Комерційний кредит.

За комерційним кредитом у договір включається умова, за якою одна сторона надає іншій стороні відстрочення або розстрочення виконання певного обов'язку - оплати товарів, передання майна, виконання робіт або надання послуг.

Надання такого кредиту пов'язане з тим договором, умовою якого воно є. Комерційним кредитуванням взагалі вважається будь-який незбіг у часі зустрічних обов'язків за укладеним договором, коли товари поставляються (роботи виконуються, послуги надаються) раніше їх оплати або платіж здійснюється раніше передання товарів (виконання робіт, надання послуг). А тому комерційним кредитуванням буде не тільки відстрочення або розстрочення оплати майна, що передається у власність другій стороні, а й будь-який аванс, попередня оплата (ст. 1057 ЦК України).

Проценти, що стягуються за користування комерційним кредитом, є платою за користування грошовими коштами. За відсутності в законі або договорі умов про розмір та порядок сплати процентів за користування комерційним кредитом застосовуються правила ст. 1048 ЦК України.

До комерційного кредиту застосовуються положення ст. 1054-1056 ЦК України, якщо інше не встановлено договором, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання.

Договір банківського вкладу

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ч. 1 ст. 1058 ЦК України).

Відмежовувати від подібних договорів.

У літературі висловлювалася точка зору, що договір банківського вкладу є різновидом договору позики. Але визначення договору свідчить про те, що договір банківського вкладу є самостійним видом договору.

Спільне - договір банківського вкладу має з договором позики однакове підґрунтя. Він оформлює кредитні відносини між банком (боржником) і вкладником (кредитором

За своєю природою договір банківського вкладу дуже близький до договору банківського рахунка. Згідно з ч. 3 ст. 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (гл. 72 ЦК України), якщо інше не встановлено гл. 71 ЦК України або не випливає із суті договору банківського вкладу. Проте договір банківського вкладу має відмінності від договору банківського рахунка. Це, насамперед, відмінності в цілях, на досягнення яких вони спрямовані, а також в їх кінцевих договірних результатах.

Юридичні характеристики

Договір банківського вкладу є одностороннім, реальним (з моменту передання вкладником суми вкладу банківській установі), відплатним (банк зобов'язаний виплатити вкладникові проценти на суму вкладу).

Договір банківського вкладу є публічним договором, якщо вкладником є фізична особа (ч. 2 ст. 1058 ЦК України). Визнання договору банківського вкладу за участю фізичної особи як вкладника публічним полягає в тому, що банківська установа не може відмовити в укладенні такого договору з будь-якою фізичною особою, яка до цієї установи звернеться. Договір укладається на однакових умовах зі всіма фізичними особами, ніхто з фізичних осіб-вкладників не має жодних переваг і пільг при укладенні договору депозиту.

Сторонами договору банківського вкладу (депозиту) є банк і вкладник.

Банком є юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати в сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Вкладником можуть виступати будь-які учасники цивільних правовідносин відповідно до обсягу їх правосуб'єктності, які можуть вносити вклади на своє ім'я, а також отримувати на свій рахунок вклади від інших осіб, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше.

При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом (ч. 1 ст. 1062 ЦК України).

Предметом договору банківського вкладу є гроші (вклад). Вклад може бути гривневий або валютний.

Вклади поділяють на такі два види: на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) і на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення (ст. 1060 ЦК України).