
- •В.О. Яцук автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
- •16. Кодокеровані міри ємності 174
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів 212
- •Перелік скорочень, символів та термінів
- •1. Єдність вимірювань та способи її досягнення
- •1.1. Єдність та метрологічне забезпечення вимірювань
- •1.2. Метрологія – фундамент сучасної науки і техніки
- •1.3. Метрологічне забезпечення, основні поняття
- •1.4. Методи метрологічної перевірки
- •1.5. Особливості проведення метрологічної перевірки
- •2. Багатозначні міри електричних величин
- •2.1. Забезпечення безперервного контролю процесів вимірювань
- •2.2. Аналіз можливих шляхів підвищення метрологічної надійності засобів електричних вимірювань
- •2.3. Корекція похибок звт з допомогою кодокерованих мір
- •2.4. Структурні схеми калібраторів активних та пасивних електричних величин
- •3. Міри е.Р.С., напруги та струму
- •3.1. Міри електрорушійної сили та напруги
- •3.2. Міри напруги на основі стабілітронів
- •3.3. Джерела опорної напруги на основі ширини забороненої зони напівпровідника
- •3.4. Перспективні напрямки розвитку джерел опорної напруги
- •4. ПрецИзійні масштабні вимірювальні перетворювачі
- •4.1. Вимоги до масштабних перетворювачів
- •4.2. Способи коригування випадкових похибок масштабних перетворювачів
- •4.3. Підсилювачі з мдм–перетворенням
- •4.4. Корекція випадкових похибок в підсилювачах з періодичною корекцією дрейфу
- •4.5. Широкосмугові двоканальні підсилювачі
- •4.6. Пристрої гальванічного розділення
- •5. Прецизійні генератори синусоїдної напруги
- •5.1. Методи побудови генераторів та їх основні характеристики
- •5.2. Низькочастотні rс-генератори
- •5.3. Способи стабілізації амплітуди коливань
- •5.4. Високочастотні lc-генератори
- •5.5 Стабілізація частоти генераторів
- •6. Функціональні генератори
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •7. Комутаційні елементи
- •7.1. Заступна схема комутаційних елементів
- •7.2. Електромеханічні комутаційні елементи
- •7.3. Комутаційні елементи на біполярних транзисторах
- •7.4. Комутаційні елементи на польових транзисторах
- •7.5. Оптоелектронні ключі
- •8. Кодокеровані подільники напруги та струму
- •8.1. Резистивні ккп
- •8.2. Ккп з широтно–імпульсною модуляцією (шім)
- •8.3. Ккп на базі магнітних компараторів постійного струму
- •8.4. Індуктивні ккп
- •9. Методи побудови калібраторів постійного струму і напруги постійного струму
- •9.1. Принципи побудови калібраторів
- •9.2. Калібратори на базі магнітних компараторів постійного струму
- •9.3. Калібратори на базі індуктивних подільників напруги
- •9.4. Калібратори на основі подільників з шім-перетворенням
- •9.5. Розширення границь відтворення напруг постійного струму
- •9.6. Розширення границь відтворення постійного струму
- •9.7. Структури серійних калібраторів напруги постійного струму та постійного струму
- •9.8. Характеристики серійних калібраторів постійної напруги і струму
- •10. Калібратори змінних напруги та струму
- •10.1. Функціональна схема калібраторів змінних напруг і струму
- •10.2. Система автоматичного регулювання амплітуди гоч
- •10.3. Стабілізація частоти методом синтезу частот
- •10.4. Вдосконалення підсилювачів високої напруги
- •11. Багатозначні кодокеровані міри опору
- •11.1. Особливості вимірювання та відтворення електричного опору
- •Значення вимірювальних струмів та напруг для різних значень відтворювальних опорів
- •11.2. Традиційні міри електричного опору
- •11.3. Кодокеровані магазини опору
- •11.4. Кодокеровані магазини провідності
- •12. Імітатори електричного опору
- •12.1. Методи імітації електричного опору
- •12.2. Низькоомні імітатори опору
- •12.3. Середньоомні імітатори опору. Автоматизований вибір піддіапазонів відтворення
- •12.4. Кодокеровані високоомні міри
- •13. Дистанційне передавання значень електричного опору
- •13.1. Підвищення метрологічної надійності резистивних вимірювальних каналів
- •13.2. Чотирипровідні кодокеровані імітатори опору
- •13.3. Кодокеровані імітатори активного електричного опору
- •13.4. Аналіз частотних властивостей імітаторів активного опору
- •13.5. Коригування похибок кодокерованих мір для дистанційного передавання значень опору
- •14. Методи побудови кодокерованих мір імпедансу
- •14.1. Трансформаторні міри імпедансу
- •14.2. Коригування похибок трансформаторних мір імпедансу
- •14.3. Активні імітатори імпедансу
- •14.4. Міри реактивності на потенційно-стійких елементах
- •14.5. Міри кодокерованих реактивностей із втратами
- •15. Кодокеровані Міри індуктивності
- •15.1. Міри індуктивності і взаємоіндуктивності (однозначні та з ручним управлінням)
- •15.2. Вимоги до кодокерованих мір індуктивності
- •Параметри кодокерованої міри індуктивності
- •15.3. Аналіз традиційних шляхів реалізації кодокерованих мір індуктивності
- •15.4. Обґрунтування методу побудови кодокерованих мір індуктивності
- •15.5. Особливості побудови широкодіапазонних кодокерованих мір індуктивності
- •15.6. Аналіз похибок кодокерованих мір індуктивності
- •16. Кодокеровані міри ємності
- •16.1. Однозначні та багатозначні з ручним керуванням міри ємності
- •16.2. Кодокеровані міри ємності
- •16.3. Помножувачі ємності
- •Для вхідного вузла схеми запишемо два рівняння Кірхгофа
- •16.4. Розширення діапазонів відтворення кодокерованих мір ємності
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів
- •17.1. Основна мета впровадження стандарту ieee–p1451
- •17.2. Коротка історія виникнення інтелектуального інтерфейсу
- •17.3. Ключові технічні особливості
- •17.4. Модуль інтелектуального інтерфейсу
- •17.5. Сторінки електронних даних перетворювачів
- •17.6. Цифровий Інтерфейс
- •17.7. Функції дій “Plug and Play”
- •17.8. Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Канал седп
- •Перелік посилань
- •Навчальне видання
- •Автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
14. Методи побудови кодокерованих мір імпедансу
14.1. Трансформаторні міри імпедансу
14.2. Коригування похибок трансформаторних мір імпедансу
14.3. Активні імітатори імпедансу
14.3.1. Імітатори на основі ОП з багатоланковим зворотним зв’язком
14.3.2. Компенсація паразитних вхідних провідностей
14.4. Міри реактивності на потенційно-стійких елементах
14.5. Міри кодокерованих реактивностей із втратами
14.1. Трансформаторні міри імпедансу
В даний час розроблений і випускається промисловістю великий асортимент приладів для вимірювання параметрів комплексного опору [2, 6, 22, 23, 58, 71, 77, 127]. Метрологічна атестація таких приладів здійснюється заміщенням об'єкту, що вимірюється, зразковими засобами. Існуючі засоби (і магазини) індуктивності, ємності і активного опору перекривають порівняно вузький діапазон номінальних значень, що не завжди дозволяє забезпечити метрологічну атестацію вказаних вимірювачів. Особливо несприятливе положення склалося в області засобів малого комплексного опору [128-130].
О
дним
з перспективних шляхів для вирішення
цієї проблеми є використання
трансформаторних мір імпедансу, в яких
еквівалентний опір формується з допомогою
перетворення повного опору зразкового
елемента трансформаторними перетворювачами
[129-131]. Різновидністю таких мір є
трансформаторні міри імпедансу -
еквівалентного опору, значення якого
пропорційне до коефіцієнту трансформації.
Використання
таких пристроїв дозволяє розширити
діапазон номінальних значень мір (в
сторону малих імпедансів) в 100-1000 разів.
[130, 131]. На
показана схема Найпростіша лінійна
трансформаторна міра імпедансу містить
зразковий елемент повного опору Z0
і трансформатор Тр, який виконує функцію
масштабного перетворювача (рис. 14.1)
[130, 131]. Виводи первинної обмотки Тр
підключе-
Рис. 14.1. Схема трансформаторної міри імпедансу
ні
до струмових затисків міри 1, 2, а до
виводів вторинної обмотки Тр - струмові
виводи зразкового елемента Z0.
Потенціальні виводи цього елемента
підключені до потенціальних затискачів
3, 4 пристрою. Як міра Z0
можуть використовуватись елементи
будь-якого характеру реактивності
(індуктивність, ємність, активний опір)
з довільною схемою заміщення. Еквівалентний
опір трансформаторної міри визначається
відношенням напруги
,
сформованої на потенціальних затискачах
3, 4, до струму
,
що протікає в його первинному колі
(14.1)
Рівняння перетворення простої лінійної трансформаторної міри має вигляд [130, 131]
, (14.2)
де Z0 – повний опір зразкового елемента; m1, m2 – число витків первинної та вторинної обмоток трансформатора Тр відповідно; γ – похибка перетворення імпедансу пристрою.
Похибка γ зумовлена впливом струму намагнічення трансформаторного перетворювача, наявність якого порушує пропорційність між струмом в первинній та вторинній обмотках Тр і викликає появу ефекту шунтування вторинного кола трансформаторної міри (активний опір R2 вторинної обмотки Тр і зразкового елемента Z0) індуктивним опором Х2 вторинної обмотки Тр. В результаті виникає похибка γ, яка містить дві складові:
, (14.3)
де
;
;
γ1
- складова похибки, зумовлена шунтуванням
активного опору R2
обмотки m2
індуктивним опором цієї ж обмотки; γ2
- складова похибки, зумовлена шунтуванням
повного опору зразкового елемента Z0
індуктивним опором обмотки m2.
Завдяки чотиризатискачевому підключенню трансформаторної міри до вимірювального кола, опір первинного кола трансформатора на точність формування еквівалентного опору не впливає. Еквівалентний опір дуальної лінійної трансформаторної міри, отриманий шляхом зміни струмів на потенціальних затискачах, описується виразами (2) і (3) [130, 131].
Побудова прецизійних засобів імпедансу на основі найпростішої трансформаторної міри істотно обмежується наявністю вказаних похибок. Деяке зменшення цих похибок може бути досягнуто за рахунок оптимізації параметрів трансформаторних мір. [131, 132].