4. Страхові допомоги Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі — Фонд соціального страхування від нещасних випадків) передбачає найбільшу серед усіх соціальних фондів систему страхових допомог. Щоправда, власне «допомогами» законодавець називає лише деякі з виплат, що здійснюються цим Фондом. Зокрема, допомогами є виплати у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю особи, що надаються на період до відновлення її або до встановлення інвалідності, одноразова допомога в разі стійкої втрати працездатності потерпілого та деякі інші. Чимало виплат з цього Фонду дістали назву — щомісячні грошові суми в разі часткової чи повної втрати працездатності або ж виплати потерпілому під час його професійної реабілітації та ін.

Насправді ж система страхових виплат за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків за своєю природою є нічим іншим, як страховими допомогами¹, а тому з огляду на особу одержувача можна назвати декілька видів таких допомог:

• допомоги, що надаються застрахованій особі від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання. Такими є допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності застрахованої особи, щомісячна страхова виплата в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку застрахованої особи (щомісячна страхова виплата), виплата застрахованій особі у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу роботу, виплата застрахованій особі під час її професійної реабілітації;

• допомоги сім'ї потерпілого, особам, які були на його утриманні чи мали на це право. Сюди належать одноразова допомога у разі смерті застрахованої особи, щомісячна страхова виплата особам, які мають на неї право в разі смерті застрахованої особи, витрати на поховання застрахованої особи;

• допомога дітям, які народилися інвалідами внаслідок травмування на виробництві чи професійного захворювання їх матерів під час вагітності.

Страхові допомоги застрахованій особі є найчисленнішим видом виплат за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Вони надаються особам, які зазнали нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності.

До відновлення працездатності або встановлення інвалідності потерпілому надається допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Вона виплачується за місцем роботи нестрахованої особи. Якщо особа працює ще й за сумісництвом, то допомога призначається за місцем роботи, де стався нещасний випадок чи професійне захворювання. Виплачується допомога у розмірі 100 % втраченої середньої заробітної плати (сумісникам при цьому враховують втрачений заробіток за іншим місцем роботи) за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності. Як і у випадку з допомогою по тимчасовій непрацездатності у разі втрати останньої від загального захворювання або каліцтвом не за місцем роботи, виплата цієї допомоги за перші 5 робочих днів тимчасової непрацездатності здійснюється за кошти самого роботодавця.

Особам, які беруть участь у системі соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання на добровільних засадах, допомога призначається й виплачується відділенням Фонду, в якому вони зареєстровані.

Законодавством передбачено перелік обставин, за яких допомога не виплачується. Це відбувається у випадках, коли:

• застрахована особа одержала травму або захворювання під час вчинення нею злочину або інших правопорушень, якщо це встановлено судом;

• соціальний ризик настав внаслідок навмисного наміру заподіяти собі травму, що встановлено комісією із розслідування страхового випадку;

• тимчасова непрацездатність спричинена отруєнням алкоголем, наркотичними або іншими речовинами, а також внаслідок їх дії (асфіксії, інсульту, зупинки серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах, або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від роботи згідно з установленим порядком.

Відомо, що нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання можуть призвести до стійкої втрати працездатності. Такою вважається, зокрема, встановлення групи інвалідності потерпілому, або ж встановлення ступеня втрати ним професійної працездатності, за висновками медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) на обумовлений термін чи безстроково. У зв'язку з цим в особи, яка постраждала, виникає право на одноразову допомогу та щомісячну страхову виплату, що компенсує потерпілому втрату заробітку (щомісячна страхова виплата).

Одноразова допомога в разі стійкої втрати працездатності виплачується потерпілому Фондом соціального страхування з втрати працездатності у сумі, яка обчислюється з розрахунку його середньої заробітної плати (доходу) за кожний відсоток втрати професійної працездатності. При цьому варто пам'ятати, що законодавством встановлено для неї верхню межу, яка не повинна перевищувати чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду на дату настання права потерпілого на призначення одноразової допомоги.

Виплачується одноразова допомога у місячний термін з часу встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності у день, що визначений постановою відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Ще однією допомогою, яка надається потерпілому у зв'язку зі стійкою втратою працездатності, є щомісячна страхова виплата, що компенсує втрату заробітку (щомісячна страхова виплата).

Право на цю грошову допомогу виникає у потерпілого з дня встановлення СЕК, стійкої втрати професійної працездатності.

Щомісячна страхова виплата визначається як частка від середньомісячної заробітної плати застрахованої особи перед настанням страхового випадку, яка обчислюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності.

Реалізація потерпілими права на щомісячну страхову виплату не перешкоджає йому одержувати пенсію по інвалідності. Сума пенсії та щомісячної виплати при цьому не повинна перевищувати середньомісячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. В іншому разі

розмір щомісячної виплати зменшується на таку суму, щоб разом з пенсією вона не перевищувала середньомісячного заробітку (доходу), який особа мала до ушкодження здоров'я.

Виплачується щомісячна страхова виплата впродовж усього часу, на який МСЕК встановила стійку втрату працездатності, починаючи з наступного місяця після її призначення.

Нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, крім стійкої втрати працездатності, можуть бути підставою для переведення працівника на легшу нижчеоплачувану роботу. У такому разі Фонд соціального страхування від нещасних випадків призначає потерпілому страхову виплату у розмірі, що покриває різницю між його попереднім середньомісячним заробітком та заробітком за новим робочим місцем. Надається така допомога, починаючи з 15-го дня після переведення працівника. До цього впродовж двох тижнів відповідну доплату здійснює роботодавець власним коштом.

Ще одним видом допомог, яка надається застрахованим особам, є страхова виплата, що виплачується під час їх професійної реабілітації. Вона призначається особі, яка проходить професійне навчання або перекваліфікацію за індивідуальною програмою реабілітації, якщо з часу встановлення ступеня втрати професійної працездатності минуло не більше одного року. Виплата здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у розмірі середньомісячного заробітку, впродовж часу, визначеного програмою реабілітації.

Крім виплат, що виплачуються з метою компенсації втраченого заробітку Фондом від нещасного випадку чи професійного захворювання, надаються також страхові допомоги сім'ям потерпілих осіб, які перебували на їх утриманні чи мали на це право.

Чинним законодавством передбачено три види таких допомог.

Насамперед — це одноразова допомога, що надається сім'ї померлого, у тому числі й дитині, яка народилася не пізніше десятого місяця з дня його смерті, а також утриманцям, до яких законодавець зараховує:

1. дітей, які не досягли 16 років, дітей віком від 16 до 18 років, які не працюють або старші за цей вік, але через вади фізичного чи розумового розвитку самі не спроможні заробляти, а також дітей, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання до досягнення ними 23 років;

2. жінок, які досягли 55 років, і чоловіків, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;

3. інвалідів — членів сім'ї потерпілого;

4) неповнолітніх дітей, на утримання яких потерпілий виплачував або зобов'язаний був виплачувати аліменти.

Право на одержання одноразової допомоги мають також дружина (чоловік) або один із батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.

Призначається одноразова допомога сім'ї та іншим заінтересованим особам. Причому сім'ї ця допомога виплачується у розмірі, що не може бути меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого, а утриманцям та дитині, що народилася після його смерті, — не менше річного заробітку.

Надається одноразова допомога у місячний термін з часу смерті потерпілого у день, що встановлений постановою відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Крім одноразової допомоги непрацездатні утриманці (нестрахованої особи, а також дитина померлого, яка народилися в наступні 10 місяців після його смерті, також мають право на щомісячну страхову виплату. її розмір визначається Іа середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням чистки, що припадала на потерпілого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати. Тобто обчислюється ця допомога шляхом ділення різниці, що залишилася після вирахування, на кількість непрацездатних утриманців. Встановлений таким чином розмір може бути змінено у разі його перерахування за наявності для цього достатніх підстав (зміни у складі сім'ї чи зростання за попередній календарний рік середньої заробітної плати у галузях національної економіки) або у зв'язку з індексацією.

Виплачується ця допомога щомісяця у дні, встановлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Окремим видом допомог цього Фонду, що надається у разі смерті потерпілого, є відшкодування витрат на поховання потерпілого. Такі виплати здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» та постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків «Про витрати на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання».

Не менш важливе значення мають допомоги, що надаються з Фонду соціального страхування від нещасних випадків для дітей, які народилися інвалідами внаслідок травмування на виробництві чи професійного захворювання їхніх матерів під час вагітності. Такі діти, відповідно до медичного висновку вважаються застрахованими до досягнення ними 16-річного віку або до закінчення навчання, але не більше як до досягнення 23 років, та наділені правом на соціальне забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».