
- •В.О. Яцук автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
- •16. Кодокеровані міри ємності 174
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів 212
- •Перелік скорочень, символів та термінів
- •1. Єдність вимірювань та способи її досягнення
- •1.1. Єдність та метрологічне забезпечення вимірювань
- •1.2. Метрологія – фундамент сучасної науки і техніки
- •1.3. Метрологічне забезпечення, основні поняття
- •1.4. Методи метрологічної перевірки
- •1.5. Особливості проведення метрологічної перевірки
- •2. Багатозначні міри електричних величин
- •2.1. Забезпечення безперервного контролю процесів вимірювань
- •2.2. Аналіз можливих шляхів підвищення метрологічної надійності засобів електричних вимірювань
- •2.3. Корекція похибок звт з допомогою кодокерованих мір
- •2.4. Структурні схеми калібраторів активних та пасивних електричних величин
- •3. Міри е.Р.С., напруги та струму
- •3.1. Міри електрорушійної сили та напруги
- •3.2. Міри напруги на основі стабілітронів
- •3.3. Джерела опорної напруги на основі ширини забороненої зони напівпровідника
- •3.4. Перспективні напрямки розвитку джерел опорної напруги
- •4. ПрецИзійні масштабні вимірювальні перетворювачі
- •4.1. Вимоги до масштабних перетворювачів
- •4.2. Способи коригування випадкових похибок масштабних перетворювачів
- •4.3. Підсилювачі з мдм–перетворенням
- •4.4. Корекція випадкових похибок в підсилювачах з періодичною корекцією дрейфу
- •4.5. Широкосмугові двоканальні підсилювачі
- •4.6. Пристрої гальванічного розділення
- •5. Прецизійні генератори синусоїдної напруги
- •5.1. Методи побудови генераторів та їх основні характеристики
- •5.2. Низькочастотні rс-генератори
- •5.3. Способи стабілізації амплітуди коливань
- •5.4. Високочастотні lc-генератори
- •5.5 Стабілізація частоти генераторів
- •6. Функціональні генератори
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •7. Комутаційні елементи
- •7.1. Заступна схема комутаційних елементів
- •7.2. Електромеханічні комутаційні елементи
- •7.3. Комутаційні елементи на біполярних транзисторах
- •7.4. Комутаційні елементи на польових транзисторах
- •7.5. Оптоелектронні ключі
- •8. Кодокеровані подільники напруги та струму
- •8.1. Резистивні ккп
- •8.2. Ккп з широтно–імпульсною модуляцією (шім)
- •8.3. Ккп на базі магнітних компараторів постійного струму
- •8.4. Індуктивні ккп
- •9. Методи побудови калібраторів постійного струму і напруги постійного струму
- •9.1. Принципи побудови калібраторів
- •9.2. Калібратори на базі магнітних компараторів постійного струму
- •9.3. Калібратори на базі індуктивних подільників напруги
- •9.4. Калібратори на основі подільників з шім-перетворенням
- •9.5. Розширення границь відтворення напруг постійного струму
- •9.6. Розширення границь відтворення постійного струму
- •9.7. Структури серійних калібраторів напруги постійного струму та постійного струму
- •9.8. Характеристики серійних калібраторів постійної напруги і струму
- •10. Калібратори змінних напруги та струму
- •10.1. Функціональна схема калібраторів змінних напруг і струму
- •10.2. Система автоматичного регулювання амплітуди гоч
- •10.3. Стабілізація частоти методом синтезу частот
- •10.4. Вдосконалення підсилювачів високої напруги
- •11. Багатозначні кодокеровані міри опору
- •11.1. Особливості вимірювання та відтворення електричного опору
- •Значення вимірювальних струмів та напруг для різних значень відтворювальних опорів
- •11.2. Традиційні міри електричного опору
- •11.3. Кодокеровані магазини опору
- •11.4. Кодокеровані магазини провідності
- •12. Імітатори електричного опору
- •12.1. Методи імітації електричного опору
- •12.2. Низькоомні імітатори опору
- •12.3. Середньоомні імітатори опору. Автоматизований вибір піддіапазонів відтворення
- •12.4. Кодокеровані високоомні міри
- •13. Дистанційне передавання значень електричного опору
- •13.1. Підвищення метрологічної надійності резистивних вимірювальних каналів
- •13.2. Чотирипровідні кодокеровані імітатори опору
- •13.3. Кодокеровані імітатори активного електричного опору
- •13.4. Аналіз частотних властивостей імітаторів активного опору
- •13.5. Коригування похибок кодокерованих мір для дистанційного передавання значень опору
- •14. Методи побудови кодокерованих мір імпедансу
- •14.1. Трансформаторні міри імпедансу
- •14.2. Коригування похибок трансформаторних мір імпедансу
- •14.3. Активні імітатори імпедансу
- •14.4. Міри реактивності на потенційно-стійких елементах
- •14.5. Міри кодокерованих реактивностей із втратами
- •15. Кодокеровані Міри індуктивності
- •15.1. Міри індуктивності і взаємоіндуктивності (однозначні та з ручним управлінням)
- •15.2. Вимоги до кодокерованих мір індуктивності
- •Параметри кодокерованої міри індуктивності
- •15.3. Аналіз традиційних шляхів реалізації кодокерованих мір індуктивності
- •15.4. Обґрунтування методу побудови кодокерованих мір індуктивності
- •15.5. Особливості побудови широкодіапазонних кодокерованих мір індуктивності
- •15.6. Аналіз похибок кодокерованих мір індуктивності
- •16. Кодокеровані міри ємності
- •16.1. Однозначні та багатозначні з ручним керуванням міри ємності
- •16.2. Кодокеровані міри ємності
- •16.3. Помножувачі ємності
- •Для вхідного вузла схеми запишемо два рівняння Кірхгофа
- •16.4. Розширення діапазонів відтворення кодокерованих мір ємності
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів
- •17.1. Основна мета впровадження стандарту ieee–p1451
- •17.2. Коротка історія виникнення інтелектуального інтерфейсу
- •17.3. Ключові технічні особливості
- •17.4. Модуль інтелектуального інтерфейсу
- •17.5. Сторінки електронних даних перетворювачів
- •17.6. Цифровий Інтерфейс
- •17.7. Функції дій “Plug and Play”
- •17.8. Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Канал седп
- •Перелік посилань
- •Навчальне видання
- •Автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
15.3. Аналіз традиційних шляхів реалізації кодокерованих мір індуктивності
Згідно з нормативними документами [137, 138] для відтворення індуктивностей в діапазоні 10-9…10 Гн на частотах 40…1000 Гц із похибками (0,05...0,3) % використовується метод непрямих вимірювань з використанням складеної Т-подібної міри (рис. 15.2). Перетворивши зірку в еквівалентний трикутник отримаємо значення еквівалентного комплексного опору Z12
, (15.7)
де Lекв=С1R1R2 –еквівалентна відтворювана складеною мірою індуктивність.
Недоліком такої міри є мала її добротність, причому із зміною індуктивності Lекв вона також може змінюватись. За допомогою такої міри
Рис. 15.2. Схема
складеної Т-подібної міри–імітатора
індуктивності
можна повіряти схеми лише з три- або п’ятиполюсним підключенням вимірюваної індуктивності. Крім того, на базі складеної міри індуктивності практично дуже проблематично реалізувати кодокеровані міри, що унеможливлює автоматизацію повірки вимірювачів індуктивності в діапазоні 1…104 Гн [138]. Це суттєво зменшує продуктивність праці при здійсненні повірки, оскільки, наприклад, при повірці визначаються похибки мостів на кожній цифрі старшого розряду та всіх цифрах решти розрядів (20 точок вимірювання) [137].
Трансформаторні міри імпедансу характеризується достатньо широким динамічним діапазоном та точністю [128-132]. Але, прецизійні трансформаторні міри доволі складні в реалізації, потребують використання однозначних мір індуктивності великого значення.
Загальними недоліками реалізації кодокерованих мір індуктивності на основі ОП з багатопетлевим зворотнім зв’язком є наявність паразитних активних опорів та неможливість використання КПН (здебільшого використовуються кодокеровані магазини опору).
15.4. Обґрунтування методу побудови кодокерованих мір індуктивності
Аналіз показує, що для побудови кодокерованих багатозначних мір індуктивності найдоцільніше використовувати метод імітації комплексного опору. Відомі технічні рішення цієї задачі дають можливість реалізувати тільки однозначні імітатори індуктивного опору [6, 127, 137]. Для побудови багатозначної кодокерованої міри індуктивності пропонується використовувати подібні до структур двозатискачевих імітаторів активного електричного опору пристрої, оскільки як активний, так і індуктивний опори, на відміну від ємнісного, є прямо пропорційними параметрами в законі Ома для ділянки кола. Принцип дії таких імітаторів полягає у відтворенні закону Ома для ділянки кола на основі операційних підсилювачів (ОП) та ЦАП. На опорному елементі ZN створюється взірцевий спадок напруги UN, який помножується на коефіцієнт m за допомогою ЦАП mUN та інвертується. Вихідною напругою такого імітатора є алгебраїчна сума Ui спадку напруги на взірцевому елементі та інвертованої напруги, а імітоване ним значення опору Zi між парою вихідних затискачів дорівнюватиме Zi=Ui/Ii=(1-m)ZN, де Ii - струм, який протікає через імітатор. Для буферизації основних елементів імітатора використовуються повторювачі напруги на базі неінвертуючих ОП [111, 112], або ОП з гальванічно розділеними живленнями [113, 114]. Аналіз показує, що на змінному струмі доцільно використовувати перший тип повторювачів, оскільки значення похибки, зумовленої синфазною складовою, є меншою від похибки за рахунок шунтування частотозалежним опором гальванічного розділення вихідної напруги ЦАП. Крім того, для реалізації кодокерованої міри індуктивності в мікроелектронному виконанні бажано мінімізувати кількість активних компонентів та використовуваних джерел живлення. На основі проведеного аналізу розроблена структура кодокерованого імітатора індуктивності (рис. 15.3) [139].
Рис. 15.3. Функціональна
схема кодокерованого імітатора
індуктивності
Імітований схемою комплексний опір Zi визначається за формулою
.
(15.8)
Як видно з формули (15.8) похибка імітованого комплексного опору визначатиметься похибкою взірцевого елементу ZN, коефіцієнта m передачі ЦАП, похибкою відношення масштабних резисторів, похибками та частотними властивостями ОП DA1, DA2. Метрологічні параметри опорної індуктивності в значній мірі визначатимуть характеристики кодокерованої міри індуктивності на базі імітатора. Зауважимо, що в поданій реалізації опорний елемент повинен бути "заземленою" індуктивністю. Поза жодним сумнівом, що за умови забезпечення можливості виконання у вигляді інтегральної мікросхеми, опорний індуктивний елемент слід реалізовувати як імітатор індуктивності на базі активних RC-схем. На основі аналізу величезного різноманіття схем імітаторів індуктивності зроблений висновок, що найповніше задовольняють вимогу "максимально можлива точність - мінімальні апаратні затрати" структури із багатопетлевим зворотнім зв`язком та гіратори. Тому вважаємо доцільним співставити особливості їх реалізації. Схема імітатора індуктивності на базі ОП з багатопетлевим зворотнім зв`язком і компенсацією паразитних параметрів наведена на рис. 15.4.
Рис. 15.4. Схема
імітатора індуктивності на базі ОП з
багатопетлевим зворотнім зв`язком
Вхідна провідність Y1N схеми рис. 15.4 визначається як (всі позначення наведені на рисунку)
,
(15.9)
При виконанні
умови
,
вхідний опір Z1N
схеми дорівнюватиме
.
Нещодавно був запропонований, як п’ятий елемент електричних кіл (чотири основні – опір, ємність, індуктивність та ідеальний трансформатор) гіратор. Гіратором називається активний чотириполюсник, який в одному з напрямків передачі не змінює фази, а в протилежному змінює її на p радіан [140, 141], тобто при під’єднаній до другої пари затискачів ємності на першій буде відтворюватись індуктивність. Гіратор описується системою рівнянь [140, 141].
(15.10)
де е1, і1 – напруга та струм на затискачах "1" гіратора; е2, і2 –напруга та струм на затискачах "2" гіратора; Rgy –опір гірації.
Третє рівняння системи (15.10) свідчить про те, що гіратор є чотириполюсником без втрат, або іншими словами, активним ідеальним елементом.
Практично такі ж апаратні затрати, як і для схем імітаторів індуктивності на базі ОП з багатопетлевим зворотним зв`язком і компенсацією паразитних параметрів, має гіраторна реалізація однозначної міри індуктивності (рис. 15.5). Значення відтворюваного схемою рис. 15.5 індуктивного опору Z2N визначатиметься рівнянням
.
(15.11)
Рис. 15.5. Схема
гіраторного імітатора індуктивності
З порівняння виразів (15.9) та (15.11) можна зробити висновок про перевагу гіраторної реалізації. В областях або великих, або малих значень індуктивності за рахунок співмножника R4/R3 вона дає можливість вибирати ємність конденсатора в області прецизійних значень.
На основі запропонованого методу можна реалізувати широкодіапазонну кодокеровану міру індуктивності з використанням елементної бази широкого вжитку. Частотний діапазон такої міри визначатиметься практично тільки смугою пропускання ОП. Наприклад, при використанні широкосмугових ОП типу К153УД5 верхня гранична частота становитиме приблизно 10 кГц. За умови використання зовнішніх прецизійних RC-елементів запропонована структура кодокерованої міри індуктивності може реалізовуватись також в мікроелектронному виконанні.
Як видно з аналізу формули (15.11) піддіапазони імітованої індуктивності можна змінювати принципіально шляхом зміни значення параметрів будь-яких із елементів, які входять у структуру гіратора. На відміну від реалізації імітаторів індуктивності, описаних вище, дана структура гіратора не містить потенційно нестійких від’ємних опорів, не потребує для забезпечення високої добротності точного підбору параметрів компонентів. Параметри індуктивності визначатимуться в першу чергу параметрами резисторів R1-R4 та конденсатора С2, а також неідеальністю операційних підсилювачів, які входять у його структуру.