Хід роботи

1. Відібрати проби поверхневих вод в 4 різних точках.

2. Визначити вміст органічних речовин в природних водах. У плоскодонну колбу налити 100 см³ проби, підлити 5 см³ сірчаної кислоти (1:5) і 15 см³ розчину перманганату калію (0,01 н). Пробу прокип'ятити на електроплитці протягом 10 хв. Щоб уникнути розбризкування слід контролювати температуру нагріву або в горловину колби помістити скляну воронку.

Якщо в процесі кип'ятіння:

- рідина знебарвлюється (брак окислювача при високому значенні окиснюваності), то дослід повторюють, зменшуючи об'єм досліджуваної води;

- суміш набуває коричневого кольору, то до суміші слід додати 3–5 см³ сірчаної кислоти і повторити нагрівання;

- суміш набуває червонуватого відтінку або залишається фіолетового кольору – умови експерименту підібрані правильно.

3. Після кип'ятіння суміш злегка охолодити до 50–60°С і підлити піпеткою 15 см³ 0,01 н розчину щавлевої кислоти (об'єм розчину кислоти повинен бути рівний об'єму розчину перманганату калію). При цьому суміш знебарвлюється і виділяється вуглекислий газ. Надлишок щавлевої кислоти титрувати з бюретки розчином перманганату калію до появи стійкого слабко-рожевого забарвлення від однієї краплі перманганату. Записати сумарний об'єм розчину окислювача, витраченого на окислення органічних речовин в пробі і надлишок щавлевої кислоти.

4. Розрахувати поправочний коефіцієнт для розчину перманганату калію, що витрачається на титрування 15 см³ розчину щавлевої кислоти. Для визначення такого коефіцієнта провести холосту пробу.

У плоскодонну колбу внести піпеткою 15 см³ стандартного 0,01 н розчину щавлевої кислоти, нагріти до 50–60°С і пробу титрувати розчином перманганату калію до появи стійкого слабко-рожевого забарвлення від однієї краплі перманганату.

Поправочний коефіцієнт (К) розрахувати за формулою:

де V_{щав.к-ти} – об'єм щавлевої кислоти; V_KMnO4 – об'єм перманганату калію.

5. Розрахувати перманганатну окиснюваність природних вод:

де О – окиснюваність; 8 – еквівалентна маса кисню, C_KMnO4 –концентрація розчину перманганату калію (нормальність); А – об'єм розчину перманганату калію, що пішов на титрування органічних речовин і 15 см³ розчину щавлевої кислоти; B – об'єм розчину перманганату калію, що пішов на титрування 15 см³ розчину щавлевої кислоти; V_H2O – об'єм досліджуваної проби води.

7. Занести результати до табл. 1. Зробити висновки про приналежність досліджуваної води до класу якості за вмістом органіки та про можливість її використання для питних та господарсько-побутових потреб.

Таблиця 1

Результати визначення перманганатної окиснюваності води

Місце відбору проби	Перманганатна окиснюваність води, мг/дм3
річка
озеро
ґрунтові води

Контрольні питання

1. Які наслідки забруднення природних водойм?

2. Яка загальна маса забруднювачів гідросфери за рік?

3. Як розшифрувати термін «брудна дюжина»?

4. Які органічні речовини впливають на механізми самоочищення водойм?

5. Що вкладається в поняття окиснюваність води?

6. Які основні небезпечні забруднювачі поверхневих вод?

7. Які класи небезпеки в залежності від окиснюваності?

8. Чи однаково окислюються поверхневі і ґрунтові води?

9. В чому суть методу перманганатометрії?

10. Чому розраховують поправочний коефіцієнт концентрації перманганату калію?