- •Дніпропетровськ – 2011
- •Лабораторне заняття № 2. Анатомо-фізіологічні особливості птиці
- •Особливості розтину трупів птахів
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття № 3. Ветеринарно-санітарні об’єкти птахівничих підприємств і організація роботи ветеринарної служби Клінічне дослідження птиці
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття № 4. Методи надання лікувальної допомоги.
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття № 5. Організація ветеринарно-санітарних і профілактичних заходів в інкубаторіях
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття № 6. Діагностика, лікування і профілактика хвороб, пов’язаних з порушенням обміну речовин, хвороб органів травлення, дихання і розмноження
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття № 7. Організація дезинфекції птахівничих об’єктів
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття № 8. Особливості діагностики, заходи боротьби і профілактики інфекційних хвороб птиці Відбір матеріалу для бактеріологічного та вірусологічного дослідження
- •Супровідні документи.
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття № 9. Особливості діагностики, заходи боротьби і профілактики інфекційних хвороб птиці Вірусні захворювання, їх діагностика
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття № 11. Інвазійні захворювання птиці, особливості діагностики, заходи боротьби і профілактики
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття № 12. Інвазійні захворювання птиці, особливості діагностики, заходи боротьби і профілактики Еймеріоз курей
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
Контрольні питання
Який метод введення препаратів найбільш часто застосовують в птахівництві?
Внутрішньом’язове та внутрішньовенне застосування ветеринарних препаратів.
Дозування ветеринарних препаратів для птиці.
Техніка промивання зобу та витягування яєць у птиці.
Лабораторне заняття № 5. Організація ветеринарно-санітарних і профілактичних заходів в інкубаторіях
Технологія виробництва інкубаційних яєць є системою знань про найраціональніші способи відтворення, вирощування, утримання і годування племінної птиці. Вона заснована на використовуванні досягнень генетики, селекції, біології, фізіології, зоотехнії і інших наук.
Отримання високоякісних інкубаційних яєць сільськогосподарського птиці різних видів, рівномірне протягом року – найважливіша ланка і умова в технології виробництва птахівничої продукції. Технологія виробництва інкубаційних яєць підрозділяються на процеси отримання яєць з метою відтворення чистопорідної птиці при розведенні по лініях і для виведення гібридної птиці при оцінці сполучуваності і розширеному її відтворенні відповідно до призначення господарств.
Технологічні процеси виробництва інкубаційних яєць птиці в племінних господарствах починаються з виведення і вирощування ремонтного молодняка, комплектування і відтворення батьківського стада і завершуються збиранням, сортуванням, упаковкою і реалізацією готової племінної продукції.
Застосування найдосконаліших способів виробництва птиці батьківського стада – запорука успіху у виробництві високоякісних інкубаційних яєць і подальшої високої продуктивності птиці.
Технологія інкубації має три характерні етапи: передінкубаційна обробка яєць, інкубація і обробка курчат та обладнання після закінчення інкубації.
Початком підготовки яєць до інкубації є збирання і попереднє їх сортування в пташнику.
Інкубаційні яйця від батьківського стада збирають не рідше як тричі на день і вкладають у чисті, попередньо продезінфіковані прокладки й ящики, на які наклеюють етикетки з указівкою дати одержання яєць і номера пташника . Узимку яйця перевозять в утепленому транспорті.
Один раз у 10 днів з кожного пташника відбирають 10-15 яєць і перевіряють на вміст у жовтку каротиноїдів, вітамінів A і B 2, щільність білка, на якість шкаралупи та проводять ветеринарно-санітарну оцінку яєць на бактеріальну забрудненість.
Яйця курей яєчного і м'ясного напрямків, призначені для інкубації з метою відтворення племінного стада, мають вагу не менше 52 г , для відтворення промислового стада курей яєчного напрямку - не менше 50 г , м'ясного - не менше 50 г. Вага качиних і індичих яєць, призначених для інкубації, має бути не менше 70 г, гусячих - не менше 130 г, інших видів та порід птиці - відповідно до технологічного паспорта.
Для інкубації відбирають тільки біологічно повноцінні яйця, термін зберігання яких не більше 6 днів після знесення - курячих, 8 днів - для індичих і качиних, 10 днів - для гусячих яєць, для яєць від селекційної птиці - до 15 днів.
Інкубаційні яйця мають бути чистими, правильної форми, із щільною шкаралупою, при овоскопуванні жовток повинен бути в центрі яйця, але може мати незначне зміщення в бік повітряної камери. Повітряна камера (пуга) має бути в тупому кінці яйця або трохи зміщена в бік, нерухома, діаметром не більше 1,5 см. Брудні, колоті, з тріщинами, неправильної форми та іншими дефектами яйця не повинні поступати для інкубування.
На кожну партію інкубаційних яєць видається у встановленому порядку ветеринарне свідоцтво, у якому підтверджується епізоотичне благополуччя господарства щодо заразних хвороб птиці, і вказується вміст вітамінів A , B 2 та каротиноїдів у жовтку яєць.
Інкубаційні яйця, що поступили на підприємство в обов’язковому порядку підлягають дезінфекції згідно ДСТУ 4655 “Яйця інкубаційні. Технологія передінкубаційної обробки. Основні параметри” (затверджені 19.08.2006р.).
Дезінфекцію інкубаційних яєць проводять парами формальдегіду не пізніше 1 ,5 години після знесення, вдруге перед закладенням їх в інкубатори, третій раз дезінфекцію проводять у вивідних шафах (Яйця курей яєчних і м'ясних порід переводять у вивідні шафи через 18,0 - 18,5 діб з моменту їх закладки в інкубатор; яйця індичок і качок - через 24,5-25,0 діб, цесарок - через 24,5 діб, перепелів - через 15 діб, гусей - через 27,5-28,0 діб). Яйца располагают в выводных лотках равномерно и горизонтально.. При профілактичній дезінфекції на 1 куб .м витрачають: для курячих яєць 30 мл формаліну (40 % формальдегіду), 20 г марганцевокислого калію та 15 мл води чи 30 мл формаліну та 30 г хлорного вапна (при концентрації 28-30% активного хлору). При 20- 25% активного хлору у хлорному вапні його беруть 45 г. Експозиція 30 хвилин при температурі повітря у камері 25-300 С та відносній вологості - 90- 95%. Можна також використати аерозолі, одержані при змішуванні 40 г хлорного вапна (21-26% активного хлору), 16 г аміачної селітри та 12 мл води. Експозиція - 1 година при температурі повітря у камері не нижче 19 0С та відносній вологості – 90 - 95%.
Для качиних яєць при дезинфекції використовують 90 мл формаліну, 60 г марганцевокислого калію та 36 мл води (або 90 мл формаліну та 90 г хлорного вапна без додавання води) , експозиція 30 хвилин. (При дезінфекції яєць у шафах інкубатора хлорне вапно не використовують).
Дезінфекцію інкубаційних яєць дозволяється проводити іншими деззасобами, зареєстрованими на території України, згідно з інструкціями щодо їх застосування.
Качині та гусячі яйця, які надійшли для інкубації із забрудненою шкаралупою, миють в інкубаторії 5% розчином дезмолу, підігрітим до 40-450С, згідно з відповідною технологією. Помиті яйця висушують, складають в інкубаційні лотки та дезінфікують аерозольним методом.
В інкубаторії повинні бути ізольовані один від одного зали для інкубаційних і вивідних шаф, яйцесклад, камера для передінкубаційної дезінфекції яєць, приміщення для сортування молодняку, приміщення для проведення ветеринарних обробок, приміщення для здавання - приймання добового молодняку і мийне відділення. Планування залів і підсобних служб інкубаторію повинне забезпечувати послідовну черговість технологічного потоку з метою недопущення зараження інкубаційних яєць і виведеного молодняку.
Очистка, миття та дезінфекція тари для перевезення інкубаційних яєць і добового молодняку передбачаються при цеху інкубації, на протилежному боці від місця приймання яєць.
Кожну партію виведеного молодняку поміщають у чисті, попередньо продезінфіковані ящики або картонні коробки із секціями за розміром 30 x 30 см і заввишки 18 см. Для вентиляції вздовж верхнього краю зовнішніх стінок ящиків повинно бути 3- 5 отворів. Норма розміщення на одну секцію : курчат - 25 голів, каченят і індичат - 10-15 голів, гусенят - 12 голів. Перед посадкою добового молодняку на дно ящиків кладуть чистий папір або суху стружку.
Курчат вакцинують проти хвороби Марека та інфекційного бронхіту. При необхідності здійснюють щеплення проти інших інфекційних хвороб в залежності від епізоотичної ситуації регіону.
Не допускається перетримування добового молодняку в інкубаторії понад 8 годин.
Відібраний для реалізації молодняк слід утримувати в ізольованому приміщенні. Забороняється реалізація добового молодняку в інші господарства безпосередньо з цехів інкубації.
Для вирощування відбирають кондиційний молодняк: жвавий, що швидко реагує на звук; стійкий на ногах; у нього м’який підібраний живіт; щільно закрите пупове кільце; чиста клоака; ясні, круглі, випуклі, блискучі очі; пух повністю сухий, блискучий, рівномірно розподілений на всьому тілі; корпус щільний; крила в курчат й індичат притиснуті до тулуба.
Добовий молодняк перевозять у спеціальних ящиках (коробках), спеціальним транспортом. Ящики встановлюють так , щоб до кожного ящика (коробки) вільно проникало повітря. У зимовий час молодняк перевозять в утепленому спеціальному транспорті при температурі 24 - 260 C, відносній вологості - 50-60%.
Після інкубації кожної партії яєць усі інкубаційні відходи (слабких курчат, виродків, "задохликів", шкаралупу) поміщають у непроникні металеві ящики з кришками, що щільно закриваються, і передають в утильцех для переробки на корм для інших видів тварин або спалюють.
Періодично проводять санобробку приміщень та обладнання у відповідності з ДСТУ 4690 “Санація інкубаторіїв”, інвентар і вивідні шафи інкубатора очищають щітками, миють гарячою водою не нижче 800 C , знешкоджують однопроцентним розчином їдкого натрію і парами формальдегіду або іншими деззасобами згідно з інструкціями, настановами щодо їх застосування.
Інкубаторії працюють у режимі підприємств закритого типу. Категорично забороняється вхід сторонніх осіб у виробничі зони, а також в'їзд будь-якого виду транспорту, не пов'язаного з обслуговуванням господарства.
Обслуговуючому персоналу дозволяється вхід на територію птахівничого господарства тільки через ветеринарно-санітарний пропускник, а в'їзд транспорту - через постійно діюче дезінфекційно-промивальне приміщення (дезбар'єр).
Перед входом на територію виробничої зони всі працівники зобов'язані у ветеринарно-санітарному пропускнику зняти і залишити в гардеробній (у шафі, закріпленій за кожним працівником виробничої зони) одяг, взуття і одягнути чистий спецодяг і взути спецвзуття. Кожен працівник повинен бути забезпечений не менше ніж двома комплектами спецодягу і спецвзуття (або спецодягом і спецвзуттям одноразового використання). Прання спецодягу і чистка спецвзуття повинні проводитись у спеціально виділених приміщеннях або централізовано на спеціалізованих підприємствах. Виходити в спецодязі і спецвзутті, а також виносити їх за межі птахівничої зони категорично забороняється. До і після роботи працівники господарства повинні приймати душ.
Сезонні інкубаторії і його обладнання, інвентар , а також складські і підсобні приміщення перед початком і після закінчення інкубації дезінфікують.
В інкубаторіях з цілорічною інкубацією запроваджується профілактична перерва в інкубації - не менше 10 днів протягом року. У вивідному залі (боксі) передбачається додаткова перерва не менше 3 днів між черговими партіями виведеного молодняку. В цей період і проводиться профілактична дезінфекція відповідно до Інструкції з проведення ветеринарної дезінфекції, дезінсекції і дератизації та діючих ветеринарно-санітарних норм.
Дезинфекцію приміщення і обладнання, що знаходиться в ньому, а також обеззараження повітря здійснюють аерозолями 40% розчину формальдегіду при витраті 20 мл препарату на 1 м3 приміщення при експозиції 3 год.
Профілактичну дезинфекцію інкубаторів після ретельного механічного чищення здійснюють вологим методом або за допомогою обробки парами формальдегіду. З дезинфікуючих засобів застосовують 5-10% розчин кальцинованої соди, 3% гарячий розчин ксилонафту-5, 3% розчин дезмолу, 3-5% розчин демпа. Можна застосовувати і хлорвміщуючі препарати, такі, як хлорамін, освітлений розчин хлорного вапна, гіпохлорид натрію. Найбільш ефективна дезинфекція парами формальдегіду. На 1 м3 внутрішнього об'єму інкубатора витрачають 45 мл формаліну (40% розчину формальдегіду), 22 мл води і 30 г калію перманганату. Дезинфекцію проводять при режимі інкубації (температура 370 С і вологість 68-70%). Беруть відповідну кількість калію перманганату і кладуть в емальований або глиняний посуд. Необхідно враховувати, що реакція йде дуже бурхливо, тому щоб уникнути розбризкування рідини ємкість повинна бути достатньо глибокою. Її встановлюють ближче до вентилятора і лише після цього виливають на кристали калію перманганату потрібну кількість формаліну. Інкубатор і всі його вентиляційні отвори негайно закривають не менше ніж на 1 год. Вентилятор інкубатора працює 5-10 хв., а потім його вимикають до кінця експозиції.
Нейтралізують формальдегід обприскуванням підлоги інкубатора 25% розчином аміаку в кількості, рівній половині використаного об'єму розчину формальдегіду.
Весь інвентар миють і дезинфікують в спеціальній кімнаті. Тут встановлені дві ванни, в одній з них інвентар миють, а в іншій дезинфікують. Для дезинфекції інвентарю використовують 10% гарячий розчин кальцинованої соди, 3-5% розчин ксилонафту-5, 3-5% розчин демпа.
Для профілактичної дезінфекції дозволяється застосовувати інші деззасоби згідно з настановами , інструкціями щодо їх застосування, які зареєстровані на території України.
