
- •1. Прийменник як службова частина мови
- •2. Правопис прийменників
- •3. Нормативність уживання прийменників Правила перекладання українською мовою російських словосполук з прийменником по
- •Правила перекладання українською мовою російських словосполук з прийменником при
- •Правила перекладання українською російських словосполук з прийменником для
- •Правила перекладання українською мовою російських словосполук з прийменником на
- •Правила вживання в українській мові прийменників в та у
- •Правила вживання в українській мові прийменників з/зі/із
- •Іі. Практичний блок
- •1. Завдання
- •2. Тести
- •3. Запитання для самоперевірки
- •Ііі. Довідковий блок
- •1. Рекомендована література
- •Словник труднощів у вживанні прийменникових конструкцій
- •3. Паралельні форми
- •4. Прийменникові моделі
Правила перекладання українською мовою російських словосполук з прийменником на
1.Для вказівки на простір, поверхню використовують:
а) на (що?) (положить книжку на стол – покласти книжку на стіл);
б) на (кому, чому?) (на предприятии имели место – на підприємстві були).
2. Для позначення часу, відрізку часу використовують:
а) безприйменникові конструкції (на следующий день – наступного дня);
б) на (чому?) (на будущей неделе – на тому тижні);
в) на (що?) (выполнение плана на первое октября – виконання плану на перше жовтня).
3. Для позначення кількісних відношень:
а) на (що?) (купить на две гривны – купити на дві гривні),
(умножить на два – помножити на два).
4. Після дієслів іти, скликати, вставати використовують:
на (що?), до (чого?) (идти на работу – іти на роботу).
5. Для зазначення мети, призначення чогось використовують:
а) на (кого, що?) (ведомость на выдачу зарплаты - відомість на зарплату);
б) про (що?) (на всякий случай – про всяк випадок).
6. Для позначення різних обставин, способу та засобу дії використовують:
а) безприйменникові конструкції (плыть на пароходе – плисти пароплавом);
б) на (чому?) (служить на флоте – служити на флоті);
в) перед (чим?) (у меня на глазах – в мене перед очима);
г) на (чому?) (работать на компьютере – працювати на комп’ютері);
ґ) за (чого?) (на определенных условиях – за певних умов);
д) на (що?) (перевести на счет – переказати на рахунок).
7. Для позначення об’єктивних відношень використовують:
а) на (кому, чому?) (спасибо на добром слове – спасибі на доброму слові);
б) на (що?) (внести проект на рассмотрение – внести проект на розгляд);
в) з (чим?) (стол на трех ножках – стіл з трьома ніжками);
г) за (що?) (спасибо на добром слове – спасибі за добре слово).
Правила вживання в українській мові прийменників в та у
1. Прийменник у використовують для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:
а) між приголосними, тобто, якщо попереднє слово закінчується, а наступне починається з приголосного (прийнятий у плановий ремонт);
б) на початку речення або після коми, крапки з комою, двокрапки, тире, дужки, якщо наступне слово починається з приголосного (У цеху виробляють...);
в) незалежно від закінчення попереднього слова перед наступним в, ф, а також сполученнями літер льв, св, тв, хв і подібними: (значення у формуванні), (вимірюють у хвилинах).
2. Прийменник в використовують для того, щоб уникнути збігу голосних:
а) між голосними, тобто, якщо попереднє слово закінчується, а наступне починається з голосного: (розташовано в Одесі), (наведено в оголошенні);
б) на початку речення або після коми, крапки з комою, тире, двокрапки, тире, дужки, якщо наступне слово починається з голосного (В інституті працює комісія);
в) якщо попереднє слово закінчується на голосний, а наступне починається з більшості приголосних /крім в, ф, льв, св, тв, хв і подібних/ (пропозиція надійшла в комісію).
Правила вживання в українській мові прийменників з/зі/із
1. З уживають:
а) перед голосним на початку слова незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: (прибыл из Одессы – прибув з Одеси), (из алгебры известно – з алгебри відомо), (статья с анализом – стаття з аналізом);
б) перед словом, що починається з приголосного (крім свистячих та шиплячих), якщо попереднє слово закінчується голосним, а також на початку речення, після коми, крапки з комою, двокрапки, тире, дужки тощо: (поступила из Киева – надійшла з Києва), (излучается с поверхности – випромінюється з поверхні), (из конца в конец – з кінця в кінець), (информация поступает с компрессорных станций, с газораспределительных станций – інформація надходить з компресорних станцій, з газорозподільних станцій);
в) між приголосними відповідно до звукової доцільності та милозвучності вислову: (хлеб с маслом – хліб з маслом), (кровь из носа – кров з носа), (один из Вас – один з Вас).
2. Із уживають, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови, переважно:
а) між групами приголосних (після них або перед ними), крім випадку, коли початковими є свистячі або шиплячі: (замес из теста – заміс із тіста), (вылетел из тучи – вилетів із хмари), (один из двух – один із двох), (деталь из железа – деталь із заліза);
б) на початку речення або після голосних перед свистячими й шиплячими приголосними, а також сполученнями приголосних, коли початковими не є свистячі або шиплячі: (из помещения – із приміщення), (изготовлено с использованием этого материала – виготовлено із цього матеріалу).
3. Зі уживають перед деякими групами приголосних, переважно, коли початковими виступають свистячі або шиплячі, незалежно від паузи та закінчення попереднього слова:
(из Львова – зі Львова), (из стекла – зі скла), (с востока – зі сходу), (со склада – зі складу), (со скоростью – зі швидкістю).