Кабінети промислової безпеки та охорони праці. Основні завдання та напрямки роботи кабінетів

Рекомендується створювати кабінети промислової безпеки і охорони праці на підприємствах, де працює понад 100 працівників, а також там, де цього вимагає специфіка виробництва, в освітніх закладах. На невеликих підприємствах приватним підприємцям доцільно створю­вати куточки охорони праці.

Кабінет промислової безпеки і охорони праці – організаційний навчально-методичний осередок пропаганди знань з питань промислової безпеки і охорони праці серед працюючих, інфор­мування працівників про їх права і обов’язки в галузі охорони праці, поширення позитивного досвіду щодо створення здорових і безпечних умов праці, профілак­тики аварій, виробничого травма­тизму та профзахворювань.

В Типовому положенні про службу охорони праці визначено, що її функцією є організація роботи кабінету з охорони праці. Це відмічено і в Типовому поло­женні про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці. Зокрема, зазначається, що проведення вступного і позапланового інструктажу здійснюється в кабінеті ОП.

Відповідно до рекомендації Держгірпромнагляду від 16 січня 2008 року, кабінет ОП створюєть­ся на підприємствах, де працює 100 і більше працівників, в освітніх закладах, а на менших підприємствах – куточок ОП. Площа кабінету – не менше 24 кв.м. Куточок створюється у вигляді стенду, екрану, комп’ю­тера з відповідним програмним забезпеченням, і до нього повинен бути вільний доступ, як і до кабінету ОП. Адже вони створюються як об’єкти інфор­мації працівникам про захист їх прав з ОП на конкретних робочих місцях, про колективний та індивідуальний захист. Тут повинна бути інформація про випадки виробничоготравма­тизму і профзахворювань, заходи щодо їх попередження, найнові­ші нормативно-правові акти з ОП.

Досить ефективним є прове­дення в кабінеті ОП, обладнано­му наочністю і технічними засо­бами, лекцій, семінарів, нарад, бесід, консультацій, обмін досві­дом, створення здорових і безпечних умов праці, тощо.

В кабінеті (куточку) ОП розмі­щуються плани роботи кабінету і служби ОП, графіки проведення інструктажів і навчання з ОП, інформація про виконання заходів з поліпшення стану умов і безпеки праці, передбачених колективним договором, наяв­ність шкідливих і небезпечних виробничих факторів на робочих місцях і захист від них. В кабінеті повинні бути наочні посібники, а також зразки індивідуального і колективного захисту, знаки безпеки, прилади та пристрої безпеки.

Організацією роботи кабінету промислової безпеки і охорони праці займається відповідна особа – спеціаліст (відповідаль­ний) служби охорони праці, затверджений наказом робото­давця. Вона налагоджує також зв’язки з іншими підприємс­твами, закладами освіти, науко­вими установами з питань навчання та пропаганди безпеки і охорони праці, органами Держгірпромнагляду і Фонду ССНВВПЗ України на місцях.

Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка

В умовах виробництва безпека виконуваних робіт суттєво залежить від своєчасного попередження працюючих про можливі небезпеки. З цією метою широко застосовують сигналізацію, сигнальні кольори, знаки та плакати безпеки, які відіграють роль носія відповідної інформації у закодованому вигляді.

Сигналізація про небезпеку застосовується у колективних засобах захисту від дії шкідливих і небезпечних факторів для попередження працюючих про пуск і зупинку устаткування, порушення технологічного процесу, аварійну ситуацію, пожежну небезпеку тощо. За принципом дії сигналізація може бути звуковою, світловою, мануальною і т.п. З метою сигналізації про небезпеку можуть використовуватися спеціальні прилади та пристрої.

Сигнальні пристрої контролюють температуру рідин, тиск рідин і газів, швидкість руху рухомих елементів, вміст у повітрі шкідливих речовин, рівень шум, вібрацію, інтенсивність шкідливого випромінювання, інформують про несанкціонований доступ, вторгнення на об’єкти тощо.

За своїми функціональними ознаками розрізняють такі сигнальні пристрої:

- аварійні (сповіщають про виникнення небезпечного режиму в роботі);

- інформаційні (інформують про вид і значення параметрів, що визначають безпеку);

- попереджувальні (попереджують про необхідність дотримання вимог безпеки).

Вченими м. Запоріжжя в березні 2006 р. запропоновано систему сигналізації, яка дає чітке уявлення про забруднення міста викидами промислових підприємств з урахуванням часу, простору та конкретного забруднювача.

Кольорами безпеки відповідно до держстандарту є червоний, жовтий, синій та зелений (табл. 4)[3].

Червоний колір застосовують для позначення небезпеки, протипожежних засобів, сигнальних лампочок, заборонних знаків безпеки, обладнання та приладів, де може виникнути небезпечна ситуація, тощо.

Жовтий колір означає попередження, можливу небезпеку. Його застосовують для фарбування попереджувальних знаків безпеки, елементів будівельних конструкцій, виробничого обладнання, що можуть бути джерелами небезпеки, країв огороджувальних пристроїв, захисних огороджень, що встановлюються біля небезпечних зон (ями, котловани, траншеї) тощо. Жовті і чорні смуги, що чергуються, застосовують для позначення низьких елементів внутрішньоцехового транспорту, кабін, бамперів, електрокарів, підіймально-транспортного обладнання.

Синій колір означає вказівку, інформацію. Його застосовують для зобов’язуючих і вказівних знаків безпеки.

Зелений колір застосовують для ламп, що сигналізують про нормальну роботу машин, позначення евакуаційних виходів «Виходити тут».

Таблиця 4