Тема 7. Облік депозитних операцій банків з строковими коштами юридичних та фізичних осіб.

План Лекції

1. Сутність депозитних операцій комерційних банків та організація їх обліку.

2. Облік строкових коштів суб'єктів господарської діяльності.

3. Облік коштів до запитання та строкових коштів фізичних осіб.

4. Облік нарахування та сплати процентів за депозитами юридичних та фізичних осіб.

5. Облік операцій під час виплати коштів із депозитних рахунків.

1. Сутність депозитних операцій комерційних банків та організація їх обліку.

Найбільш суттєвим і важливим джерелом формування та збільшен­ня ресурсної бази комерційних банків виступають депозитні операції.

Депозитними є пасивні операції банків із залучення коштів юридичних і фізичних осіб у національній та іноземній валютах у формі вкладів (депозитів) через їх зарахування на відповідні рахунки на певних умовах.

Вклад (депозит) - це гроші, передані до банку їх власником для зберігання на певний термін і на визначених умовах.

Класифікація вкладів (депозитів) здійснюється за різними ознаками, основними серед яких є:

• вид і статус вкладника;

• термін вкладу.

За першою ознакою розрізняються вклади юридичних і фізичних осіб, резидентів і нерезидентів.

За строками використання коштів депозити поділяються на:

• депозити до запитання;

• депозити на визначений строк (строкові).

Депозити до запитання - це грошові кошти, що розміщені на поточних та бюджетних рахунках, на кореспондентських рахунках комерційних банків і використовуються їх власниками для здійснення розрахунків, платежів та на інші потреби. Умови сплати процентів за залишками коштів на цих рахунках визначаються у двосторонніх угодах щодо їх відкриття.

Найбільш стабільними під кутом зору прогнозування рівня залишків і визначення термінів повернення коштів є строкові вклади (депозити).

Строкові вклади (депозити) - це гроші, які розміщуються їх власниками у банку для зберігання та зараховуються на відповідні депозитні рахунки на визначений термін із виплатою обумовлених процентів.

Розвиток і диверсифікація послуг з обслуговування саме цих вкладів є пріоритетним завданням сучасного банку. Ресурси, залучені у строкові депозити, залишаються у розпорядженні банку в межах чітко обумовленого часового інтервалу, а тому можуть використовуватися для фінансування більш тривалих за терміном, а отже, більш дохідних активних операцій. Відповідно і плата за залишками на строкових депозитах є значно більшою ніж за вклади до запитання, та безпосередньо залежить від розміру й терміну зберігання грошей на цих вкладах.

Об'єктом депозитних операцій є кошти, передані комерційному банкові на умовах повернення з виплатою процентів (або на безпроцентній основі), що визначені двосторонньою угодою.

Строкові кошти суб'єктів господарської діяльності обліковуються за рахунками 2-го класу розділу 26 «Кошти клієнтів банку» Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. Рахунки цього розділу групуються за двома основними ознаками:

• за характером клієнтів банку (суб'єкти господарської діяльності чи фізичні особи);

• за терміном депозитів (кошти до запитання і строкові кошти). Згідно з названими ознаками розділ 26 містить 6 груп рахунків.

Номер групи рахунків	Назва групи рахунків
260	Кошти до запитання суб'єктів господарської діяльності
261	Строкові кошти суб'єктів господарської діяльності
262	Кошти до запитання фізичних осіб
263	Строкові кошти фізичних осіб
264	Кошти виборчих фондів
265	Кошти небанківських фінансових установ

В аналітичному обліку банки можуть вести окремі особові рахунки за видами вкладів, а також у розрізі вкладників