8 Основні вимоги до знань та навичок студентів.
Згідно з рішенням Науково-методичної ради ІФНТУНГ, починаючи з 1995 року кафедра філософії застосовує письмовий іспит із застосуванням тестів. Письмова форма підсумкового контролю запроваджена з метою підвищення об’єктивності об’єктивності оцінки знань студентів. Вона вимагає більш сконцентрованої уваги до повторення теоретичного матеріалу нормативного курсу, його систематичного й послідовного засвоєння. Для досягнення високої якості письмової роботи треба звернути увагу на такі поради:
8.1 Відповіді на поставлені в екзаменаційному білеті питання повинні бути якомога повнішими, вичерпними, логічними, виражені у досконалій граматичній формі і записані виразним розбірливим почерком.
8.2 У відповіді необхідно подати філософське визначення поставленого у білеті запитання, зазначити яке історичне місце воно займає в історії філософії, у чому полянає його сутність, як слід його вирішувати, які були чи можуть бути альтернативи його вирішення в сьогоденні.
8.3 У письмовій роботі не допускається спотворення у прізвищах й іменах філософів, назвах їх творів, у датах історичних фактів, назвах філософських термінів і довільного скорочення слів.
8.4 Перед написанням тексту відповідей потрібно скласти чіткий план викладу, включаючи наявність заключного вислову, знайти спосіб його симетричного розміщення, без закреслень, переробок, прогалин.
8.5 Під час іспиту забороняється списування, розмови з сусідами, користування “шпаргалками”. У разі виявлення таких дій студент усувається з аудиторії і отримує незадовільну оцінку.
8.6 Перш ніж здавати роботу викладачеві-екзаменатору, уважно вичитайте текст, уточніть, чи немає в ньому пропусків, неправильних слововживань, технічних помилок, тощо. Ще раз продумайте зміст Вашого тексту на поставлені в білеті питання і завдання. Пам’ятайте, що якість оформлення Вашої роботи може істотно вплинути на виведення загальної іспитової оцінки.
8.7 В іспиовому білеті завдання блокуються у пакет з 10завдань різних рівнів складності (репродукція, розуміння трансформування, творчість).
8.8 Взірець одного з варіантів пакетного блоку завдань іспитового білету:
Варіант 1
Завдання 1
Специфіка філософського знання.
Завдання 2 .\
Людське усвідомлення об'єктивної реальності.
Завдання 3
БМК-715
Який метод використав сенатор Агриппа у своїй промові? Аргументуйте свою відповідь.
"Існує легенда, що сенатор Агриппа утихомирив у стародавньому римі бунт плебеїв словом. Він сказав, що в організмі людини кожна частинка виконує певну роль: ноги служать для пересування, руки - для роботи, а голова для мислення. Держава - це теж організм, у якому кожна частина призначена для виконання долі. Патриції - це мозок держави, а плебеї - це його руки. Що було б з тілом людини, якби частини його збунтувались і відмовились виконувати свої функції? Руки захотіли б думати, а голова вирішила б стати органом пересування? Організм би загинув, так як у цих частинах немає можливостей для виконання притаманних їм функцій. Це те саме стосується й держави якщо громадяни не будуть виконувати те, що їх природним обов'язком. Плебеї погодились з доводами Агриппа і розійшлися".
Завдання 4
ЗФ-180
До якого філософського напрямку належав Е. Фромм?
Сутність "історичної дихотомії".
З позицій філософської парадигми Е. Фромма проаналізуйте текст його праці.
Вивчаючи реакції певної соціальної групи, ми маємо справу зі структурою особистості членів цієї групи тобто окремих людей; однак при цьому нас цікавлять не ті індивідуальні особистості, що характериззтоть більшість членів даної групи. Цю сукупність рис характеру, що є загальною для більшості, можна назвати соціальним характером. Напевне, шо соціальний характер менш специфічний ніж характер індивідуальний. Описуючи останній, ми маємо справу з усією сукупністю рис. Що у своєму поєднанні формують структуру особистості того чи іншого індивіда. До соціального характеру входить лише та сукупність рис характеру, яка є у більшості членів даної соціальної групи і яка виникла в результаті спільних для них переживань і спільного способу життя. Хоча завжди є ті хто відхиляється, і за своїм іншим типом характеру, структура особистості більшості членів груп являє собою лише різні варіації розвитку одного і того ж "ядра", яке складається зі спільних рис характеру, такі варіації виникають за рахунок випадкових факторів народження, і життєвого досвіду, оскільки ці фактори є різними для різних індивідів. Якщо ми бажаємо повніше зрозуміти одного індивіда, то саме ці елементи, що розрізняють, мають найбільше значення. Але якщо ми бажаємо зрозуміти, якимсь чином людська енергія спрямовується у певне русло і працює як виробнича сила при певному суспільному устрої, то основну увагу треба приділити характеру соціальному...
Поняття соціального характеру є ключовим для розуміння суспільних процесів. Характер у динамічному значенні аналітичної психології – це специфічна форма людської енергії, що виникла в процесі динаміної адаптації людських потреб для певного способу життя у певному суспільстві. Характер визначає думки, почуття і вчинки індивіда. Відносно думок в це важко повірити, тому що всі ми поділяємо традиційне переконання, начебто мислення є сугуоо інтелектуальним актом що не залежить від психічної структури особистості...
Однак, це переконання не вірне, а якщо мислення відноситься не до емпіричних маніпуляцій конкретними об'єктами воно тим більш є невірним: осмислення етичних, філософських, політичних, психологічних операцій - в значній мірі зазнає впливу психічної мислячої особи. Це справедливо і відносно окремих понять - таких, як любов, справедливість, рівність, самопожертвування тощо - і відносно цілих доктрин або політичних систем. Кожне таке поняття, кожна доктрина містить у собі певну емоційну основу, яка визначається будовою характеру даного індивіда.
Завдання 5
Логіка як автономна наука філософського знання.
Завдання 6
ЛМК-30
Проаналізуйте наведений текст. Охарактеризуйте відповіді, подані в ньому.
"Один фермер вирушив на сусідню ферму, щоб запитати у її власника: "Лем, що ти давав своєму коневі минулого року, коли у нього були коліки?". Лем відповів: "Висівки з чорною патокою". Фермер повернувся додому. Через тиждень він знову прийшов до сусіди і повідомив: "Лем, я дав коневі висівки з чорною патокою і він помер". Лем відповів: "Мій також".
Завдання 7
Завдання науки етики.
Завдання 8
Предмет мистецтва, художній образ, засіб і форма.
Завдання 9
РМК-140
Проаналізуйте думку християнського філософа М. Бердяєва.
"Релігія переводить у свідомість те, що в містиці безпосередньо переживається і відкривається. Догматизована свідомість Вселенських Соборів була лишень об'єктивним переходом того, що безпосередньо бачилося в містичному досвіді".
Завдання 10
ЕМК-230
Проаналізуйте текст із твору Гегеля "Естетика".
"... Ми повинні з'ясувати для себе, що художні твори повинні створюватись не для вивчення і не для цехових вчених, а повинні бути зрозумілими без посередництва цих широчезних і не всім доступних повідомлень і служити предметом насолоди безпосередньо, самі по собі".
Післямова
Перегляд найважливіших проблем сучасної філософії та особливостей філософського освоєння світу, проведений у даному посібнику, навіть у такому скороченому варіанті засвідчує, що філософія постає своєрідним інтелектуальним “початком” людини: це є діалог людини із самою собою, її самозасвідчення. Усвідомлення цього моменту дозволяє виділити у змісті філософії дві найважливіші сторони: а) предметно-інформативну: вона пов’язана із необхідністю просто знати певні теми, проблеми, категорії філософії, провідну структурну визначеність її тем та проблем, орієнтуватись в історії філософії, у її змістовій та історичній диференціації; б) суттєво-екзистенціональну: будь-яка справжня філософія здійснює певний прорив у нові виявлення чи нові ракурси буття як в його природно-космічних, так і в екзистенціонально-особистісних вимірах.
В умовах глибоких змін у суспільстві важливо відмовитися від застарілих стереотипів, догм і умоглядних схем у мисленні і у практичній діяльності. Необхідно вчитися мислити і діяти творчо, конструктивно, винахідливо, на основі критичного осмислення минулої практики і сучасного досвіду. Оволодіти цим мистецтвом допоможе систематична самостіна робота по вивченню багатого досвіду філософування видатних вітчизняних і зарубіжних представників світової філософської думки.
Безумовно, завдання посібника, тим більше скороченого, полягає у окресленні першої сторони клітинки філософського знання як сфери знання. Але виконати це завдання поза певними живими зв’язками з другою стороною навряд чи можливо. Тому посібник має ще одне завдання – пробудити інтерес до філософії і перевести її вивчення у самостійне міркування як світоглядного, так і особистісного самовихованого стану. Важливо збагнути, що факт зустрічі людини із світом – це реальне диво, оскільки лише людині відкривається буття як горизонт її пізнання, діяльності, самоздійснення.