
- •В.О. Яцук автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
- •16. Кодокеровані міри ємності 174
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів 212
- •Перелік скорочень, символів та термінів
- •1. Єдність вимірювань та способи її досягнення
- •1.1. Єдність та метрологічне забезпечення вимірювань
- •1.2. Метрологія – фундамент сучасної науки і техніки
- •1.3. Метрологічне забезпечення, основні поняття
- •1.4. Методи метрологічної перевірки
- •1.5. Особливості проведення метрологічної перевірки
- •2. Багатозначні міри електричних величин
- •2.1. Забезпечення безперервного контролю процесів вимірювань
- •2.2. Аналіз можливих шляхів підвищення метрологічної надійності засобів електричних вимірювань
- •2.3. Корекція похибок звт з допомогою кодокерованих мір
- •2.4. Структурні схеми калібраторів активних та пасивних електричних величин
- •3. Міри е.Р.С., напруги та струму
- •3.1. Міри електрорушійної сили та напруги
- •3.2. Міри напруги на основі стабілітронів
- •3.3. Джерела опорної напруги на основі ширини забороненої зони напівпровідника
- •3.4. Перспективні напрямки розвитку джерел опорної напруги
- •4. ПрецИзійні масштабні вимірювальні перетворювачі
- •4.1. Вимоги до масштабних перетворювачів
- •4.2. Способи коригування випадкових похибок масштабних перетворювачів
- •4.3. Підсилювачі з мдм–перетворенням
- •4.4. Корекція випадкових похибок в підсилювачах з періодичною корекцією дрейфу
- •4.5. Широкосмугові двоканальні підсилювачі
- •4.6. Пристрої гальванічного розділення
- •5. Прецизійні генератори синусоїдної напруги
- •5.1. Методи побудови генераторів та їх основні характеристики
- •5.2. Низькочастотні rс-генератори
- •5.3. Способи стабілізації амплітуди коливань
- •5.4. Високочастотні lc-генератори
- •5.5 Стабілізація частоти генераторів
- •6. Функціональні генератори
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •7. Комутаційні елементи
- •7.1. Заступна схема комутаційних елементів
- •7.2. Електромеханічні комутаційні елементи
- •7.3. Комутаційні елементи на біполярних транзисторах
- •7.4. Комутаційні елементи на польових транзисторах
- •7.5. Оптоелектронні ключі
- •8. Кодокеровані подільники напруги та струму
- •8.1. Резистивні ккп
- •8.2. Ккп з широтно–імпульсною модуляцією (шім)
- •8.3. Ккп на базі магнітних компараторів постійного струму
- •8.4. Індуктивні ккп
- •9. Методи побудови калібраторів постійного струму і напруги постійного струму
- •9.1. Принципи побудови калібраторів
- •9.2. Калібратори на базі магнітних компараторів постійного струму
- •9.3. Калібратори на базі індуктивних подільників напруги
- •9.4. Калібратори на основі подільників з шім-перетворенням
- •9.5. Розширення границь відтворення напруг постійного струму
- •9.6. Розширення границь відтворення постійного струму
- •9.7. Структури серійних калібраторів напруги постійного струму та постійного струму
- •9.8. Характеристики серійних калібраторів постійної напруги і струму
- •10. Калібратори змінних напруги та струму
- •10.1. Функціональна схема калібраторів змінних напруг і струму
- •10.2. Система автоматичного регулювання амплітуди гоч
- •10.3. Стабілізація частоти методом синтезу частот
- •10.4. Вдосконалення підсилювачів високої напруги
- •11. Багатозначні кодокеровані міри опору
- •11.1. Особливості вимірювання та відтворення електричного опору
- •Значення вимірювальних струмів та напруг для різних значень відтворювальних опорів
- •11.2. Традиційні міри електричного опору
- •11.3. Кодокеровані магазини опору
- •11.4. Кодокеровані магазини провідності
- •12. Імітатори електричного опору
- •12.1. Методи імітації електричного опору
- •12.2. Низькоомні імітатори опору
- •12.3. Середньоомні імітатори опору. Автоматизований вибір піддіапазонів відтворення
- •12.4. Кодокеровані високоомні міри
- •13. Дистанційне передавання значень електричного опору
- •13.1. Підвищення метрологічної надійності резистивних вимірювальних каналів
- •13.2. Чотирипровідні кодокеровані імітатори опору
- •13.3. Кодокеровані імітатори активного електричного опору
- •13.4. Аналіз частотних властивостей імітаторів активного опору
- •13.5. Коригування похибок кодокерованих мір для дистанційного передавання значень опору
- •14. Методи побудови кодокерованих мір імпедансу
- •14.1. Трансформаторні міри імпедансу
- •14.2. Коригування похибок трансформаторних мір імпедансу
- •14.3. Активні імітатори імпедансу
- •14.4. Міри реактивності на потенційно-стійких елементах
- •14.5. Міри кодокерованих реактивностей із втратами
- •15. Кодокеровані Міри індуктивності
- •15.1. Міри індуктивності і взаємоіндуктивності (однозначні та з ручним управлінням)
- •15.2. Вимоги до кодокерованих мір індуктивності
- •Параметри кодокерованої міри індуктивності
- •15.3. Аналіз традиційних шляхів реалізації кодокерованих мір індуктивності
- •15.4. Обґрунтування методу побудови кодокерованих мір індуктивності
- •15.5. Особливості побудови широкодіапазонних кодокерованих мір індуктивності
- •15.6. Аналіз похибок кодокерованих мір індуктивності
- •16. Кодокеровані міри ємності
- •16.1. Однозначні та багатозначні з ручним керуванням міри ємності
- •16.2. Кодокеровані міри ємності
- •16.3. Помножувачі ємності
- •Для вхідного вузла схеми запишемо два рівняння Кірхгофа
- •16.4. Розширення діапазонів відтворення кодокерованих мір ємності
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів
- •17.1. Основна мета впровадження стандарту ieee–p1451
- •17.2. Коротка історія виникнення інтелектуального інтерфейсу
- •17.3. Ключові технічні особливості
- •17.4. Модуль інтелектуального інтерфейсу
- •17.5. Сторінки електронних даних перетворювачів
- •17.6. Цифровий Інтерфейс
- •17.7. Функції дій “Plug and Play”
- •17.8. Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Канал седп
- •Перелік посилань
- •Навчальне видання
- •Автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
13.2. Чотирипровідні кодокеровані імітатори опору
Для дистанційного передавання значень електричного опору необхідно використовувати чотирипровідні кодокеровані міри, що відкриває принципову можливість коригування залишкових параметрів ліній зв’язку.
У запропонованій КМО застосована схема компенсації впливу опору лінії зв'язку, під’єднаної послідовно iз зразковим резистором, яка побудована на операційних підсилювачах DА2, DАЗ, DА4 (рис. 13.2). Суть компенсації полягає у виділенні спаду напруги на лінії зв'язку з наступним відніманням її значення від вихідної напруги oперaцiйного підсилювача DА 1.[127]
Рис. 13.2. Структурна
схема КМО з компенсацією опорів ліній
зв’язку
Значення
вихідної напруги операційного підсилювача
DA1 з урахуванням опру лінії RL1
і напруги зміщення нульового рівня
операційного підсилювача DA1 знаходять
за формулою
, (13.1)
де
I
значення
вхідного струму; R0
значення опору зразкового резистора.
На вхід операційного підсилювача DА2 надходить напруга, значення якої дорівнює: ΔU1+IвхRL1.
Вихідна напруга операційного підсилювача DАЗ з урахуванням напруг зміщення нульового рівня операційних підсилювачів DА2 і DАЗ дорівнює
(13.2)
де k1=(1+R22/R21), k2=R32/R31 - коефіцієнти передачі відповідно DА2 і DАЗ; ΔU2, ΔU3 - значення напруг зміщення нульового рівня операційних підсилювачів DА2 і DАЗ.
Вихідні напруги операційних підсилювачів DA1 і DA3 підсумовуються на резисторах R1 та R2 і на виході операційного підсилювача DA4 отримуємо
(13.3)
де ΔU4 - значення напруги зміщення нульового рівня операційного підсилювача DA4.
Як видно з формули
(13.3), для повної компенсації впливу
лінії зв’язку необхідно, щоб
і
.
При цьому
на вхід КПН надходить напруга:
. (13.4)
В результаті значення імітованого опору дорівнює:
, (13.5)
де k – коефіцієнт передачі подільника напруги; ΔU5 - значення напруги зміщення нульового рівня операційного підсилювача DA5.
З формули (13.5) видно, що запропонована схема активного імітатора забезпечує повну компенсацію впливу опору лінії зв’язку RL1 і напруги зміщення операційного підсилювача DA1. Напруга зміщення операційних підсилювачів DA2, DA3, DA4 компенсуються частково. Опори ліній зв’язку RL2 і RL3 не впливають на значення імітованого опору, оскільки вони увімкнені послідовно з високоомними входами операційних підсилювачів DA1 і DA2. Опір з’єднувального провідника RL3 увімкнений у зворотній зв'язок підсилювача DA5 і його вплив зменшується в k05 разів, де k05 - коефіцієнт операційного підсилювача DA5.
Ця схема компенсації впливу опору лінії зв’язку може бути також використана для компенсації впливу опорів ключів, які перемикають діапазони імітації опору (рис.13.3).
Рис. 13.3. Структурна
схема КМО з гальванічно розділеними
операційними підсилювачами
При дистанційному передаванні значень електричного опору суттєво можуть впливати частотні властивості кодокерованих мір – імітаторів опору.