Контрольні питання

1. Гелмінтоскопічні методи досліджень у птиці

2. Флотаційні, дисементаційні та комбіновані гельмінтоовоскопічні методи досліджень гельмінтозів та протозоозів птиці

3. Метод повних та неповних гельмінтологічних розтинів трупів птиці

Лабораторне заняття № 12. Інвазійні захворювання птиці, особливості діагностики, заходи боротьби і профілактики Еймеріоз курей

Хвороба курчат віком від 10 до 90 діб, що характеризується анемією, схудненням, діареєю, високою летальністю.

Характеристика збудників. Збудниками еймеріозу курей є 9 видів одноклітинних організмів (рис. 4.3).

Рис. 4.3. Локалізація еймерій у кишках курей:

1 — Eimeria acervulina; 2 — E. brunetti; 3 — E. hagani; 4 — E.maxima; 5 — E. mivati; 6 — E. mitis; 7 — E. necatrix; 8 — E. praecox; 9 — E. tenella

Найбільш поширеними й патогенними є Eimeria tenella, E. necatrix, E. ma­xima, E. acervulina. Видові морфологічні особливості еймерій наведено в табл. 4.2.

Методи діагностики. Епізоотологічні дані. Еймеріоз ку-рей досить поширений. Хворіють також індики, гуси, качки та інші птахи. Найчастіше хворіє молод­няк 10 – 90-денного віку. Джерелом інвазії є хворі курчата, а також доросла птиця, яка часто є носієм збудників інвазії. Факто­рами передавання є забруднені ооцистами еймерій корм, вода, годівниці, підстилка, господарсь-кий інвентар. Механічними пе-реносниками можуть бути гризу-ни, комахи, дикі синантропні птахи, обслуговуючий персонал. Значному поширенню інвазії сприяє утримання птиці на підлозі, порушення режиму годівлі та утримання. Ооцисти надзвичайно стійкі до дії різних фізичних і хімічних чинників навколишнього середовища.

Клінічні ознаки. Перебіг хвороби гострий, підгострий, хронічний і суб-клінічний (у дорослої птиці). Інкубаційний період триває 4 – 7 діб. Поява перших клінічних ознак збігається з розвитком у кишках курчат меронтів другої генерації. За г о с т р о г о перебігу хвороби однією з перших клінічних ознак є спра-га. Курчата пригнічені, їхній апетит знижений, а в подальшому взагалі зникає. Вони скупчуються біля обігрівників, сидять з опущеними крилами, не реагують на зовнішні подразники, худнуть, гребінь і сережки стають блідими. З’являється пронос, фекалії рідкі, з домішками крові та значної кількості слизу. Розвиваються нервові явища: судоми, паралічі кінцівок. Загибель курчат настає на 2 – 3 добу після появи перших клінічних ознак і сягає 100%. За п і д г о с т р о г о перебігу клінічні ознаки виражені меншою мірою. Курчата худі, проноси чергуються з виділенням сформованих фекалій. Захворювання триває 2 – 3 тижні, летальність не перевищує 50%. Х р о н і ч н и й перебіг еймеріозу характеризується подібними клінічними ознаками і може тривати кілька місяців.

Лабораторні дослідження. За життя птиці з метою виявлення ооцист досліджують фекалії методами Фюллеборна або Дарлінга. При патолого-анатомічному розтині трупів у зскрібках слизової оболонки виявляють знач-ну кількість ооцист (див. вкл., рис. 26).

Патологоанатомічні зміни. Трупи курчат виснажені. Пір’я навколо клоаки забруднене рідкими фекаліями. Видимі слизові оболонки, гребінь та сережки бліді. Найбільш виражені зміни в кишках. Стінки кишок значно потовщені. На їх слизовій оболонці, особливо сліпих кишок, наявні ката-рально-геморагічні та фібринозно-некротичні запалення, з численними ви-разками різних розмірів.

Профілактика та заходи боротьби. З метою профілактики еймеріозу курей слід чітко дотримуватись ветеринарно-санітарних правил їх утримання й годівлі. Забороняється спільне розміщення курчат з дорослою птицею, вирощування молодняку на території та в приміщеннях, де раніше перебували дорослі кури. Потрібно обов’язково проводити дезінвазію приміщень перед заселенням курчат (ооцисти еймерій особливо чутливі до високих температур і висушування). Запропоновано метод імунохіміопрофілактики еймеріозу бройлерів.