Робота 1. Рогівка ока.

Забарвлення гематоксиліном еозином.

За малого збільшення мікроскопа знайти шари рогівки. Зовні її вкриває багатошаровий плоский незроговілий епітелій, який розташований на передній пограничній пластинці (боуменова оболонка). Найбільш широкиа– власна речовина рогівки, побудована з тонких сполучнотканинних пластинок між якими знаходяться фібробласти. Далі розташована задня погранична пластинка (десцеметова оболонка). І, самий глибокий шар — задній епітелій рогівки, обернений до передньої камери ока. Розглянути шари рогівки за великого збільшення, замалювати та позначити: 1. Передній епітелій. 2. Передня погранична пластинка. 3. Власна речовина рогівки. 4. Задня погранична пластинка. 5. Задній епітелій рогівки.

Робота 2. Задня стінка ока.

Забарвлення гематоксиліном еозином.

За малого збільшення мікроскопа розмістити зріз стінки очного яблука сітківкою донизу. Зверху буде розташована склера, під нею — власне судинна оболонка, а далі – сітківка. Десять шарів сітківки вивчити за великого збільшення. Нижнім є пігментний шар, утворений одним шаром епітеліальних клітин з відростками, цитоплазма яких заповнена пігментними гранулами темнокоричневого кольору. Наступний світлий – шар паличок і колбочок. Зовнішня погранична мембрана відділяє фотосенсорний шар від зовнішнього ядерного, який утворений тілами фотосенсорних нейронів. Зовнішній сітчастий шар утворений аксонами фотосенсорних нейронів і дендритами біполярних. Ядра біполярних асоціативних клітин утворюють внутрішній ядерний шар. Далі розташований внутрішній сітчастий шар, який утворений відростками біполярних і гангліозних клітин. Тіла гангліозних клітин становлять гангліозний шар сітківки. Шар нервових волокон складається з аксонів гангліозних нейронів. Зі сторони скловидного тіла сітківка відокремлена внутрішнім пограничним шаром (мембраною). Замалювати препарат та позначити: І. Склера. ІІ. Власне судинна болонка. ІІІ. Сітківка: 1. Пігментний шар. 2. Шар паличок і колбочок. 3. Зовнішній пограничний шар. 4. Зовнішній ядерний шар. 5. зовнішній сітчастий шар. 6. Внутрішній ядерний шар. 7. Внутрішній сітчастий шар. 8. Гангліозний шар. 9. Шар нервових волокон. 10. Внутрішній пограничний шар (мембрана).

Робота 3. Аксіальний розріз завитки внутрішнього вуха

Забарвлення гематоксиліном еозином.

За малого збільшення мікроскопа на препараті знайти розріз завитки. Завитка – це кістковий канал, що утворює 2,5 оберти навколо кісткової осі і нагадує мушло слимака. Від кісткової осі завитки у порожнину каналу вдається спіральна кісткова пластина. З протилежної сторони є спіральна зв’язка, як потовщення періосту, трикутної форми. В порожнині кісткового каналу розташована перетинчаста протока завитки, яка поділяє його на два поверхи. Верхній — вестибулярний, або переддверні сходи; нижній—барабанний, або тимпанальні сходи. Завиткова протока має в розрізі вид трикутника, стінки якого утворені вестибулярною мембраною (верхня стінка), базилярною пластинкою (нижня стінка) і судинною смужкою (зовнішня стінка). На базилярній пластинці розташований спіральний (кортіїв) орган

102. АРТЕРІЯ ЕЛАСТИЧНОГО ТИПУ. АОРТА.

Забарвлення орсеіном.

За малого збільшення мікроскопа стінку аорти легко відрізнити від артерії середнього калібру за будовою її середньої оболонки, яка містить велику кількість еластичних мембран. Вивчити препарат за великого збільшення, замалювати ділянку стінки судини та позначити: 1. Внутрішня оболонка: а) ядра ендотелію. 2. Середня оболонка: а) еластичні вікончасті мембрани. 3. Зовнішня оболонка: а) судини

4. АРТЕРІОЛИ, ВЕНУЛИ, КАПІЛЯРИ (тотальний препарат м’якої мозкової оболонки).

Забарвлення гематоксиліном еозином.

За малого збільшення мікроскопа слід звернути увагу на густу сітку кровоносних судин. За великого збільшення ідентифікувати за особливостями будови стінки артеріолу, гемокапіляр, венулу. В стінці артеріоли можна побачити посмугованість, яка зумовлена циркулярним розташуванням гладком’язових клітин. Венули мають більший діаметр, в стінці майже відсутні гладком’язові клітини, в їх просвіті є форменні елементи крові. Капіляри на препараті відрізняються малим діаметром та тонкою стінкою (яка складається із одного шару ендотеліоцитів), зовні до якої місцями прилягають перицити. Замалювати і позначити: 1. Артеріола: а) ядра ендотеліальних клітин; б) ядра гладком’язових клітин. 2. Венула: а) ядра ендотеліоцитів; б) ядра адвентиційних клітин; в) клітини крові. 3. Капіляр: а) ендотелій; б) клітини крові