Серцевина світу

Зміст світу

людський світ;

соціальний світ;

духовний світ людини;

природний світ.

Система соціанних зв’язків і відносин, у яких людина здійснює свою життєдіяльність

Зміст і межі світу є рухомі, мінливі. Бо розширюються і поглиблюються процеси опанування людиною природи, ускладнюються соціальні відносини, змінюється духовний світ людини. Отже, поглиблюється і збагачується зміст світу, а його межі ще більше розширюються.

Моделі світу

Міфологічна модель – світ

с поконвічно розуміється як складна система відносин людини і оточуючої природи, причому «людські» структури і схеми часто екстрапулюються на середовище, яке описується на мові онтропоцентричних понять. У результаті перед нами постає універсальна картина світу, побудована на власній логіці на досягненні поставленної мет окружними шляхами, через подолання якихось життєвоважливих протилежностей, що мають відповідне позитивне і негативне значенн («небо-земля», «день-ніч», «білий-чорний», «предки-нащадки», «старий-молодий», «життя-смерть» тощо).

Речевно-сбстрактна модель –

в бачає єдність світу у єдності фізико-хімічного субстракта і властивостей. Дані сучасної науки показують, що об’єкти із неживої природи складаються із однакових хімічних елементів. Встановлюється тотожність фізико-хімічного складу живої і неживої матерії. На кінець, встановлено, що всі що речовини і елементи світу взаємопов’язані між собою за мопомогою електромагнітних і гравітаційних полів.

Субстанційна модель –

є дність світу вбачає в тому, що в основі буття лежить якась єдина субстанція, ідеальна чи матеріальна, із я кої виводиться все розмаїття світу. У даній моделі єдність світу проявляється в ряді відношень. По-перше, матерія зберігається у кількісному відношенні, як би вона не змінювалась, і завжди володіє універсальними атрибутивними властивостями. По-друге субстанційна єдність означає обумовленість всіх процесів, що відбуваються в світі.

Функціональна модель –

є дність світу пояснюється наявністю і функціонуванням єдиних законів. Допускається, що у світі реалізується якийсь універсальний зв’язок. При цьому в якості універсального зв’язку може виступати або якась мисленна конструкція, або зв’язок, реально здійсненні.

Всі перелічені моделі світу можна назвати локальними, так як вони в основному фіксують якусь одну сторону буття, тобто інтерпритують, обробляють його з метою виявлення законів даної галузі. Психологічно подібний підхід можна легко зрозуміти, оскільки всі невідомі і неопізнанні галузі ми звичайно уявляємо собі у поняттях і образах того, що вже відомо. Цей відомий зміст і розповсюджується на всі можливі масштаби. Це фактично серія локальних картин світу однієї або декількох наук. Така картина світу завідомо неповна і відображає лише частину буття.

Філософський зміст проблеми буття

Категорія «буття» виступає вихідною категорією у філософ-ському осмисленні світу. У сучасній філософській літературі називаються два значення слова «буття»:

у вузькому розумінні слова –

це об’єктивний світ, існуючий незалежно від свідомості людини;

у широкому розумінні слова –

це існуюче в природі в образі людини, свідомості, ідей, почуттів і фантазій людини.

Рівні та форми буття:

реальна форма буття, тобто існування в дійсності;

потенціальна форма буття, тобто існування можливості;

буття людини;

матеріальне, природне буття;

економічне буття;

соціальне буття суспільства;

пілітичне буття суспільства;

ідеальне (свідомість) буття.

Буття у сучасній науковій картині світу

Динамічне

Системно-ієрархічне

Багаторівневе (мікро-макро-, мегарівні)

Еволюційно-демонстративне

Єдність об’єкта і суб’єкта

Найважливішими характеристиками буття в сучасній науковій картині світу є такі:

по-перше, буттяпостає переважно в динамічному, а не статичному вигляді;

по-друге, буття постає у системних окресленнях, тобто в окресленнях зв’язку «всього з усім»

по-третє, до сучасної наукової картини світу входить рівнево-ієрхархізована будова проявів буття: мікро-, макро- та мегапроцеси. Мікропроцеси – це процеси субатомартого рівня, макропроцеси – це рівень тіл, мегапроцеси це рівень зоряних та галактичних процесів. На всіх рівнях діють свої особливі закони, тенденції, якісні характеристики.

Класифікація філософських позицій

монізм –

розуміння буття, як єдиного у своїй основі;

матеріалізм –

субстанцією світу є вічна та нескінченна матерія;

ідеалізм –

субстанцією світу є дух, ідея;

дуалізм –

визначення двох коренів буття – матеріального та духов-ного – рівноправними і взаємодіючими;

плюралізм –

розуміння буття як абстракції від реально існуючої множини речей, якостей, процесів і явищ;

субстанціалізм –

визначення того, що за поверхнею явищ лежить глибина внутрішня сутність;

реїзм –

позиція, згідно з якою немає ніяких сутностей поза роками;

динамізм –

коли світ постає рухливим.

На завершення, звернемося до найпоширенішої класифікації філософських позицій на основі розуміння вихідних характеристик буття: