7. Температура Кюрі.

За температури, що є більшою за деяку ви­значену для даного феромагнетика, феромагнітні властивості його зни­кають. Цю температуру називають температурою Кюрі. Наприклад, температура Кюрі для Феруму становить 753, для Ніколу — 365, для Кобальту — 1000 °С.

Легкі удари по торцю сталевого стрижня, розташованого вздовж ліній індукції магнітного поля Землі, полегшують намагнічення стрижня. Сильні удари по постійному магніту можуть привести до його розмагні­чування.

8. Застосування феромагнетиків.

Застосуванню феромагнетиків у різноманітних тех­нічних пристроях:

• постійні магніти;

• ферити;

• порошкові магніти;

• магнітні підсилювачі;

• магнітний звукозапис;

• магнітна дефектоскопія;

• магнітні сепаратори.

Дія магнітного поля на рамку зі струмом.

Вивчення дії магнітно­го поля на рамку зі струмом важливе з двох точок зору. По-перше, ця дія має якісно іншу природу — вона є орієнтуючою. Цей факт Дозво­лить надалі зрозуміти характер поведінки магнітів і частинок, наділе­них магнітним моментом, у зовнішньому магнітному полі. По-друге, рух рамки зі струмом у магнітному полі важливий і з точки зору практичного застосування, оскільки лежить в основі роботи електродвигунів.

Слід розглянути, які сили діють на протилежні сторони рамки зі струмом у магнітному полі. По них течуть струми, напрямлені в протилежні боки. Тому сили, діючі з боку магнітного поля на протилежні сторони рамки, будуть проти­лежно напрямлені. Ці сили обертатимуть рамку. Таким чином, магніт­не поле чинить на рамку зі струмом орієнтуючу дію.

Визначимо величину моменту сил, діючих на рамку зі струмом (дов­жина рамки , ширина — ), коли напрям перпендикуляра до рам­ки становить кут з напрямом вектора магнітної індукції . Оберта­ючий рамку момент сил , де плече сил , а сили рівні за модулем Звідси .

Необхідно підкреслити, що відношення максимального моменту М_max до добутку сили струму в рамці I на її площу S (S = Іb) є величиною, яка не залежить від розмірів рамки й сили струму в ній і тому може бути кількісною характеристикою самого магнітного поля в даній точці:

З урахуванням М_max =Fb і S=lb, можна записати:

Магнітне поле повністю характеризується вектором магнітної індукції . Таким чином, у кожній точці магнітного поля можуть бути визначені напрям вектора магнітної індукції та його модуль за допомогою вимі­рювання сили, діючої в ділянці провідника зі струмом.

9. Одиниця магнітної індукції.

За одиницю магнітної індукції мож­на прийняти магнітну індукцію однорідного поля, в якому в ділянці провідника завдовжки в 1 м за сили струму в ньому 1 А діє з боку поля максимальна сила 1 Н:

Одиниця магнітної індукції дістала назву тесла (Тл) на честь югославського вченого-електрика Н. Тесла.

10. Закон Ампера.

З таблиці аналогій між електростатичними й маг­нітними взаємодіями витікає, що сила, діюча на елемент струму її в магнітному полі з індукцією, у векторному вигляді:

Вираз для модуля сили F, діючої з боку магнітного поля з індукцією В на малий відрізок провідника, по якому тече струм , що складає з елементом струму кут , має вигляд:

називають законом Ампера.

11. Напрям сили Ампера.

Напрям сили Ампера можна знайти або за допомогою векторного добутку, або за допомогою правила лівої руки:

якщо ліву руку розташувати так, щоб силові лінії магнітного поля входили в долоню, а чотири витягнуті пальці були напрямлені уздовж напряму струму, то відігнутий на 90° великий палець покаже напрям сили, діючої на провідник.

12. Принцип дії електровимірювальних приладів.

Орієнтуючу дію маг­нітного поля на контур зі струмом використовують в електровимірюваль­них приладах магнітоелектричної системи — амперметрах і вольтметрах.

Принцип дії приладів електромагнітної системи заснований на ефекті втягування залізного сердечника в котушку зі струмом. Такий прилад скла­дається з нерухомої котушки зі струмом, залізної пластинки, що обертаєть­ся на осі, на якій укріплена пружина, що утримує пластинку, й стрілки.

Під час проходження по котушці електричного струму залізна плас­тинка втягується в котушку, повертається на своїй осі й обертає стрілку.

Електромагнітні прилади менш точні, ніж магнітоелектричні, проте простіші за конструкцією й придатні для вимірювання як постійного, так і змінного струму.

Принцип дії приладів електродинамічної системи - це взаємодія провідників зі струмом. Такий прилад складається з двох котушок у вигляді рамок, підвішених на загальній осі, одна — нерухомо, інша — на підшипниках. Обидві рамки зв'язані двома пружинами, по яких до ра­мок підводиться струм. Під час проходження струму рухома рамка по­вертається на осі тим сильніше, чим більшою є сила струму, й при­кріплена до осі стрілка дає показання на нерухомій шкалі.