Повернення вкладу
Незалежно від виду вкладу банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.( Виняток - вклади, зроблені юридичними особами на інших умовах повернення, що встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.)
Право на отримання суми депозиту (вкладу) належить не тільки вкладнику, але і його правонаступникам.
У випадку, якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин, такий договір вважається продовженим (пролонгованим) на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором (ч. 4 ст. 1060 ЦК України).
Банк набуває на цей вклад право власності, а вкладник втрачає право власності на грошові кошти, що передані банку, і набуває право вимоги до банку про повернення грошової суми і процентів на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.
Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до ст. 388 ЦК України (у порядку витребування майна від добросовісного набувача).
Проценти на суму вкладу вкладнику виплачуються в розмірі, встановленому договором банківського вкладу (ч. 1 ст. 1061 ЦК України). Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти в розмірі облікової ставки Національного банку України.
Банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу, якщо інше не встановлено договором. У разі зменшення банком розміру процентів новий розмір процентів застосовується до вкладів, внесених до повідомлення вкладників про зменшення процентів, зі спливом одного місяця з моменту відповідного повідомлення, якщо інше не встановлено договором.
Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не може бути в односторонньому порядку зменшений банком, якщо інше не встановлено законом.
Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу в банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а не витребувані в цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором. У разі повернення вкладу виплачуються всі нараховані до цього моменту проценти (ст. 1061 ЦК України).
Якщо вклад (грошова сума) за договором банківського вкладу повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються в розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент (ч. З ст. 1060 ЦК України).
Форма договору
Договір банківського вкладу укладається в письмовій формі (ст. 1059 ЦК України), в якому передбачаються такі умови, як сума вкладу, процентна ставка, що нараховується на вклад, строк та умови його повернення.
У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним (ч. 2 ст. 1059 ЦК України).
Ощадна книжка.
Укладення договору банківського вкладу з фізичною особою і внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом підтверджуються ощадною книжкою, в якій вказуються найменування і місцезнаходження банку (його філії), номер рахунка за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки в банк.
Відомості про вклад, вказані в ощадній книжці, є підставою для розрахунків за вкладом між банком і вкладником.
Видача банківського вкладу, виплата процентів за ним і виконання розпоряджень вкладника про перерахування грошових коштів з рахунка за вкладом іншим особам здійснюються банком - у разі пред'явлення ощадної книжки.
Якщо ощадну книжку втрачено або приведено у непридатний для пред'явлення стан, банк за заявою вкладника видає йому нову ощадну книжку (ст. 1064 ЦК України).
Ощадний (депозитний) сертифікат підтверджує суму вкладу, внесеного в банк, і права вкладника (володільця сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав (ч. 1 ст. 1065 ЦК України). Це - цінний папір, який дає можливість передавати права, що випливають із нього, третім особам.
Різниця між сертифікатом та книжкою
На відміну від ощадної книжки, ощадний сертифікат може підтверджувати наявність договірних відносин із договору банківського вкладу не тільки за участю фізичних осіб, а й за участю юридичних осіб та інших учасників цивільних відносин.
Види. Ощадні сертифікати можуть бути іменними і на пред'явника.
У разі дострокового пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банком виплачується сума вкладу та проценти, які виплачуються за вкладами на вимогу, якщо умовами сертифіката не встановлений інший розмір процентів (ч. 2 ст. 1065 ЦК України).
Договір банківського вкладу на користь третьої особи.
Конструкція договору банківського вкладу передбачає також можливість відкриття депозиту на користь третьої особи. Фізична або юридична особа може укласти договір банківського вкладу (зробити вклад) на користь третьої особи (ст. 1063 ЦК України).
Для внесення грошових коштів на ім'я певної третьої особи вимагається укладення депозитного договору між банком і особою, яка вносить грошові кошти, в якому має бути вказано ім'я фізичної особи або найменування юридичної особи, на користь яких вноситься вклад.
На підставі депозитного договору, укладеного між особою, яка вносить депозитний вклад, і банком, банк відкриває депозитний рахунок на ім'я фізичної або юридичної особи, вказаної в договорі. При цьому фізична або юридична особа, вказана в договорі, повинна існувати на момент укладення договору.
Особа, на ім'я якої зроблено банківський вклад, набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банківської установи першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами. Вимога до банку може бути виражена будь-яким способом, наприклад, вимога про видачу вкладу, переведення його на інший рахунок тощо.
До набуття особою, на користь якої зроблений банківський вклад, прав вкладника ці права належать особі, яка зробила вклад.
Остання може користуватися всіма правами вкладника: розірвати договір банківського вкладу, закрити депозитний рахунок, відкритий на користь третьої особи, і вимагати від банку повернення вкладених нею грошових коштів, але тільки до того моменту, поки особа, на користь якої укладено договір, не вчинить дій, що спрямовані на визнання вкладу, наміру скористатися правами вкладника.
Істотною умовою договору банківського вкладу на користь третьої особи є ім'я фізичної особи (ст. 28 ЦК України) або найменування юридичної особи (ст. 90 ЦК України) залежно від того, хто виступає особою, на користь якої укладено такий договір.
Якщо особа, на користь якої зроблено банківський вклад, відмовилася від нього, особа, яка уклала договір банківського вкладу на користь третьої особи, має право вимагати повернення вкладу або перевести його на своє ім'я. Відмова особи, на користь якої зроблено банківський вклад, має бути виражена в письмовій формі.