Товста кишка

Забарвлення гематоксиліном-еозином.

Вивчити препарат за малого збільшення, звернути увагу на оснновні відмінності в будові слизової оболонки. Вона не має кишкових ворсинок, проте містить велику кількість глибоких крипт. У власній пластинці слизової і підслизовій оболонці ,роз-міщені значні скупчення лімфоцитів. У м'язовій оболонці зовнішній поздовжній шар не суцільний. Серозна оболонка має звичайну будову. Замалювати і позначити: І.Слизова оболонка: а) одношаровий циліндричний епітелій; б)келихоподібні клітини; в) крипти. II. Підслизова основа: а) судини; б) лімфатичні фолікули. III.М'язова оболонка: а) внутрішній циркулярний шар; б) зовнішній поздовжній шар. ІV. Серозна оболонка

Підщелепна залоза.

Забарвлення гематоксиліном еозином.

За великого збільшення мікроскопа видно два типи кінцевих секреторних відділів: білкові та змішані. Білкові ацинуси мають округлу форму і складається з 12-18 сероцитів, на їх периферії розміщені міоелітеліальні клітини оточені базальною мембраною. Змішані ацинуси - більші за розмірами і складаються з двох структурних видів клітин: сероцитів і мукоцитів. Слизові клітини мають конічну форму з широкою основою, світлу цитоплазму. До основи мукоцитів прилягають сероцити, які формують, так звані, білкові ковпачки або півмісяці Джіануцці. Сероцити характеризуються ба зофільною цитоплазмою і центрально розміщеними ядрами. Зовні білкові клітини оточені шаром міоепітеліальних. Система вивідних протоків суттєво не відрізняється від аналогічних компонентів привушної слинної залози.

Робота 3. Печінка людини.

Забарвлення гематоксиліном еозином.

При вивченні препарата звернути увагу на погано виражену часточкову будову органа. Часточки печінки розпізнаються в основному по розміщенню центральних вен і радіально розташованих навколо них печінкових балок. За великого збільшення добре видно як в печінковій балці гепатоцити розміщуються в два ряди, між рядами печінкових клітин радіально проходять часточкові синусоїдні гемокапіляри, в стінці яких розміщені зірчасті клітини (клітини Високовича-Купфера). Звернути увагу на форму генатоцитів, величину і інтенсивність забарвлення їх ядер, нечіткість клітинних оболонок. Замалювати і позначити: І. Часточка. 1. Печінкові балки: а)гепатоцити.2. Синусоїдні капіляри: а) ядра клітин Купфера. 3. Центральна вена. II.Міжчасточкова сполучна тканина: 1. Тріада: а) міжчасточкоаа вена; б)міжчасточкова артерія; в) міжчасточкова жовчна протока

Підшлункова залоза.

Забарвлення гематоксиліном еозином.

За малого збільшення мікроскопа видно, що підшлункова залоза має часточкову будову, основну масу яких утворюють кінцеві секреторні відділи – ацинуси. За великого збільшення бачимо, що ацинуси утворені епітеліальними клітинами конічної форми, цитоплазма яких розділена на гомогенну (темну) базальну зону і зимогенну (світлішу) – апікальну. В міжчасточковій сполучній тканині локалізовані міжчасточкові вивідні протоки та судини. Ендокринна частина підшлункової залози представлена острівцями клітин, котрі лежать між панкреатичними ацинусами і погано фарбуються. За великого збільшення видно, що В-клітини (з базофільною зернистістю) розміщені переважно в центральній частині острівця. А-клітини (зоксифільною зернистістю) займають периферійне положення. Між інсулоцитами спостерігається багато вісцеральних гемокапілярів. Замалювати і позначити: І.Часточка: 1.Кінцеві секреторні відділи (ацинуси). 2. Екзокринний панкреатоцит: а)зимогенна зона, б)гомогенна зона, в) ядра. II. Міжчасточкова сполучна тканина: 3.Міжчасточкові вивідні протоки. 4. Кровоносні судини. III. Панкреатичний острівець: г) А-клітини, д) В-клітини, ж) синусоїдні капіляри