Контрольні питання

1. Дайте визначення терміну “дезінфекція”.

2. Види дезінфекції.

3. Профілактична дезінфекція та її етапи.

4. Вимушена дезінфекція та її види.

5. Дезінфекція повітря птахівничих приміщень у присутності птиці.

6. Контроль якості дезінфекції.

Лабораторне заняття № 8. Особливості діагностики, заходи боротьби і профілактики інфекційних хвороб птиці Відбір матеріалу для бактеріологічного та вірусологічного дослідження

Для цих досліджень використовують свіжий матеріал, який відбирають не пізніше 2-4 годин після загибелі тварини (особливо в теплий період року) з метою попередження заселення матеріалу кишковою мікрофлорою або розвитку посмертних змін. Відбір матеріалу проводять стерильним інструментом в стерильний посуд. Поверхню органу або тканини за місцем розрізу обпалюють над відкритим полум’ям або припікають металічним шпателем.

Патологічний матеріал повинен бути доставлений в лабораторію нарочним на протязі доби після його відбору, або, якщо такої можливості немає, його консервують: використовують охолоджуючи суміші з льодом або консервування шматочків органів чи тканин, призначених для бактеріологічного дослідження застосовують 30% водний розчин хімічного чистого гліцерину (при цьому воду попередньо кип’ятять 30 хвилин або автоклавують) у співвідношенні 1:4-1:5; для вірусологічного дослідження  50% розчин хімічно чистого гліцерину на фізіологічному розчині, який попередньо стерилізують в автоклаві на протязі 30 хв. Однак такий матеріал не може застосовуватися для досліджень в реакції імунофлуоресценції, тому перед консервуванням з органів роблять кляч-препарат (мазки-відбитки) , які також посилають до лабораторії. Гліцерин також непридатний для консервування матеріалу, який передбачається використати для зараження живих об’єктів. Невеликі трупи (поросята, ягнята, телята, птиця та інші) надсилають цілими у водонепроникливій тарі.

Шматочки внутрішніх органів надсилають в стерильних скляних банках, які закривають пергаментним папером.

Ділянки шлунка, кишечника звільняють від вмісту, кінці перев’язують лігатурою та розміщують в окремий посуд з розчином гліцерину або насиченим розчином кухонної солі у співвідношенні 1:5 - 1:7.

Ділянки шкіри відбирають в найбільш уражених місцях розміром 10х10 см на межі зі здоровими тканинами.

Трубчаті кістки надсилають цілими, звільненими від м’язів та сухожилків, обгорнуті марлею або тканиною, змоченою дезинфікуючими речовинами чи пересипають кухонною сіллю.

Головний мозок надсилають повністю після розпилу черепної коробки, спинний мозок  також повністю або фрагментами разом з корінцями нервів у чашках Петрі.

Рідкий патологічний матеріал (кров, гній, сечу, слиз, жовч, слину, виділення з порожнин та інше) направляють в запаяних пастерівських піпетках, пробірках або флаконах із стерильними гумовими пробками, чи у вигляді мазків (для мікроскопічного дослідження). Предметні скельця для цього попередньо кип’ятять на протязі 10-15 хвилин у 2% розчині соди, промивають водою, насухо витирають і зберігають в спирт-ефірі (1:1).