3.2.1 Філософія як специфічний тип знання

Хай ніхто не зволікає із заняттями філософією у молоді літа, а на старості не втомлюється заняттями нею, адже для душевного здоров’я ніхто не може бути ні недозрілий ні перезрілий.

Епікур

Філософське знання має свою специфіку, яка докорінно відрізняє його від конкретно-наукового знання. Річ у тім, що коли наукове знання на певному етапі історичного розвитку є точним, однозначним і тому загальноприйнятим для всіх людей, то філософське знання є поліфонічним, плюралістичним. Це означає, що на одні і ті самі питання в різних філософських школах даються різні відповіді, які, що суттєво важливо, мають рівноцінне значення. Інакше кажучи, в філософії не існує однозначних і загальноприйнятих положень. Саме тому філософія є особливим видом знання; це „Софіїне” знання, зрозуміле як мудрість.

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні

Знати

• специфіку філософського знання;

• що таке світогляд, його складові та типологія;

• історичні особливості виникнення філософії;

• структуру та основні функції філософії.

Вміти

• виділяти елементи філософського мислення у певних знаннях;

• розрізняти світоглядні та інші види знання;

• пояснювати основні функції філософії;

• застосовувати до конкретних ситуацій ознаки найперших філософських позицій.

Розуміти

• чим зумовлена структура філософського знання;

• як пов’язані між собою світогляд та філософія;

• чим зумовлена наявність у філософії саме таких характеристик рис мислення;

• внутрішній зв’язок основних функцій філософії між собою.

Програмна анотація

1. Специфіка філософського знання.

2. Філософія і світогляд.

3. Філософія в системі культури.

Ключові терміни

►Світогляд – форма суспільної свідомості людини через яку вона сприймає, осмислює і оцінює об’єктивну, суб’єктивну, соціальну і віртуальну реальність, як світ свого буття і діяльності, визначає своє місце і призначення.

►Філософія – теоретична форма світогляду; особливий спосіб мислення, за якого думка усвідомлює себе саму у своєму ставленні до дійсності, шукає остаточних, абсолютних засад для власних актів і людського самоствердження у світі.

►Рефлексія – форма теоретичної діяльності соціально розвинутої людини, спрямована на осмислення своїх власних дій та їх законів; діяльність самопізнання, що розкриває специфіку духовного світу людини.

►Філософія, релігія, мистецтво – за Гегелем, три основні форми людської духовно-практичної діяльності, які фіксують три основні особливості людського інтелекту, філософія і наука уособлюють здатність розуміти мистецтво – здатність переживати дійсність, релігія – здатність відчувати спорідненість людського духу з фундаментальними початками буття.

Теорії походження філософії

гносеогенна

Філософія якісно відмінна від міфології, її грунтом є раціональне знання, несумісне з міфологічними моделями світу.

міфогенна

Філософія виникає на основі міфології і успадковує від неї всі ступеневі світоглядні проблеми.

Діалог логосу з міфом

Буття філософії