
2. Технічні характеристики антени, яка досліджується:
Частотний діапазон – (2,3-2,60) ГГц;
Діаметр рефлектора – 1500 мм;
Варіант опромінення – одно дзеркальний;
Опромінення рефлектора – рівномірне.
3. Експериментальна частина. Опис лабораторної установки
Схематично загальний вигляд лабораторної установки зображений на рисунку 4 і 5, а на рисунку 5 показана електрична схема установки і досліджуваної антени.
Досліджувана антена в лабораторній установці працює тільки в режимі передачі. Вона розташована на одному столі разом з генератором 624М, приладом для виміру коефіцієнта стоячої хвилі типу 60И, регульованим випрямлячем і вимірювальним підсилювачем 28ИМ. Допоміжна приймальня рупорна антена укріплена на протилежній стіні в семи метрах від дзеркальної антени.
Зміна кутового положення досліджуваної антени в лабораторній установці робиться вручну шляхом обертання двох рукояток. Руків'я переміщення променя по азимуту розташоване знизу антени (див. рис.4) і з її допомогою переміщають антену за рахунок обертання валу електромотора азимутного приводу;
Рисунок 4 – Схематичний вигляд установки для дослідження дзеркальної антени з зміною діаграми направленості:
1 - приймальна рупорна антена; 2 - ричав повороту рупорної антени; 3 - детекторна секція; 4 - кронштейн з поворотною втулкою ; 5 - екранований кабель; 6 – досліджувана дзеркальна антена; 7 – шкала відліку азимута; 8 – ручка азимутного повороту дзеркальної антени; 9 – гнучкий хвилевід; 10 – пристрій для вимірювання КСХ; 11 – генератор; 12 – керований випрямляч для живлення поляризатора; 13 – вимірювальний прилад.
Рисунок 5 - Схематичний вигляд досліджуваної антени з боку привода по куту місця : 1 - ручка повороту дзеркала антени по куту місця; 2 - покажчик кута місця.
шкала для відліку азимутного кута укріплена на корпусі антени. Руків'я переміщення променя по куту місця розташоване збоку антени (див. рис.5) на кронштейні, що обертається разом з дзеркалом; покажчик кута місця з шкалою, що обертається, розташований трохи правіше на тому ж кронштейні.
Рисунок 6 – Електрична схема лабораторної установки:
1 – рупорний
опромінював з контр-рефлектором; 2 –
параболічне дзеркало з поляризаційним
фільтром; 3 – поляризатор; 4 – ступінчастий
перехід з круглого на прямокутний
перехід; 5 – згин хвилеводу на
в площині E; 6 – поворотне з’єднання (по
куту місця);7 – поворотне з’єднання
(азимутне); 8 - скручування хвилеводу на
;
9 – поворотне з’єднання (по куту крену)
; 10 – гнучкий хвилевід; 11 – прилад для
вимірювання КСХ; 12 – регульований
випрямляч; 13 – рупорна антена; 14 –
детекторна секція; 15 – вимірювальний
прилад.
Для здійснення вказаних переміщень променя в конструкції хвиле-водного тракту антени передбачено два зчленування, що обертаються. Крім того, досліджувана антена може обертатися ще і навколо поздовжньої осі, що дозволяє виключити вплив крену літака на положення променя в просторі. У лабораторній установці обертання антени по куту крену не робиться.
Високочастотна
енергія до досліджуваної антени від
генератора подається через тракт приладу
60И, використовуваного для виміру
коефіцієнта стоячої хвилі
.
Енергія постійного струму для котушки
підмагнічування поляризатора подається
від випрямляча з регульованим виходом.
Випрямляч має стрілочний прилад, що
показує струм через навантаження.
Для прийому
випромінюваних досліджуваною антеною
радіохвиль використовується допоміжна
рупорна антена, вихід якої навантажений
на детекторну секцію. Рупорна антена
за допомогою кронштейна укріплена на
стіні, Причому конструкція кронштейна
дозволяє повертати антену навколо її
подовжньої осі і фіксувати через
.
Поворот рупорної антени в межах
робиться за допомогою двох шнурів,
прикріплених до кінців важеля, сполученого
з фланцем детекторної секції.
Сигнал від приймальної рупорної антени після детектора екранований кабель подається на вимірювальний підсилювач 28ИМ, який встановлений поряд з досліджуваною антеною. За відносними свідченнями стрілочного приладу підсилювача 28ИМ знімаються діаграми направленості антени. Крім того підсилювач 28ИМ може бути підключений до приладу 60И і використовуватися для визначення вхідного антени.