- •В.О. Яцук автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
- •16. Кодокеровані міри ємності 174
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів 212
- •Перелік скорочень, символів та термінів
- •1. Єдність вимірювань та способи її досягнення
- •1.1. Єдність та метрологічне забезпечення вимірювань
- •1.2. Метрологія – фундамент сучасної науки і техніки
- •1.3. Метрологічне забезпечення, основні поняття
- •1.4. Методи метрологічної перевірки
- •1.5. Особливості проведення метрологічної перевірки
- •2. Багатозначні міри електричних величин
- •2.1. Забезпечення безперервного контролю процесів вимірювань
- •2.2. Аналіз можливих шляхів підвищення метрологічної надійності засобів електричних вимірювань
- •2.3. Корекція похибок звт з допомогою кодокерованих мір
- •2.4. Структурні схеми калібраторів активних та пасивних електричних величин
- •3. Міри е.Р.С., напруги та струму
- •3.1. Міри електрорушійної сили та напруги
- •3.2. Міри напруги на основі стабілітронів
- •3.3. Джерела опорної напруги на основі ширини забороненої зони напівпровідника
- •3.4. Перспективні напрямки розвитку джерел опорної напруги
- •4. ПрецИзійні масштабні вимірювальні перетворювачі
- •4.1. Вимоги до масштабних перетворювачів
- •4.2. Способи коригування випадкових похибок масштабних перетворювачів
- •4.3. Підсилювачі з мдм–перетворенням
- •4.4. Корекція випадкових похибок в підсилювачах з періодичною корекцією дрейфу
- •4.5. Широкосмугові двоканальні підсилювачі
- •4.6. Пристрої гальванічного розділення
- •5. Прецизійні генератори синусоїдної напруги
- •5.1. Методи побудови генераторів та їх основні характеристики
- •5.2. Низькочастотні rс-генератори
- •5.3. Способи стабілізації амплітуди коливань
- •5.4. Високочастотні lc-генератори
- •5.5 Стабілізація частоти генераторів
- •6. Функціональні генератори
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •7. Комутаційні елементи
- •7.1. Заступна схема комутаційних елементів
- •7.2. Електромеханічні комутаційні елементи
- •7.3. Комутаційні елементи на біполярних транзисторах
- •7.4. Комутаційні елементи на польових транзисторах
- •7.5. Оптоелектронні ключі
- •8. Кодокеровані подільники напруги та струму
- •8.1. Резистивні ккп
- •8.2. Ккп з широтно–імпульсною модуляцією (шім)
- •8.3. Ккп на базі магнітних компараторів постійного струму
- •8.4. Індуктивні ккп
- •9. Методи побудови калібраторів постійного струму і напруги постійного струму
- •9.1. Принципи побудови калібраторів
- •9.2. Калібратори на базі магнітних компараторів постійного струму
- •9.3. Калібратори на базі індуктивних подільників напруги
- •9.4. Калібратори на основі подільників з шім-перетворенням
- •9.5. Розширення границь відтворення напруг постійного струму
- •9.6. Розширення границь відтворення постійного струму
- •9.7. Структури серійних калібраторів напруги постійного струму та постійного струму
- •9.8. Характеристики серійних калібраторів постійної напруги і струму
- •10. Калібратори змінних напруги та струму
- •10.1. Функціональна схема калібраторів змінних напруг і струму
- •10.2. Система автоматичного регулювання амплітуди гоч
- •10.3. Стабілізація частоти методом синтезу частот
- •10.4. Вдосконалення підсилювачів високої напруги
- •11. Багатозначні кодокеровані міри опору
- •11.1. Особливості вимірювання та відтворення електричного опору
- •Значення вимірювальних струмів та напруг для різних значень відтворювальних опорів
- •11.2. Традиційні міри електричного опору
- •11.3. Кодокеровані магазини опору
- •11.4. Кодокеровані магазини провідності
- •12. Імітатори електричного опору
- •12.1. Методи імітації електричного опору
- •12.2. Низькоомні імітатори опору
- •12.3. Середньоомні імітатори опору. Автоматизований вибір піддіапазонів відтворення
- •12.4. Кодокеровані високоомні міри
- •13. Дистанційне передавання значень електричного опору
- •13.1. Підвищення метрологічної надійності резистивних вимірювальних каналів
- •13.2. Чотирипровідні кодокеровані імітатори опору
- •13.3. Кодокеровані імітатори активного електричного опору
- •13.4. Аналіз частотних властивостей імітаторів активного опору
- •13.5. Коригування похибок кодокерованих мір для дистанційного передавання значень опору
- •14. Методи побудови кодокерованих мір імпедансу
- •14.1. Трансформаторні міри імпедансу
- •14.2. Коригування похибок трансформаторних мір імпедансу
- •14.3. Активні імітатори імпедансу
- •14.4. Міри реактивності на потенційно-стійких елементах
- •14.5. Міри кодокерованих реактивностей із втратами
- •15. Кодокеровані Міри індуктивності
- •15.1. Міри індуктивності і взаємоіндуктивності (однозначні та з ручним управлінням)
- •15.2. Вимоги до кодокерованих мір індуктивності
- •Параметри кодокерованої міри індуктивності
- •15.3. Аналіз традиційних шляхів реалізації кодокерованих мір індуктивності
- •15.4. Обґрунтування методу побудови кодокерованих мір індуктивності
- •15.5. Особливості побудови широкодіапазонних кодокерованих мір індуктивності
- •15.6. Аналіз похибок кодокерованих мір індуктивності
- •16. Кодокеровані міри ємності
- •16.1. Однозначні та багатозначні з ручним керуванням міри ємності
- •16.2. Кодокеровані міри ємності
- •16.3. Помножувачі ємності
- •Для вхідного вузла схеми запишемо два рівняння Кірхгофа
- •16.4. Розширення діапазонів відтворення кодокерованих мір ємності
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів
- •17.1. Основна мета впровадження стандарту ieee–p1451
- •17.2. Коротка історія виникнення інтелектуального інтерфейсу
- •17.3. Ключові технічні особливості
- •17.4. Модуль інтелектуального інтерфейсу
- •17.5. Сторінки електронних даних перетворювачів
- •17.6. Цифровий Інтерфейс
- •17.7. Функції дій “Plug and Play”
- •17.8. Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Канал седп
- •Перелік посилань
- •Навчальне видання
- •Автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів
17.1. Основна мета впровадження стандарту IEEE–P1451
17.2. Коротка історія виникнення інтелектуального інтерфейсу
17.3. Ключові технічні особливості
17.3.1. Сторінки електронних даних перетворювачів єдиного загального призначення
17.3.2. Представлення фізичних одиниць
17.3.3. Загальна модель калібрування
17.3.4. Тригерування сенсорів та силових приводів
17.3.5. Змінна частота (такт) передачі між головною обчислювальною машиною та МІІП
17.3.6. Підтримка багатозмінних перетворювачів
17.4. Модуль інтелектуального інтерфейсу
17.5. Сторінки електронних даних перетворювачів
17.6. Цифровий інтерфейс
17.7. Функції дій “підключення-робота”
17.8. Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі ІЕЕЕ-1451.2
У цій темі подано технічний огляд модуля інтелектуального інтерфейсу перетворювачів (МІІП) (ключового елементу запропонованого стандарту IEEE-P1451.2. протоколів зв’язку) з мікропроцесорами та форматів сторінок електронних даних перетворювачів (СЕДП). Запропонований стандарт реалізовано для опробування у серпні 1996 р. Підсумовано цілі та походження цього стандарту. Коротко обговорено ключові технічні нововведення, такі як СЕДП, представлення фізичних одиниць, загальна модель калібрування, перемикання сенсорів та актуаторів, частота передачі змінних між головною обчислювальною машиною (хостом) та МІІП, підтримка багатозмінних перетворювачів. Також детально описується МІІП, СЕДП, цифровий інтерфейс, операції призупинки та запуску (“plug-and-play”). Для покращення огляду включаються: специфікація шифрування фізичних одиниць, приклад СЕДП, взірець синхронних запитів зчитувань сенсора [144-154].
17.1. Основна мета впровадження стандарту ieee–p1451
Запропонований стандарт інтелектуального інтерфейсу перетворювачів для сенсорів та актуаторів IEEE-Р1451 має на меті спрощення зв’язку перетворювачів та існуючої мережі. IEEE-P1451 складається з наступних двох частин:
- P 1451.1, розробляє модель незалежного загального об’єкту мережі;
- P 1451.2, уможливлює зв’язок перетворювачів з мережевими мікропроцесорами.
Він призначений для:
- вибору найбільш відповідного перетворювача для розв’язання задач вимірювання та управління незалежно від обраної мережі управління;
- використання цих перетворювачів у багатофункціональних мережах управління;
- вибору найвідповіднішої мережі управління для застосування без обмежень сумісності (взаємозамінності) перетворювачів;
- досягнення автоматичного самоналаштування, коли перетворювач під’єднано.
В цьому документі описано досягнутий робочою групою “Перетворювач до Мікропроцесора” IEEE-Р1451.2 прогрес у забезпеченні легкості під’єднання перетворювачів до мікропроцесорів. Основою цього намагання є Сторінки Електронних Даних Перетворювача (СЕДП), що представляють собою структуру даних збережену у невеликому об’ємі пам’яті, що фізично асоціюється з перетворювачем. СЕДП використовуються для збереження параметрів, що описують зв’язок перетворювача з Процесором потужного Застосування Мережі (ППЗМ), уможливлюючи самоіндентифікацію.
Робоча група визначила зміст СЕДП та інтерфейсу цифрового апаратного забезпечення для доступу до СЕДП, сенсорів зчитування та встановлених актуаторів. Результуюче розгалуження апаратного забезпечення включає аспекти вимірювання у певну частину цифрового інтерфейсу Модуля Інтелектуального Інтерфейсу Перетворювача (МІІП) та аспекти пов’язані зі застосуванням на ППЗМ.
Цей документ описує діаграму блоку апаратного забезпечення МІІП, включаючи СЕДП та цифровий інтерфейс.
