- •В.О. Яцук автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
- •16. Кодокеровані міри ємності 174
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів 212
- •Перелік скорочень, символів та термінів
- •1. Єдність вимірювань та способи її досягнення
- •1.1. Єдність та метрологічне забезпечення вимірювань
- •1.2. Метрологія – фундамент сучасної науки і техніки
- •1.3. Метрологічне забезпечення, основні поняття
- •1.4. Методи метрологічної перевірки
- •1.5. Особливості проведення метрологічної перевірки
- •2. Багатозначні міри електричних величин
- •2.1. Забезпечення безперервного контролю процесів вимірювань
- •2.2. Аналіз можливих шляхів підвищення метрологічної надійності засобів електричних вимірювань
- •2.3. Корекція похибок звт з допомогою кодокерованих мір
- •2.4. Структурні схеми калібраторів активних та пасивних електричних величин
- •3. Міри е.Р.С., напруги та струму
- •3.1. Міри електрорушійної сили та напруги
- •3.2. Міри напруги на основі стабілітронів
- •3.3. Джерела опорної напруги на основі ширини забороненої зони напівпровідника
- •3.4. Перспективні напрямки розвитку джерел опорної напруги
- •4. ПрецИзійні масштабні вимірювальні перетворювачі
- •4.1. Вимоги до масштабних перетворювачів
- •4.2. Способи коригування випадкових похибок масштабних перетворювачів
- •4.3. Підсилювачі з мдм–перетворенням
- •4.4. Корекція випадкових похибок в підсилювачах з періодичною корекцією дрейфу
- •4.5. Широкосмугові двоканальні підсилювачі
- •4.6. Пристрої гальванічного розділення
- •5. Прецизійні генератори синусоїдної напруги
- •5.1. Методи побудови генераторів та їх основні характеристики
- •5.2. Низькочастотні rс-генератори
- •5.3. Способи стабілізації амплітуди коливань
- •5.4. Високочастотні lc-генератори
- •5.5 Стабілізація частоти генераторів
- •6. Функціональні генератори
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •7. Комутаційні елементи
- •7.1. Заступна схема комутаційних елементів
- •7.2. Електромеханічні комутаційні елементи
- •7.3. Комутаційні елементи на біполярних транзисторах
- •7.4. Комутаційні елементи на польових транзисторах
- •7.5. Оптоелектронні ключі
- •8. Кодокеровані подільники напруги та струму
- •8.1. Резистивні ккп
- •8.2. Ккп з широтно–імпульсною модуляцією (шім)
- •8.3. Ккп на базі магнітних компараторів постійного струму
- •8.4. Індуктивні ккп
- •9. Методи побудови калібраторів постійного струму і напруги постійного струму
- •9.1. Принципи побудови калібраторів
- •9.2. Калібратори на базі магнітних компараторів постійного струму
- •9.3. Калібратори на базі індуктивних подільників напруги
- •9.4. Калібратори на основі подільників з шім-перетворенням
- •9.5. Розширення границь відтворення напруг постійного струму
- •9.6. Розширення границь відтворення постійного струму
- •9.7. Структури серійних калібраторів напруги постійного струму та постійного струму
- •9.8. Характеристики серійних калібраторів постійної напруги і струму
- •10. Калібратори змінних напруги та струму
- •10.1. Функціональна схема калібраторів змінних напруг і струму
- •10.2. Система автоматичного регулювання амплітуди гоч
- •10.3. Стабілізація частоти методом синтезу частот
- •10.4. Вдосконалення підсилювачів високої напруги
- •11. Багатозначні кодокеровані міри опору
- •11.1. Особливості вимірювання та відтворення електричного опору
- •Значення вимірювальних струмів та напруг для різних значень відтворювальних опорів
- •11.2. Традиційні міри електричного опору
- •11.3. Кодокеровані магазини опору
- •11.4. Кодокеровані магазини провідності
- •12. Імітатори електричного опору
- •12.1. Методи імітації електричного опору
- •12.2. Низькоомні імітатори опору
- •12.3. Середньоомні імітатори опору. Автоматизований вибір піддіапазонів відтворення
- •12.4. Кодокеровані високоомні міри
- •13. Дистанційне передавання значень електричного опору
- •13.1. Підвищення метрологічної надійності резистивних вимірювальних каналів
- •13.2. Чотирипровідні кодокеровані імітатори опору
- •13.3. Кодокеровані імітатори активного електричного опору
- •13.4. Аналіз частотних властивостей імітаторів активного опору
- •13.5. Коригування похибок кодокерованих мір для дистанційного передавання значень опору
- •14. Методи побудови кодокерованих мір імпедансу
- •14.1. Трансформаторні міри імпедансу
- •14.2. Коригування похибок трансформаторних мір імпедансу
- •14.3. Активні імітатори імпедансу
- •14.4. Міри реактивності на потенційно-стійких елементах
- •14.5. Міри кодокерованих реактивностей із втратами
- •15. Кодокеровані Міри індуктивності
- •15.1. Міри індуктивності і взаємоіндуктивності (однозначні та з ручним управлінням)
- •15.2. Вимоги до кодокерованих мір індуктивності
- •Параметри кодокерованої міри індуктивності
- •15.3. Аналіз традиційних шляхів реалізації кодокерованих мір індуктивності
- •15.4. Обґрунтування методу побудови кодокерованих мір індуктивності
- •15.5. Особливості побудови широкодіапазонних кодокерованих мір індуктивності
- •15.6. Аналіз похибок кодокерованих мір індуктивності
- •16. Кодокеровані міри ємності
- •16.1. Однозначні та багатозначні з ручним керуванням міри ємності
- •16.2. Кодокеровані міри ємності
- •16.3. Помножувачі ємності
- •Для вхідного вузла схеми запишемо два рівняння Кірхгофа
- •16.4. Розширення діапазонів відтворення кодокерованих мір ємності
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів
- •17.1. Основна мета впровадження стандарту ieee–p1451
- •17.2. Коротка історія виникнення інтелектуального інтерфейсу
- •17.3. Ключові технічні особливості
- •17.4. Модуль інтелектуального інтерфейсу
- •17.5. Сторінки електронних даних перетворювачів
- •17.6. Цифровий Інтерфейс
- •17.7. Функції дій “Plug and Play”
- •17.8. Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Канал седп
- •Перелік посилань
- •Навчальне видання
- •Автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
17.2. Коротка історія виникнення інтелектуального інтерфейсу
Мережі управління забезпечують багаточисельні переваги перетворювачів, такі як:
значне зменшення інсталяційних витрат за рахунок усунення великого числа аналогових дротів.
нарощування циклів розробки контрольної петлі; зменшення часу вводу в промислову експлуатацію, та зменшення часу простоювання.
динамічна конфігурація циклів контролю та вимірювань за допомогою програмного забезпечення.
приріст інтелектуальної потужності за допомогою системи важелів (дії важелів) мікропроцесорів, що використовуються для цифрової взаємодії. На сьогодні значною проблемою виробників аналогових перетворювачів є велика кількість мереж на ринку. Для багатьох виробників перетворювачів створення унікальних інтелектуальних перетворювачів для кожної з мереж ринку призводить до надто великих поточних витрат.
У вересні 1993 пропозиція розробки стандарту інтерфейсу комунікації інтелектуального сенсора була прийнята IEEE –ТС9. У березні 1994 Національний Інститут Стандартів та Технологій (НІСТ) та Інститут Електричної та Електронної Інженерії (ІЕЕЕ) організували перше обговорення інтерфейсу інтелектуальних сенсорів та можливість розвитку стандартного інтерфейсу, який би спростив під’єднання інтелектуальних перетворювачів до мережі. З тих пір серія з чотирьох подібних обговорень мала місце, і у лютому 1995 р. утворилося дві технічні робочі групи.
Р1451.1 - робоча група, що концентрується на загальній об’єктній моделі для інтелектуальних перетворювачів разом зі специфікацією інтерфейсу моделей [144-146].
Р1451.2 – робоча група, що концентрується на загальній об’єктній моделі для інтерфейсу, включаючи розміщення штифта конектора та протокол комунікації МІІП та ППЗМ.
17.3. Ключові технічні особливості
Рис. 17.1.а зображає структуру МІІП під керуванням об’єднаних у мережу мікропроцесорів. Крім використання у мережах керування, МІІП можуть бути використані з мікропроцесорами у різноманітних застосуваннях, таких як портативні ЗВТ та картки накопичення даних (рис. 17.1.б).
Рис. 17.1. Мережне та автономне застосування МІІП
МІІП включає спеціальні унікальні ознаки запропонованого стандарту, що коротко описані далі.
17.3.1. СЕДП єдиного загального призначення. Як прийнято зараз, СЕДП підтримує велику різноманітність перетворювачів з структурою СЕДП єдиного загального призначення. Такий підхід дозволяє полегшати інсталяцію решти системи і робить її маштабованою при впровадженні, якщо для даних перетворювачів не вимагаються спеціальні поля, ці поля отримують нульову ширину, зберігаючи необхідну пам’ять.
17.3.2. Представлення фізичних одиниць. Пропозиція Р1451.2 приймає загальний метод опису фізичних одиниць виявлених чи активізованих перетворювачем. Метод, описаний у таблиці додатку А, використовує бінарну послідовність десяти байтів для керування фізичними одиницями. Одиниця представлена як похідна від семи основних та двох додаткових одиниць міжнародної системи SІ, кожна зростає до раціональної величини. Така структура шифрує лише показники, продукт мається на увазі. Додаток А містить приклади для відстані, тиску, прискорення та механічної напруги (деформації).
U/U форми (перелік 1 та 3 в Додатку А) служать для вираження “безрозмірності” одиниць, таких як деформація (метри) та концентрація (молі). Нумерувальні та денумерувальні одиниці є ідентичними, кожна є означена полями 2 через 10 [148].
17.3.3. Загальна модель калібрування. Пропозиція Р.1451.2 забезпечує загальну модель опційного значення калібрування перетворювача. Хоча значення можуть гнучко спадати до прийнятних для простого лінійного відношення розмірів. Схема підтримує багатозмінний, дискретний поліном зі змінною шириною сегменту та змінним зсувом сегменту.
17.3.4. Тригерування сенсорів та силових приводів. Запропонований цифровий інтерфейс містить тригерні лінії апаратного забезпечення, що дозволяють ППЗМ ініціювати сенсорні вимірювання та дії актуатора, та дозволяти МІІП звітуватися про виконання дій, що вимагалися. ППЗМ може тригерувати індивідуальний канал, чи всі канали перетворювача одночасно. В останньому випадку, забезпечуються поля СЕДП, щоб означити синхронні зсуви між каналами МІІП та визначити, коли відбувається кожне вимірювання чи активізація відповідно до окремого підтвердження про прийом тригера. Пропонується, що найповільніший канал є каналом звірення та всі зміщення можуть бути означені відповідно до цього каналу.
17.3.5. Змінна частота (такт) передачі між головною обчислювальною машиною та МІІП. Лінія тактового генератора даних апаратного забезпечення проводиться ППЗМ. У СЕДП присутнє поле для означення максимальної частоти передачі даних, що може підтримуватися МІІП. Це забезпечує гнучкий механізм співставлення (об’єднання) ППЗМ та МІІП.
17.3.6. Підтримка багатозмінних перетворювачів. Р1451.2 включає підтримку багатозмінних перетворювачів у окремому МІІП. МІІП може містити до 255 входів та виходів, що дозволяє створення багатозмінних сенсорів, актуаторів, чи їхньої комбінації. Декілька прикладів багатозмінних МІІП зображено на рис. 17.3.
