5.3. Основні правила побудови сіткових графіків

Основною умовою побудови сіткової моделі є дотримання технологічної послідовності й вимог техніки безпеки під час виконання робіт.

Для цього необхідно чітко знати:

• які роботи необхідно виконати (номенклатуру робіт);

• які умови необхідно забезпечити (які роботи закінчити), щоб можна було починати кожну з робіт;

• які роботи доцільно виконувати паралельно;

• які роботи можна починати тільки після закінчення даної роботи.

Вихідними умовами для розроблення сіткового графіка (далі СГ) є: робоча документація, кошториси, проекти виконання робіт, технологічні карти; дані про постачання обладнання, конструкцій та деталей; дані про склад бригад, машини і механізми, які планується використати, тривалість виконання робіт.

З врахуванням вихідної інформації складають перший варіант сіткової моделі з дотриманням таких правил:

•  Напрям стрілок у сітковому графіку приймати зліва направо.

•  Форма графіка повинна бути простою, без перелічень робіт.

•  У разі виконання паралельних робіт вводять залежність і додаткову подію (рис. 6.9).

а б

Рис. 6.9. Зображення паралельності робіт:

а – неправильне; б – правильне

• Жодна з робіт не повинна мати однаковий код з іншою. Ця помилка часто зустрічається при зображенні паралельності виконаних робіт (рис. 6.9).

• Якщо певні роботи починаються після часткового виконання попе­редньої, то цю роботу слід розділити на частини. При цьому кожна частина роботи в графіку вважається самостійною (рис. 6.10).

 

а б

Рис. 6.10. Розбиття робіт на частини: а – неправильна; б – правильна

В сітковому графіку не повинно бути замкнутих контурів (циклів), “тупиків”; “хвостів” (рис. 6.11).

Рис. 6.11. Приклад неправильної побудови сіткового графіка з “тупиками”, “циклами”, “хвостами”

Зображення потоків (рис. 6.12).

а

б

Рис. 6.12. Зображення потоків: а – правильне; б – неправильне

Зовнішні роботи виділяються графічно. Зовнішні роботи – це роботи, які організаційно вирішуються на іншому рівні (рис. 6.13).

Рис. 6.13. Зображення зовнішніх робіт

Нумерувати події рекомендується тільки після закінчення побудови сіткової моделі.

Після складання початкової моделі (можна складати на окремі комплекси, а потім “зшити” в одну) її перевіряють і вдосконалюють, зменшуючи кількість перелічень.

В сітковому плануванні по роботах, час виконання яких невизначений, виконавець дає залежно від прийнятої системи три чи дві ймовірні оцінки часу.

Всистемі з трьома оцінками відповідального виконавця одержують мінімальну t_min,,найбільш ймовірну t_нй , максимальну t_max оцінки часу t_оч. Тоді:

t_оч= (t_min+4 t_нй+ t_max)/6

Для повної характеристики розподілу випадкових величин використовується дисперсія – міра невизначеності, пов’язана з даним розподіленням. Середньоквадратичне відхилення визначають за формулою:

G_t= .

При використанні двох оцінок (мінімальної і максимальної) очікуваний час виконання робіт визначається за такою формулою:

t_оч=(3 t_min+2 t_max)/5

а величина середньоквадратичного відхилення – за формулою:

G_t= .