1. 32. Особливості управління у різних формах інтегрованих структур.

Особливості системи управління холдингу :• Гнучкість і адаптивність • Проміжний варіант між надмірною централізацією і надмірною децентралізацією • Центральна компанія концентрується на стратегічній, а учасники – на оперативній діяльності й стають центрами прибутку, що полегшує оцінку результатів діяльності • Ліквідація (банкрутство) одного з учасників вагомо не позначається на фінансовому становищі решти.

Типи систем управління холдингами:• Управління за функціями • Управління за галузями

• Програмно-цільове управління • Матрична система управління

Найвищим органом управління в холдинговій групі є загальні збори акціонерів материнського холдингу. Адміністративні органи, які їх формують, керують як власною діяльністю, так і дочірніми підприємствами. На вищому рівні управління холдингової групи визначаються ключові питання керівництва її діяльністю: технологічна політика, інвестиційна стратегія, перспективні проекти та інше. Дочірні підприємства мають достатній рівень самостійності для виконання поставлених перед ними завдань. Спостережна рада здійснює загальний контроль за діяльністю холдингу в цілому, Рада директорів і Правління працюють в межах повноважень, визначених в Положенні «Про спостережну раду». Рада директорів розробляє цілі і визначає стратегію діяльності холдингової компанії, глобально планує роботу, представляє холдинг у відносинах з державними органами влади, вносить зміни до статуту тощо.

Управління концерном здійснюється на принципах однокерівництва – генеральним директором та його заступниками, які обираються радою директорів або власниками пакетів акцій концерна. При цьому частину функцій управління концерном генеральний директор передає дирекції об'єднань та підприємств, які до нього входять. Закордонна практика показує, що центральне управління концерном, навіть найкрупнішим, досить жорстко опікує структури, які до нього входять: підприємства, фірми, банки.

Органами управління Консорціуму є:– Рада директорів;– Дирекція. Вищим органом управління Консорціуму є Рада директорів, що складається з представників СТОРІН і очолюється Головою. В асоціації функцію органу управління відіграє інформаційний та координаційний центр. У ФПГ відсутній спеціально створеного органу управління, функції якого, в тому числі представлення інтересів ПФГ в Україні та за її межами, покладається на головне підприємство, до якого закон встановлює певні вимоги: виготовлення кінцевої продукції ПФГ, здійснення її збуту, а також сплата податків в Україні й обмеження/заборона для певних категорій господарських організацій (торговельних підприємств, підприємств у сфері громадського харчування, побутового обслуговування, матеріально-технічного постачання, банків, фінансово-кредитних установ) бути головним підприємством ПФГ;

33. Функції корпоративного центру (управляючої компанії) у інтегрованій корпоративній структурі.

Корпоративний центр (управлінська компанія) - підрозділ, що володіє повноваженнями втручання у діяльність підприємств групи (бізнес-одиниць) і виступає від імені всієї групи при взаємодії з акціонерами, інвесторами та іншими зовнішніми контрагентами. Важливим є не юридична форма КЦ, а наявність повноважень з управління / втручання у діяльність бізнес-одиниць. КЦ нічого не виробляє, основна роль – управління активами групи компаній, - але у ньому можуть бути зосереджені функції закупівель, продажів, НДДКР та ін.

Діапазон базових функцій корпоративного центру:

- формування корпоративного бізнес-портфелю, підвищення ефективності та його прибутковості;

- управління вартістю та джерелами фінансування корпорації;

- формування відносин із зовнішнім середовищем (державою, партнерами, клієнтами і т.д.)

Корпоративний бізнес-портфель - це сукупність відносно самостійних господарських підрозділів (стратегічних одиниць бізнесу), що належать до ІКС.

Мета управління портфелем - досягнення конкурентних переваг, які можна реалізувати за наявності різних напрямків діяльності (різних бізнесів).

Концептуальні моделі КЦ – функції центру

1. Фінансовий холдинг - фінансовий контроль шляхом бюджетування, ретельний нагляд за формуванням прибутку і грошових потоків, рішення «купити/продати, найняти/звільнити, висока автономія бізнес-одиниць, низькі синергетичні ефекти)

2. Стратегічний архітектор – КЦ розробляє загальну концепцію, в рамках якої бізнес-одиниці мають свободу для розвитку власних ініціатив; здійснює стратегічний моніторинг бізнесу, періодично ініціюючи дискусії з питань спільної стратегії підрозділів, а також проводячи вибіркову ревізію їх найбільш важливих стратегічних рішень

3. Стратегічний контролер – КЦ контролює технічну та операційну обґрунтованість бізнес-стратегій підрозділів, розподіляє між ними ресурси, ретельно відслідковує ключові показники діяльності бізнес-одиниць, шукає можливості для реалізації більших синергетичних ефектів.

4. Оператор – зазвичай розвиває тільки один напрямок бізнесу, але має кілька прибуткових підрозділів, які або працюють в різних регіонах, або виробляють різні товари. КЦ приймає найактивнішу участь у розробці стратегії, її поточній реалізації та координації тісно пов'язаних між собою видів діяльності корпорації.

Компетенції центрів корпоративних об'єднань • Стратегічні • Інвестиційні • Фінансові

• Комерційні • Координаційні • Юридичні • Соціально-культурні.