
- •В.О. Яцук автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
- •16. Кодокеровані міри ємності 174
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів 212
- •Перелік скорочень, символів та термінів
- •1. Єдність вимірювань та способи її досягнення
- •1.1. Єдність та метрологічне забезпечення вимірювань
- •1.2. Метрологія – фундамент сучасної науки і техніки
- •1.3. Метрологічне забезпечення, основні поняття
- •1.4. Методи метрологічної перевірки
- •1.5. Особливості проведення метрологічної перевірки
- •2. Багатозначні міри електричних величин
- •2.1. Забезпечення безперервного контролю процесів вимірювань
- •2.2. Аналіз можливих шляхів підвищення метрологічної надійності засобів електричних вимірювань
- •2.3. Корекція похибок звт з допомогою кодокерованих мір
- •2.4. Структурні схеми калібраторів активних та пасивних електричних величин
- •3. Міри е.Р.С., напруги та струму
- •3.1. Міри електрорушійної сили та напруги
- •3.2. Міри напруги на основі стабілітронів
- •3.3. Джерела опорної напруги на основі ширини забороненої зони напівпровідника
- •3.4. Перспективні напрямки розвитку джерел опорної напруги
- •4. ПрецИзійні масштабні вимірювальні перетворювачі
- •4.1. Вимоги до масштабних перетворювачів
- •4.2. Способи коригування випадкових похибок масштабних перетворювачів
- •4.3. Підсилювачі з мдм–перетворенням
- •4.4. Корекція випадкових похибок в підсилювачах з періодичною корекцією дрейфу
- •4.5. Широкосмугові двоканальні підсилювачі
- •4.6. Пристрої гальванічного розділення
- •5. Прецизійні генератори синусоїдної напруги
- •5.1. Методи побудови генераторів та їх основні характеристики
- •5.2. Низькочастотні rс-генератори
- •5.3. Способи стабілізації амплітуди коливань
- •5.4. Високочастотні lc-генератори
- •5.5 Стабілізація частоти генераторів
- •6. Функціональні генератори
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •7. Комутаційні елементи
- •7.1. Заступна схема комутаційних елементів
- •7.2. Електромеханічні комутаційні елементи
- •7.3. Комутаційні елементи на біполярних транзисторах
- •7.4. Комутаційні елементи на польових транзисторах
- •7.5. Оптоелектронні ключі
- •8. Кодокеровані подільники напруги та струму
- •8.1. Резистивні ккп
- •8.2. Ккп з широтно–імпульсною модуляцією (шім)
- •8.3. Ккп на базі магнітних компараторів постійного струму
- •8.4. Індуктивні ккп
- •9. Методи побудови калібраторів постійного струму і напруги постійного струму
- •9.1. Принципи побудови калібраторів
- •9.2. Калібратори на базі магнітних компараторів постійного струму
- •9.3. Калібратори на базі індуктивних подільників напруги
- •9.4. Калібратори на основі подільників з шім-перетворенням
- •9.5. Розширення границь відтворення напруг постійного струму
- •9.6. Розширення границь відтворення постійного струму
- •9.7. Структури серійних калібраторів напруги постійного струму та постійного струму
- •9.8. Характеристики серійних калібраторів постійної напруги і струму
- •10. Калібратори змінних напруги та струму
- •10.1. Функціональна схема калібраторів змінних напруг і струму
- •10.2. Система автоматичного регулювання амплітуди гоч
- •10.3. Стабілізація частоти методом синтезу частот
- •10.4. Вдосконалення підсилювачів високої напруги
- •11. Багатозначні кодокеровані міри опору
- •11.1. Особливості вимірювання та відтворення електричного опору
- •Значення вимірювальних струмів та напруг для різних значень відтворювальних опорів
- •11.2. Традиційні міри електричного опору
- •11.3. Кодокеровані магазини опору
- •11.4. Кодокеровані магазини провідності
- •12. Імітатори електричного опору
- •12.1. Методи імітації електричного опору
- •12.2. Низькоомні імітатори опору
- •12.3. Середньоомні імітатори опору. Автоматизований вибір піддіапазонів відтворення
- •12.4. Кодокеровані високоомні міри
- •13. Дистанційне передавання значень електричного опору
- •13.1. Підвищення метрологічної надійності резистивних вимірювальних каналів
- •13.2. Чотирипровідні кодокеровані імітатори опору
- •13.3. Кодокеровані імітатори активного електричного опору
- •13.4. Аналіз частотних властивостей імітаторів активного опору
- •13.5. Коригування похибок кодокерованих мір для дистанційного передавання значень опору
- •14. Методи побудови кодокерованих мір імпедансу
- •14.1. Трансформаторні міри імпедансу
- •14.2. Коригування похибок трансформаторних мір імпедансу
- •14.3. Активні імітатори імпедансу
- •14.4. Міри реактивності на потенційно-стійких елементах
- •14.5. Міри кодокерованих реактивностей із втратами
- •15. Кодокеровані Міри індуктивності
- •15.1. Міри індуктивності і взаємоіндуктивності (однозначні та з ручним управлінням)
- •15.2. Вимоги до кодокерованих мір індуктивності
- •Параметри кодокерованої міри індуктивності
- •15.3. Аналіз традиційних шляхів реалізації кодокерованих мір індуктивності
- •15.4. Обґрунтування методу побудови кодокерованих мір індуктивності
- •15.5. Особливості побудови широкодіапазонних кодокерованих мір індуктивності
- •15.6. Аналіз похибок кодокерованих мір індуктивності
- •16. Кодокеровані міри ємності
- •16.1. Однозначні та багатозначні з ручним керуванням міри ємності
- •16.2. Кодокеровані міри ємності
- •16.3. Помножувачі ємності
- •Для вхідного вузла схеми запишемо два рівняння Кірхгофа
- •16.4. Розширення діапазонів відтворення кодокерованих мір ємності
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів
- •17.1. Основна мета впровадження стандарту ieee–p1451
- •17.2. Коротка історія виникнення інтелектуального інтерфейсу
- •17.3. Ключові технічні особливості
- •17.4. Модуль інтелектуального інтерфейсу
- •17.5. Сторінки електронних даних перетворювачів
- •17.6. Цифровий Інтерфейс
- •17.7. Функції дій “Plug and Play”
- •17.8. Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Канал седп
- •Перелік посилань
- •Навчальне видання
- •Автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
11.4. Кодокеровані магазини провідності
Можливості покращання метрологічних параметрів класичних m–розрядних КМО обмежені, оскільки їх істотним недоліком є велика варіація початкового опору (адитивної складової похибки), максимальне значення якої дорівнює mrк. Верхня межа відтворюваних опорів визначатиметься опором ізоляції ключів і для магазинів опору класу точності 0,1 не перевищуватиме 107 Ом. Використання релейних комутаторів, окрім всього, призводить до появи початкової напруги, значення якої може змінюватися від 0 до mеn, де еn - ЕРС замкненого ключа. КМО з додатковими компенсувальними ОП через необхідність використання численних різнономінальних прецизійних масштабних резисторів та високовольтних і сильнострумових ключів є також доволі складним в реалізації.
Традиційно так склалося, що кодо-керованим магазинам провідності (КМП) приділялася значно менша увага дослідників, хоча для сучасного користувача вони є ідентичними КМО. Для компенсації опорів ключів в КМП доцільно пропускати через них додаткові струми з полярністю, протилежною до полярності розрядних струмів. Це може бути реалізовано на базі багатовихідного джерела струму з окремою опорною напругою [98]. Однак компенсація опорів ключів в такому КМП можлива тільки при одному значенні вхідної напруги магазину, а також не компенсуються залишкові напруги ключів. Компенсувати спади напруг на опорах ключів можна в КМП структура якого заведена на рис.11.4 [99, 100]. Вона складається із розрядної сітки резисторів R1, ...Rm, опори яких зважені у певному коді, і компенсаційного джерела струму (КДС), яке складається із компенсаційних резисторів Rk, R1k, …Rmk та інвертора напруги DA1. Очевидно, що для компенсації опорів замкнених ключів rі, r2, ... rm, слід вибирати ваги резисторів R1k, …, Rmk пропорційними до коду керування магазином, тобто необхідно виконати умову:
(11.8)
де Rj ,Rjk - масштабний та компенсаційний резистори j - розряду КМН.
Рис. 11.4. Структура КМП із компенсацією опорів замкнених ключів
Найбільшим недоліком такого КМП с істотне обмеження максимальних значень вхідної напруги Ui, яке визначається допустимими вхідними напругами ОП та неможливістю компенсації залишкових параметрів напруг ключів. Згадані недоліки усунені в КМП (рис.11.5) з додатковим шунтуванням вхідних клем 1, 2. Відтворювана КМП провідність G визначається рівнянням:
, (11.9)
, (11.10)
де
aj=0(1)
– коефіцієнт значення якого дорівнює
0(1) для розімкненого (замкненого станів
ключів комутатора Sm
);
ej,
Rj,
rj
– відповідно струм, залишкова ЕРС,
масштабний опір та опір замкненого
ключа j
– тої паралельної ланки КМП;
;
;
j=1,2,...,m.
Рис.
11.5. Структура КМП із компенсацією
залишкових параметрів ключів
Вихідна напруга Uвих суматора DA1 та компенсаційний струм Ik
, (11.11)
, (11.12)
де
- коефіцієнт передачі по j–му
входу суматора;
- провідність компенсаційного резистора.
Підставивши рівняння за умови виконання рівності
або
(11.13)
остаточно отримаємо
(11.14)
Як показує аналіз формули (11.14), запропонована структура КМП є інваріантність відтворення значень провідності до ключів будь-якого принципу дії, а також принципова можливість побудови (високоомної) міри провідності.