- •Дніпропетровськ – 2011
- •Лабораторне заняття № 2. Анатомо-фізіологічні особливості птиці
- •Особливості розтину трупів птахів
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття № 3. Ветеринарно-санітарні об’єкти птахівничих підприємств і організація роботи ветеринарної служби Клінічне дослідження птиці
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття № 4. Методи надання лікувальної допомоги.
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття № 5. Організація ветеринарно-санітарних і профілактичних заходів в інкубаторіях
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття № 6. Діагностика, лікування і профілактика хвороб, пов’язаних з порушенням обміну речовин, хвороб органів травлення, дихання і розмноження
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття № 7. Організація дезинфекції птахівничих об’єктів
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття № 8. Особливості діагностики, заходи боротьби і профілактики інфекційних хвороб птиці Відбір матеріалу для бактеріологічного та вірусологічного дослідження
- •Супровідні документи.
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття № 9. Особливості діагностики, заходи боротьби і профілактики інфекційних хвороб птиці Вірусні захворювання, їх діагностика
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття № 11. Інвазійні захворювання птиці, особливості діагностики, заходи боротьби і профілактики
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття № 12. Інвазійні захворювання птиці, особливості діагностики, заходи боротьби і профілактики Еймеріоз курей
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
Контрольні питання
З якою метою проводять клінічне дослідження поголів’я птиці?
Порядок клінічного дослідження птиці.
Методи клінічного дослідження птиці.
Індивідуальне дослідження хворої птиці та порядок його проведення.
Спеціальні лабораторні дослідження.
Лабораторне заняття № 4. Методи надання лікувальної допомоги.
З профілактичною і лікувальною метою лікарські засоби задають птиці з кормами або водою. Антибіотики, вітамінні препарати, мінеральні речовини і дезинфікуючі засоби задають груповим методом, дозування розраховують згідно настановам.
У зв'язку з тим, що у птиць зерновий корм знаходиться в травному каналі до доби і більше, а рідкий проходить від ротової порожнини до клоаки протягом 2 - 3 годин (а при гострих запаленнях кишечника ще швидше), слід широко рекомендувати випоювання птиці з лікувальною метою слабких дезинфікуючих розчинів (розчин марганцевокислого калію 1:5000—10000, 0,5-1% розчин борної кислоти, 1-2% розчин питної соди і ін.). Крім позитивної лікувальної дії вказаних розчинів при запальних захворюваннях зобу і кишечника, вони мають деяке профілактичне значення для попередження ураження дихальних шляхів (дезинфекція носових ходів, ротової порожнини, частково гортані).
Якщо хвора птиця не приймає корм, лікувальні препарати — суспензії, розчини або болюси, змочені з поверхні водою, задають їй індивідуально. Курчатам рекомендується задавати рідкі препарати з піпетки.
В окремих випадках серцеві засоби, глюкозу, розчини антибіотиків вводять внутрішньом'язово. Внутрішньовенні вливання проводяться шприцами з тонкою голкою у підкрилкові вени.
Підшкірні ін'єкції у птиць з лікувальною метою застосовуються рідко унаслідок слабкого розвитку підшкірної клітковини і наявності повітроносних мішків. Підшкірну вакцинацію проводять у основи шиї з дорзальної сторони.
Промивання зобу. Промивання зобу дає надійний терапевтичний ефект при запаленнях зобу і отруєннях. Техніка промивання зобу порівняно проста і легко здійснима у виробничих умовах. У курей і голубів зоб промивають таким чином. Фіксованому помічником птиці через ротовий отвір і стравохід вводять в зоб гумову трубку діаметром 4-6 мм (можна використовувати трубку від фонендоскопу). За допомогою маленької лійки або шприца через трубку в зоб вливають курці 50-100 мл рідини, голубу — 20-30 мл. Гумову трубку із зобу виймають і роблять легкий масаж наповненого рідиною зобу, після чого голову птиці нахиляють вниз і, натискаючи на зоб у напрямку до голови, видавлюють рідину. При такій маніпуляції рідина з частинками корму легко витікає назовні.
У індичок зоб промивають (у гусаків і качок — промивання стравоходу) сифонним методом, тобто рідину вводять в зоб і виводять з нього через зонд; діаметр зонда повинен бути 6-10 мм. В цьому випадку в зоб вводять до 300—500 мл рідини.
Під час промивання зобу шию птиці необхідно завжди тримати в помірно витягнутому положенні. Для промивання, крім чистої води кімнатної температури, можна використовувати слабкі дезинфікуючі розчини. Промивання зобу можна повторити після 5—10-хвилинного відпочинку птиці.
Слід пам'ятати, що при сильно вираженому ступені серцевої недостатності (синюшність гребеня, задишка, коли птиця не в змозі утримувати голову і т. д.) під час промивання зобу може наступити смерть від асфіксії, тому цим методом зловживати не можна. Промивання зобу при отруєннях дає добрі результати лише в тих випадках, коли воно проводиться на початку розвитку клінічних симптомів захворювання.
Промиванням звичайно не вдається звільнити зоб від кормових мас (твердий зоб), що щільно спресувалися, або сіна. У цих випадках проводять нескладну хірургічну операцію — розрізають зоб, витягують вміст і після дезинфекції накладають пошарово хірургічний шов спочатку на стінку зобу, потім на шкіру.
Техніка витягання яйця. Причину затримки яйця встановлюють ректальним дослідженням і оглядом клоаки. Насильницько яйце витягують в тих випадках, якщо не вдається витягнути його іншими, менш болючими методами (введення внутрішньом'язово пеніциліну, спринцювання клоаки сольовим розчином, введення в клоаку рослинного масла і т. д.).
Рекомендується наступна методика витягання яйця з яйцепровода курки. Помічник фіксує курку за основи крил і тазові кінцівки у вертикальному положенні на вазі. Знаходячись з лівого боку курки, накладають чотири пальці лівої руки на спину, а великим пальцем обережно віджимають яйце по напряму клоаки. Заздалегідь продезинфікованим і змазаним маслом вказівним пальцем правої руки, введеним через клоаку в яйцепровід, допомагають виходу яйця.
Можна віджимати яйце, що затрималося, великими пальцями обох рук, надавши птиці спинне положення. Цей метод менш зручний, оскільки зайнята права рука і неможливий контроль з боку клоаки.
Практика показує, що при відповідному навику техніка витягання яйця не представляє труднощів і дає позитивні результати. При механічній непрохідності яйцепровода вказана маніпуляція звичайно не досягає мети, відбувається розрив яйцепроводу і птицю доводиться забивати. Якщо в яйцепроводі виявляється розбита шкаралупа яйця, її видаляють через клоаку пальцем.
Вживані при наданні лікувальної допомоги птиці деякі інші прийоми (прочищення носових отворів і зовнішніх слухових проходів, видалення фібринозних накладень в ротовій порожнині і гортані, промивання клоаки, клізми і ін.) нескладні і технічно легко здійснимі.
