- •В.О. Яцук автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
- •16. Кодокеровані міри ємності 174
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів 212
- •Перелік скорочень, символів та термінів
- •1. Єдність вимірювань та способи її досягнення
- •1.1. Єдність та метрологічне забезпечення вимірювань
- •1.2. Метрологія – фундамент сучасної науки і техніки
- •1.3. Метрологічне забезпечення, основні поняття
- •1.4. Методи метрологічної перевірки
- •1.5. Особливості проведення метрологічної перевірки
- •2. Багатозначні міри електричних величин
- •2.1. Забезпечення безперервного контролю процесів вимірювань
- •2.2. Аналіз можливих шляхів підвищення метрологічної надійності засобів електричних вимірювань
- •2.3. Корекція похибок звт з допомогою кодокерованих мір
- •2.4. Структурні схеми калібраторів активних та пасивних електричних величин
- •3. Міри е.Р.С., напруги та струму
- •3.1. Міри електрорушійної сили та напруги
- •3.2. Міри напруги на основі стабілітронів
- •3.3. Джерела опорної напруги на основі ширини забороненої зони напівпровідника
- •3.4. Перспективні напрямки розвитку джерел опорної напруги
- •4. ПрецИзійні масштабні вимірювальні перетворювачі
- •4.1. Вимоги до масштабних перетворювачів
- •4.2. Способи коригування випадкових похибок масштабних перетворювачів
- •4.3. Підсилювачі з мдм–перетворенням
- •4.4. Корекція випадкових похибок в підсилювачах з періодичною корекцією дрейфу
- •4.5. Широкосмугові двоканальні підсилювачі
- •4.6. Пристрої гальванічного розділення
- •5. Прецизійні генератори синусоїдної напруги
- •5.1. Методи побудови генераторів та їх основні характеристики
- •5.2. Низькочастотні rс-генератори
- •5.3. Способи стабілізації амплітуди коливань
- •5.4. Високочастотні lc-генератори
- •5.5 Стабілізація частоти генераторів
- •6. Функціональні генератори
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •7. Комутаційні елементи
- •7.1. Заступна схема комутаційних елементів
- •7.2. Електромеханічні комутаційні елементи
- •7.3. Комутаційні елементи на біполярних транзисторах
- •7.4. Комутаційні елементи на польових транзисторах
- •7.5. Оптоелектронні ключі
- •8. Кодокеровані подільники напруги та струму
- •8.1. Резистивні ккп
- •8.2. Ккп з широтно–імпульсною модуляцією (шім)
- •8.3. Ккп на базі магнітних компараторів постійного струму
- •8.4. Індуктивні ккп
- •9. Методи побудови калібраторів постійного струму і напруги постійного струму
- •9.1. Принципи побудови калібраторів
- •9.2. Калібратори на базі магнітних компараторів постійного струму
- •9.3. Калібратори на базі індуктивних подільників напруги
- •9.4. Калібратори на основі подільників з шім-перетворенням
- •9.5. Розширення границь відтворення напруг постійного струму
- •9.6. Розширення границь відтворення постійного струму
- •9.7. Структури серійних калібраторів напруги постійного струму та постійного струму
- •9.8. Характеристики серійних калібраторів постійної напруги і струму
- •10. Калібратори змінних напруги та струму
- •10.1. Функціональна схема калібраторів змінних напруг і струму
- •10.2. Система автоматичного регулювання амплітуди гоч
- •10.3. Стабілізація частоти методом синтезу частот
- •10.4. Вдосконалення підсилювачів високої напруги
- •11. Багатозначні кодокеровані міри опору
- •11.1. Особливості вимірювання та відтворення електричного опору
- •Значення вимірювальних струмів та напруг для різних значень відтворювальних опорів
- •11.2. Традиційні міри електричного опору
- •11.3. Кодокеровані магазини опору
- •11.4. Кодокеровані магазини провідності
- •12. Імітатори електричного опору
- •12.1. Методи імітації електричного опору
- •12.2. Низькоомні імітатори опору
- •12.3. Середньоомні імітатори опору. Автоматизований вибір піддіапазонів відтворення
- •12.4. Кодокеровані високоомні міри
- •13. Дистанційне передавання значень електричного опору
- •13.1. Підвищення метрологічної надійності резистивних вимірювальних каналів
- •13.2. Чотирипровідні кодокеровані імітатори опору
- •13.3. Кодокеровані імітатори активного електричного опору
- •13.4. Аналіз частотних властивостей імітаторів активного опору
- •13.5. Коригування похибок кодокерованих мір для дистанційного передавання значень опору
- •14. Методи побудови кодокерованих мір імпедансу
- •14.1. Трансформаторні міри імпедансу
- •14.2. Коригування похибок трансформаторних мір імпедансу
- •14.3. Активні імітатори імпедансу
- •14.4. Міри реактивності на потенційно-стійких елементах
- •14.5. Міри кодокерованих реактивностей із втратами
- •15. Кодокеровані Міри індуктивності
- •15.1. Міри індуктивності і взаємоіндуктивності (однозначні та з ручним управлінням)
- •15.2. Вимоги до кодокерованих мір індуктивності
- •Параметри кодокерованої міри індуктивності
- •15.3. Аналіз традиційних шляхів реалізації кодокерованих мір індуктивності
- •15.4. Обґрунтування методу побудови кодокерованих мір індуктивності
- •15.5. Особливості побудови широкодіапазонних кодокерованих мір індуктивності
- •15.6. Аналіз похибок кодокерованих мір індуктивності
- •16. Кодокеровані міри ємності
- •16.1. Однозначні та багатозначні з ручним керуванням міри ємності
- •16.2. Кодокеровані міри ємності
- •16.3. Помножувачі ємності
- •Для вхідного вузла схеми запишемо два рівняння Кірхгофа
- •16.4. Розширення діапазонів відтворення кодокерованих мір ємності
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів
- •17.1. Основна мета впровадження стандарту ieee–p1451
- •17.2. Коротка історія виникнення інтелектуального інтерфейсу
- •17.3. Ключові технічні особливості
- •17.4. Модуль інтелектуального інтерфейсу
- •17.5. Сторінки електронних даних перетворювачів
- •17.6. Цифровий Інтерфейс
- •17.7. Функції дій “Plug and Play”
- •17.8. Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Канал седп
- •Перелік посилань
- •Навчальне видання
- •Автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
12.4. Кодокеровані високоомні міри
Верхня межа відтворення опору імітатором-магазином з декадами пасивних опорів [117] за аналогією із традиційними кодокерованими магазинами, обмежується опором ізоляції ключів. Відомо, що високоомні вимірювання є водночас і високовольтними, причому всі три групи існуючих високоомних омметрів - з резистивними і конденсаторними перетворювачами та з джерелами струму – допускають трипровідне підключення об'єкта вимірювання [118]. Традиційно для побудови високоомних мір використовувались пасивні або активні імітатори на базі трипроменевої зірки [118-121]. У метрологічному аспекті резистивна зірка є неперспективною через низьку точність, зумовлену великою кількістю неточних високоомних резисторів, а також похибками електрометричного підсилювача та впливом опорів ізоляції і паразитних струмів витоку конструкції магазину. Згадані недоліки усуваються в структурах активних високовольтних тризатискачевих імітаторів опору [122, 123]. Принцип дії таких імітаторів заснований на поділі вхідного струму, який протікає через високовольтний затискач, при цьому два інші низьковольтні затискачі повинні перебувати під однаковими потенціалами (рис. 12.5) [122, 123]. Аналіз показав, що при відповідному підключенні це
БК – блок керування
Р
ис.
12.5. Структурна схема високоомної
кодокерованої міри опору
забезпечується в усіх відомих типах високоомних вимірювачів. Вхідний резистор RNj як перетворювач вхідної напруги на струм є єдиним високовольтним елементом схеми. Імітований схемою опір Ri, дорівнюватиме:
,
(12.10)
де RNj
- опір включеного масштабного резистора;
;
;
(для помножувального ЦАП); e1,
e2,
,
-
напруги зміщення та вхідні струми ОП
DA1,
DA2.
Як видно із співвідношення (12.10), за умови, що рівень вихідних напруг ОП DA1, DA2 становить декілька вольт, похибка високоомної КМО визначатиметься переважно похибками високовольтного подільника напруги, КПН та масштабних струмозадавальних резисторів RNj,. Враховуючи, що відносна похибка серійних ЦАП значно зростає із зменшенням коду μ, то із збільшенням відтворюваного опору збільшуватиметься і його відносна похибка. Уникнути цього недоліку можна, використовуючи в колі зворотного зв'язку ОП DA2 відповідно підігнаний магазин провідності та масштабного резистора. Однією з найбільших переваг аналізованої високоомної міри є відносна простота в реалізації, оскільки потрібен лише один високовольтний елемент, перемикач S спеціальної конструкції та масштабні резистори RNj захищені від струмів витоку через ізоляцію. Решта використаних елементів є типовими для сучасної вимірювальної техніки.
ВИСНОВКИ. Розглянуті в цій темі принципи побудови кодокерованих мір опору дозволяють зробити такі висновки:
1. Використання методу імітації дає принципову можливість відтворення електричного опору з малою дискретністю.
2. На основі імітаторів електричного опору можуть бути створені уніфіковані широкодіапазонні КМО з автоматичним перемиканням піддіапазонів.
3. Базовими елементами імітаторів опору є перетворювач вхідного сигналу - напруги або струму - в напругу, керований подільник напруги та вихідний перетворювач напруги у струм або напругу.
4. Метод відтворення електричного опору через його імітацію, завдяки заміні операції квантування опору операцією квантування напруги та необхідності використання лише декількох прецизійних масштабних резисторів, дає можливість будувати широкодіапазонні міри вищої точності порівняно із традиційними методами.
5. Для автоматичного перемикання піддіапазонів відтворення опору найдоцільніше використовувати потенціально-струмову комутацію масштабних резисторів.
