью – зі швидкістю).