
- •В.О. Яцук автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
- •16. Кодокеровані міри ємності 174
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів 212
- •Перелік скорочень, символів та термінів
- •1. Єдність вимірювань та способи її досягнення
- •1.1. Єдність та метрологічне забезпечення вимірювань
- •1.2. Метрологія – фундамент сучасної науки і техніки
- •1.3. Метрологічне забезпечення, основні поняття
- •1.4. Методи метрологічної перевірки
- •1.5. Особливості проведення метрологічної перевірки
- •2. Багатозначні міри електричних величин
- •2.1. Забезпечення безперервного контролю процесів вимірювань
- •2.2. Аналіз можливих шляхів підвищення метрологічної надійності засобів електричних вимірювань
- •2.3. Корекція похибок звт з допомогою кодокерованих мір
- •2.4. Структурні схеми калібраторів активних та пасивних електричних величин
- •3. Міри е.Р.С., напруги та струму
- •3.1. Міри електрорушійної сили та напруги
- •3.2. Міри напруги на основі стабілітронів
- •3.3. Джерела опорної напруги на основі ширини забороненої зони напівпровідника
- •3.4. Перспективні напрямки розвитку джерел опорної напруги
- •4. ПрецИзійні масштабні вимірювальні перетворювачі
- •4.1. Вимоги до масштабних перетворювачів
- •4.2. Способи коригування випадкових похибок масштабних перетворювачів
- •4.3. Підсилювачі з мдм–перетворенням
- •4.4. Корекція випадкових похибок в підсилювачах з періодичною корекцією дрейфу
- •4.5. Широкосмугові двоканальні підсилювачі
- •4.6. Пристрої гальванічного розділення
- •5. Прецизійні генератори синусоїдної напруги
- •5.1. Методи побудови генераторів та їх основні характеристики
- •5.2. Низькочастотні rс-генератори
- •5.3. Способи стабілізації амплітуди коливань
- •5.4. Високочастотні lc-генератори
- •5.5 Стабілізація частоти генераторів
- •6. Функціональні генератори
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •7. Комутаційні елементи
- •7.1. Заступна схема комутаційних елементів
- •7.2. Електромеханічні комутаційні елементи
- •7.3. Комутаційні елементи на біполярних транзисторах
- •7.4. Комутаційні елементи на польових транзисторах
- •7.5. Оптоелектронні ключі
- •8. Кодокеровані подільники напруги та струму
- •8.1. Резистивні ккп
- •8.2. Ккп з широтно–імпульсною модуляцією (шім)
- •8.3. Ккп на базі магнітних компараторів постійного струму
- •8.4. Індуктивні ккп
- •9. Методи побудови калібраторів постійного струму і напруги постійного струму
- •9.1. Принципи побудови калібраторів
- •9.2. Калібратори на базі магнітних компараторів постійного струму
- •9.3. Калібратори на базі індуктивних подільників напруги
- •9.4. Калібратори на основі подільників з шім-перетворенням
- •9.5. Розширення границь відтворення напруг постійного струму
- •9.6. Розширення границь відтворення постійного струму
- •9.7. Структури серійних калібраторів напруги постійного струму та постійного струму
- •9.8. Характеристики серійних калібраторів постійної напруги і струму
- •10. Калібратори змінних напруги та струму
- •10.1. Функціональна схема калібраторів змінних напруг і струму
- •10.2. Система автоматичного регулювання амплітуди гоч
- •10.3. Стабілізація частоти методом синтезу частот
- •10.4. Вдосконалення підсилювачів високої напруги
- •11. Багатозначні кодокеровані міри опору
- •11.1. Особливості вимірювання та відтворення електричного опору
- •Значення вимірювальних струмів та напруг для різних значень відтворювальних опорів
- •11.2. Традиційні міри електричного опору
- •11.3. Кодокеровані магазини опору
- •11.4. Кодокеровані магазини провідності
- •12. Імітатори електричного опору
- •12.1. Методи імітації електричного опору
- •12.2. Низькоомні імітатори опору
- •12.3. Середньоомні імітатори опору. Автоматизований вибір піддіапазонів відтворення
- •12.4. Кодокеровані високоомні міри
- •13. Дистанційне передавання значень електричного опору
- •13.1. Підвищення метрологічної надійності резистивних вимірювальних каналів
- •13.2. Чотирипровідні кодокеровані імітатори опору
- •13.3. Кодокеровані імітатори активного електричного опору
- •13.4. Аналіз частотних властивостей імітаторів активного опору
- •13.5. Коригування похибок кодокерованих мір для дистанційного передавання значень опору
- •14. Методи побудови кодокерованих мір імпедансу
- •14.1. Трансформаторні міри імпедансу
- •14.2. Коригування похибок трансформаторних мір імпедансу
- •14.3. Активні імітатори імпедансу
- •14.4. Міри реактивності на потенційно-стійких елементах
- •14.5. Міри кодокерованих реактивностей із втратами
- •15. Кодокеровані Міри індуктивності
- •15.1. Міри індуктивності і взаємоіндуктивності (однозначні та з ручним управлінням)
- •15.2. Вимоги до кодокерованих мір індуктивності
- •Параметри кодокерованої міри індуктивності
- •15.3. Аналіз традиційних шляхів реалізації кодокерованих мір індуктивності
- •15.4. Обґрунтування методу побудови кодокерованих мір індуктивності
- •15.5. Особливості побудови широкодіапазонних кодокерованих мір індуктивності
- •15.6. Аналіз похибок кодокерованих мір індуктивності
- •16. Кодокеровані міри ємності
- •16.1. Однозначні та багатозначні з ручним керуванням міри ємності
- •16.2. Кодокеровані міри ємності
- •16.3. Помножувачі ємності
- •Для вхідного вузла схеми запишемо два рівняння Кірхгофа
- •16.4. Розширення діапазонів відтворення кодокерованих мір ємності
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів
- •17.1. Основна мета впровадження стандарту ieee–p1451
- •17.2. Коротка історія виникнення інтелектуального інтерфейсу
- •17.3. Ключові технічні особливості
- •17.4. Модуль інтелектуального інтерфейсу
- •17.5. Сторінки електронних даних перетворювачів
- •17.6. Цифровий Інтерфейс
- •17.7. Функції дій “Plug and Play”
- •17.8. Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Канал седп
- •Перелік посилань
- •Навчальне видання
- •Автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
13. Дистанційне передавання значень електричного опору
13.1. Підвищення метрологічної надійності резистивних вимірювальних каналів
13.2. Чотирипровідні кодокеровані імітатори опору
13.3. Кодокеровані імітатори активного електричного опору
13.4. Аналіз частотних властивостей імітаторів активного опору
13.5. Коригування похибок кодокерованих мір для дистанційного передавання значень опору
13.1. Підвищення метрологічної надійності резистивних вимірювальних каналів
Якість роботи складних систем керування технологічними процесами на енергетичних об’єктах в значній мірі визначається метрологічними характеристиками вимірювальних каналів. Для забезпечення метрологічної надійності необхідно проводити контроль не тільки окремих пристроїв вимірювального каналу, але і вимірювального каналу в цілому. Контроль технічного стану інформаційно-вимірювальних систем здійснюється шляхом технічного діагностування і співставлення отриманих при діагностуванні кількісних і якісних характеристик з допустимими значеннями, які визначають працездатність і правильність функціонування [124]. При цьому контроль технічного стану повинен здійснюватись безпосередньо після введення в дію, неперервно в процесі роботи і періодично. На атомних електростанціях (АЕС) для забезпечення високої надійності передбачене резервування вимірювальних каналів. Не допускається одночасно проводити контроль більше ніж одного каналу, а також при відмові або виведенні з експлуатації хоч би одного з резервних каналів для техобслуговування, проведення періодичного контролю або відновлення.
Усі промислові приміщення АЕС в залежності від інтенсивності зовнішніх впливових факторів поділяються на зони суворого і вільного режиму. У зоні суворого режиму розрізняють зони, відвідування яких в період роботи об’єкта категорично заборонене, і зони періодичного обслуговування, де допускається короткочасне перебування обслуговуючого персоналу [125].
Елементи одного вимірювального каналу знаходяться в різних зонах і на різних відстанях один від одного (рис. 13.1). З промислових об’єктів (ПО1, ..., ПОN) на зони під’єднання(ЗП1, ..., ЗПN) вимірювальних перетворювачів(ВП1, ..., ВПN) до первинних перетворювачів (ПП) і на зони ліній зв’язку (ЗЛЗ1, ..., ЗЛЗN) діють різні фактори технологічного процесу. Найвпливовішими
ЗСР – зона суворого режиму, ЗВР – зона вільного режиму
Рис.
13.1. Дія факторів технологічних
процесів на елементи вимірювальних
каналів
факторами є радіація, температура, вологість, магнітні і електричні поля. Радіація в зоні під’єднання не тільки шкідлива для здоров’я оператора, але і повністю виводить з ладу електронні елементи вимірювальних приладів. Тому розміщувати вимірювальні пристрої і зразкові міри необхідно в зоні вільного режиму.
Для підвищення метрологічної надійності вимірювальних каналів контроль вимірювального перетворювача необхідно проводити разом із лініями зв’язку, тобто приєднувати зразкові міри потрібно в зоні під’єднання. Тому зразкові міри повинні забезпечувати можливість передачі одиниць зразкового опору на доволі значну віддаль [126]. Зразкові міри опору доцільно будувати на основі активних імітаторів опору, оскільки вони мають переваги над класичними магазинами опору.