22. Особливості діяльності лізингових компаній.

Лізинг – це підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця.

23. Факторингові послуги

Факторинг - це операція, що поєднує в собі кредитування клієнта з метою формування обігового капіталу, а також ряд посередницько-комісійних послуг. Суть факторингу полягає в тому, що банк купує у клієнта право на вимогу боргу. Як правило, банком купуються дебіторські рахунки, пов'язані з поставкою товарів чи наданням послуг. Також банк може надавати клієнту ряд інших послуг, таких як ведення бухгалтерії, інформаційні, юридичні послуги. 

У факторингу беруть участь три сторони:

· фактор (спеціалізована установа, спеціальний відділ комерційного банку);

· постачальник;

· покупець.

Розрізняють два види факторингу:

1. Конвенційний, який є комплексною системою обслуговування клієнта і зосереджує в собі бухгалтерські, юридичні, консультаційні та інші послуги. Фактично за клієнтом зберігаються лише виробничі функції; 2. Конфіденційний, що обмежується тільки дисконтуванням рахунків-фактур.

24. Діяльність кредитних спілок.

Кредитні спілки, які згідно з українським законодавством є неприбутковими організаціями, заснованими фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб їх членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки, є найбільш поширеними за кількістю серед фінансових установ України [1]. 

Креди́тна спі́лка — неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки (ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки»). Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених Законом України «Про кредитні спілки».

25. Контрактні фінансові інститути.

Контрактні фінансові інститути, як правило, включають інститути спільного інвестування, пенсійні фонди, страхові компанії, ломбарди, фінансові компанії, позичково-ощадні асоціації, благодійні фонди.

Страхові компанії забезпечуючи інвесторам страховий захист від різного роду ризиків. Угоди страхування, що з ними укладаються, є основою для фінансового забезпечення інвестиційних проектів. Пасивні та активні операції страхових компаній носять специфічний характер і суттєво відрізняються від аналогічних операцій банків та інших кредитно-фінансових установ. Об 'єктами страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов'язані: • з життям, здоров'ям, працездатністю тa додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування); • з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);

26. Інститути спільного інвестування та їх типи.

Інститут спільного інвестування (ІСІ) — це інвестиційний фонд, який проводить діяльність зі спільного інвестування — об'єднання (залучення) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

Інвестиційні фонди бувають відкритими, закритими і інтервальними. Залежно від порядку здійснення діяльності ІСІ поділяються на три типи:

• відкриті — якщо фонд або його КУА беруть на себе зобов'язання у будь-який час здійснювати викуп на вимогу інвестора цінних паперів, емітованих цим фондом (або його компанією з управління активами); відкри́тий інвестиційний фонд створюється на невизначений час і здійснює викуп своїх інвестиційних сертифікатів у терміни, встановлені статутними документами фонду.

• закриті — якщо фонд або його КУА не беруть на себе зобов'язання щодо викупу цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або його компанією з управління активами) до моменту припинення цього фонду. закри́тий інвестиційний фонд створюється на визначений час і здійснює викуп своїх інвестиційних сертифікатів після закінчення терміну своєї діяльності.

інтервальні — якщо фонд або його КУА беруть на себе зобов'язання

27. Інститути спільного інвестування та їх види.

28. Благодійництво та благодійні організації

29. Недержавні пенсійні фонди.

30. Накопичувальна та пропорційна (солідарна) системи пенсійного забезпечення: порівняльний аналіз.

31. Національна депозитарна система: структура та сфера діяльності

32. Учасники національної депозитарної системи.

33. Організація депозитного ринку.

34. Інструменти грошового ринку.

35. Види та форми грошових розрахунків.

36. Банківські позички для поповнення обігових коштів підприємств

37. Ринок капіталів: суть, функції та суб’єкти.

38. Державний кредит, його форми та види.

39. Джерела погашення державних позик

40. Способи управління державним боргом.

41. Банківське кредитування. Види кредитів.

42. Забезпечення кредитів.

43. Лізинг як форма кредиту.

44. Особливості селенгу

45. Оцінювання кредитоспроможності позичальників.

46. Ризик: поняття та основні види.

47. Фінансовий ризик та його види.

48. Валютний ризик та його види.

49. Головні чинники коливань валютних курсів. Наслідки валютних ризиків.

50. Ризик країни та показники його оцінки.

51. Методи та критерії вимірювання ступеня фінансового ризику.

52. Методи та способи зниження ризику.

53. Процентна ставка: поняття та види.