Інформаційні війни у структурі сучасних цивілізацій

У сучасному світі нова роль інформаційної складової робить можливим повалення урядів багатьох країн світу. Немає необхідності ні у військових діях, ні в кровопролитті. Так було в Албанії, в Болгарії, в Індонезії. В усіх цих випадках "розгойдування" хвиль в одній із соціальних груп суспільства (наприклад, серед студентів, вкладників трестів) у результаті перевертало весь човен. Цей механізм резонансної технології, що с ключовим для інформаційної війни, дає змогу за певну суму грошей і за наявності відповідних фахівців змінити уряд будь якої малої або середньої країни. При цьому країна навіть не відчуває, що вона зазнає такого впливу ззовні. Для України це небезпечно, як ні для якої іншої країни світу, оскільки ми заздалегідь "накриті" чужими ЗМІ. Вплив може мати як конструктивний, так і деструктивний характер. У першому випадку вплив спрямований на посилення політичної, психологічної та інших складових суспільства. Внаслідок цього суспільство буде менше зазнавати як зовнішніх, так і внутрішніх впливів. У другому випадку вплив спрямований на підвищення нестабільності, включаючи інформаційну підтримку центрів, що створюють таку нестабільність як у середині країни, так і за її межами. Психологічні операції також можуть стимулювати нову поведінку як стабілізуючого, так і дестабілізуючого характеру.

Україна вже один раз відчула потенціал такого інтенсивного комунікативного впливу, коли в результаті студентського голодування 1990 р. було змінено уряд В. Масола. Студенти як соціальна група виявилися підходящими для створення "резонансу", оскільки вони не тільки менше за інших зв'язані соціальними умовностями, а й з ними міцно пов'язані всі інші прошарки суспільства: усі були у свій час студентами. У тій ситуації 1990 р. ЗМІ також були на боці студентів, що і забезпечило необхідний політичний тиск. Самі по собі, без перенесення цього протесту на інші групи студенти не мали сили. Сьогодні деякі депутати також закликають студентів згадати свої "революційні традиції", застосувавши сили до нинішнього складу Верховної Ради.

Різко підвищила ступінь впливу мас медіа сучасна глобалізація комунікацій, коли, приміром, події в Югославії або Індонезії одночасно стають відомими людьми в усіх куточках землі. Масова комунікація стала ефективним інструментарієм сучасної політики. Водночас, це пов'язано і з більш важливою роллю громадської думки в нинішніх умовах. Саме тому увага до тієї або іншої події стає ключовим чинником політики. Англійський уряд переконаний, що не тільки він повинен працювати ефективно, а і всі громадяни країни мають бути впевнені в цьому. А це два різні завдання. Або такий приклад: частина аналітиків серед причин чеченської війни називають розгорнену у пресі критику генералів, яким потрібно було якось виправдатися. Тобто з цього погляду війна починається у відповідь на негативний тон преси.

Цивілізаційні зміни, що відбулися в XX ст., спричинили і зміну статусу інформаційної складової у структурі сучасної цивілізації. Внаслідок цього докорінно змінилася залежність суспільства від інформації, воно стало більш уразливим.

Ці зміни відбулися внаслідок дії таких чинників:

1) підвищена залежність успішного розвитку суспільства від інформаційних потоків як в галузі економіки, так і в сфері політики;

2) глобалізація комунікації, що випливає з нових технічних можливостей, коли стало важко приховувати події, що відбуваються, як від усього світу, так і від власного народу;

3) усе зростаюча залежність урядів від населення: варіант демократії, що розвивається сьогодні, значною мірою спирається на відповідні інформаційні механізми і неможливий без них.

Інформаційна складова стала важливим компонентом майбутніх військових дій. США витрачають на розробки в цій сфері до двох мільярдів доларів у рік, тримаючи в секреті навіть самі дослідницькі завдання, а не тільки їх вирішення. Польовий статут армії США із психологічних операцій дуже чітко формулює завдання, розкладаючи їх на ланцюжки складових. Читаючи його, досить чітко можна визначити ті механізми, за допомогою яких "розкручувалася", наприклад, перебудова, оскільки поміж цілей можна знайти і таку, як "підтримка контреліт". Обидві держави – колишній СРСР і США – можуть похвалитися проведенням цікавих операцій один проти одного. Так, СРСР у свій час пов'язав СПІД і лабораторії Пентагону, США роздмухував ситуацію з космічними війнами, штовхаючи Радянський Союз на руйнівне для нього вкладення грошей у цю сферу.

Психологічні операції враховують те, що змінити норми суспільства не можна шляхом зміни норм окремої людини. Це можна зробити іншим шляхом – за допомогою введення групи з іншими нормами, під які потім можна перебудувати всю країну. Саме так в історії людства проваджувалося християнство. Саме тому Захід підтримував дисидентський рух у колишньому СРСР. Саме за цією моделлю відбувалася перебудова. До речі, пропаганда колишнього СРСР не враховувала того, що відбулася зміна лідера громадської думки. Якщо раніше таким лідером був лідер світу виробництва, то потім ним став лідер світу споживання (актор, режисер, письменник тощо).

Україна постійно опиняється в інформаційних конфліктах, внутрішніх і зовнішніх. Внутрішні конфлікти пов’язані з такими «стимуляторами»:

а) політична боротьба, наприклад, вибори інтенсифікують ці процеси,

б) відсутність консенсусу з багатьох питань усередині країни, відсутність власної точки зору на події, тоді ця точка зору починає «миготіти» залежно від того, наприклад, чиї новини ми транслюємо,

в) активність сильніших міжнародних гравців, які проштовхують свою точку зору в інформаційному просторі України,

г) економічні інтереси (приклад – газ), заради яких розгортаються досить серйозні інформаційні кампанії,

д) вплив зовнішніх інформаційних кампаній, відлуння яких стає відчутним в Україні.