
- •В.О. Яцук автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
- •16. Кодокеровані міри ємності 174
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів 212
- •Перелік скорочень, символів та термінів
- •1. Єдність вимірювань та способи її досягнення
- •1.1. Єдність та метрологічне забезпечення вимірювань
- •1.2. Метрологія – фундамент сучасної науки і техніки
- •1.3. Метрологічне забезпечення, основні поняття
- •1.4. Методи метрологічної перевірки
- •1.5. Особливості проведення метрологічної перевірки
- •2. Багатозначні міри електричних величин
- •2.1. Забезпечення безперервного контролю процесів вимірювань
- •2.2. Аналіз можливих шляхів підвищення метрологічної надійності засобів електричних вимірювань
- •2.3. Корекція похибок звт з допомогою кодокерованих мір
- •2.4. Структурні схеми калібраторів активних та пасивних електричних величин
- •3. Міри е.Р.С., напруги та струму
- •3.1. Міри електрорушійної сили та напруги
- •3.2. Міри напруги на основі стабілітронів
- •3.3. Джерела опорної напруги на основі ширини забороненої зони напівпровідника
- •3.4. Перспективні напрямки розвитку джерел опорної напруги
- •4. ПрецИзійні масштабні вимірювальні перетворювачі
- •4.1. Вимоги до масштабних перетворювачів
- •4.2. Способи коригування випадкових похибок масштабних перетворювачів
- •4.3. Підсилювачі з мдм–перетворенням
- •4.4. Корекція випадкових похибок в підсилювачах з періодичною корекцією дрейфу
- •4.5. Широкосмугові двоканальні підсилювачі
- •4.6. Пристрої гальванічного розділення
- •5. Прецизійні генератори синусоїдної напруги
- •5.1. Методи побудови генераторів та їх основні характеристики
- •5.2. Низькочастотні rс-генератори
- •5.3. Способи стабілізації амплітуди коливань
- •5.4. Високочастотні lc-генератори
- •5.5 Стабілізація частоти генераторів
- •6. Функціональні генератори
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •7. Комутаційні елементи
- •7.1. Заступна схема комутаційних елементів
- •7.2. Електромеханічні комутаційні елементи
- •7.3. Комутаційні елементи на біполярних транзисторах
- •7.4. Комутаційні елементи на польових транзисторах
- •7.5. Оптоелектронні ключі
- •8. Кодокеровані подільники напруги та струму
- •8.1. Резистивні ккп
- •8.2. Ккп з широтно–імпульсною модуляцією (шім)
- •8.3. Ккп на базі магнітних компараторів постійного струму
- •8.4. Індуктивні ккп
- •9. Методи побудови калібраторів постійного струму і напруги постійного струму
- •9.1. Принципи побудови калібраторів
- •9.2. Калібратори на базі магнітних компараторів постійного струму
- •9.3. Калібратори на базі індуктивних подільників напруги
- •9.4. Калібратори на основі подільників з шім-перетворенням
- •9.5. Розширення границь відтворення напруг постійного струму
- •9.6. Розширення границь відтворення постійного струму
- •9.7. Структури серійних калібраторів напруги постійного струму та постійного струму
- •9.8. Характеристики серійних калібраторів постійної напруги і струму
- •10. Калібратори змінних напруги та струму
- •10.1. Функціональна схема калібраторів змінних напруг і струму
- •10.2. Система автоматичного регулювання амплітуди гоч
- •10.3. Стабілізація частоти методом синтезу частот
- •10.4. Вдосконалення підсилювачів високої напруги
- •11. Багатозначні кодокеровані міри опору
- •11.1. Особливості вимірювання та відтворення електричного опору
- •Значення вимірювальних струмів та напруг для різних значень відтворювальних опорів
- •11.2. Традиційні міри електричного опору
- •11.3. Кодокеровані магазини опору
- •11.4. Кодокеровані магазини провідності
- •12. Імітатори електричного опору
- •12.1. Методи імітації електричного опору
- •12.2. Низькоомні імітатори опору
- •12.3. Середньоомні імітатори опору. Автоматизований вибір піддіапазонів відтворення
- •12.4. Кодокеровані високоомні міри
- •13. Дистанційне передавання значень електричного опору
- •13.1. Підвищення метрологічної надійності резистивних вимірювальних каналів
- •13.2. Чотирипровідні кодокеровані імітатори опору
- •13.3. Кодокеровані імітатори активного електричного опору
- •13.4. Аналіз частотних властивостей імітаторів активного опору
- •13.5. Коригування похибок кодокерованих мір для дистанційного передавання значень опору
- •14. Методи побудови кодокерованих мір імпедансу
- •14.1. Трансформаторні міри імпедансу
- •14.2. Коригування похибок трансформаторних мір імпедансу
- •14.3. Активні імітатори імпедансу
- •14.4. Міри реактивності на потенційно-стійких елементах
- •14.5. Міри кодокерованих реактивностей із втратами
- •15. Кодокеровані Міри індуктивності
- •15.1. Міри індуктивності і взаємоіндуктивності (однозначні та з ручним управлінням)
- •15.2. Вимоги до кодокерованих мір індуктивності
- •Параметри кодокерованої міри індуктивності
- •15.3. Аналіз традиційних шляхів реалізації кодокерованих мір індуктивності
- •15.4. Обґрунтування методу побудови кодокерованих мір індуктивності
- •15.5. Особливості побудови широкодіапазонних кодокерованих мір індуктивності
- •15.6. Аналіз похибок кодокерованих мір індуктивності
- •16. Кодокеровані міри ємності
- •16.1. Однозначні та багатозначні з ручним керуванням міри ємності
- •16.2. Кодокеровані міри ємності
- •16.3. Помножувачі ємності
- •Для вхідного вузла схеми запишемо два рівняння Кірхгофа
- •16.4. Розширення діапазонів відтворення кодокерованих мір ємності
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів
- •17.1. Основна мета впровадження стандарту ieee–p1451
- •17.2. Коротка історія виникнення інтелектуального інтерфейсу
- •17.3. Ключові технічні особливості
- •17.4. Модуль інтелектуального інтерфейсу
- •17.5. Сторінки електронних даних перетворювачів
- •17.6. Цифровий Інтерфейс
- •17.7. Функції дій “Plug and Play”
- •17.8. Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Канал седп
- •Перелік посилань
- •Навчальне видання
- •Автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
11.3. Кодокеровані магазини опору
Традиційні структури перетворювачів код-опір являють собою або ланцюг послідовно з'єднаних масштабних резисторів, кожен з яких зашунтований ключем, або паралельно сполучені масштабні резистори, кожен з яких під’єднується до вхідних клем ключем рис. 11.2 [71].
Р
ис.
11.2. Схема однієї декади класичного
кодокерованого магазину опору
Метрологічні параметри цих мір передусім визначаються якістю комутаційних елементів. Так, одиниця молодшого розряду та диференціальна нелінійність КМО визначається опорами замкнених ключів, а максимальне значення відтворюваного опору залежить від опору ізоляції розімкнених ключів. Крім того, в широкому діапазоні відтворення потрібні водночас сильнострумові та високовольтні ключі. Одиниця молодшого розряду в ідеальному випадку визначатиметься опором rз, тільки одного замкненого ключа і навіть для найякісніших (і найдорожчих) ртутних контактних реле з rз=(0,025±0,002) Ом [64, 65] в багатодекадному магазині не буде меншою, ніж 0,1 Ом [92, 93]. Як показано в [63], вимоги до якості ключів (відношення їх опорів в розімкненому та замкненому станах) дуже сильно зростають із збільшенням кількості розрядів КМО, причому. як опору, так і провідності. Так, на ртутних реле може бути реалізований лише 6-декадний кодокерований магазин опору класу точності 0,1. Максимальне значення відтворюваних опорів при тому самому класі точності та опорах ізоляції ключів порядку 1011 Ом не перевищуватиме 107 Ом.
Істотним недоліком класичних m–розрядних магазинів опору є велика варіація початкового опору (адитивної складової похибки), максимальне значення якої дорівнює mеn. Верхня межа відтворювальних опорів визначатиметься опором ізоляції ключів і для магазинів опору класу точності 0,1% не перевищуватиме 107 Ом. Використання релейних комутаторів, окрім всього, призводить до появи початкової напруги, значення якої може змінюватися від 0 до mеn, де еn - ЕРС замкненого ключа.
Класичні магазини з ключами на біполярних транзисторах (БТ) мають більшу ОМР (100 Ом) і початкову напругу, менший діапазон відтворення із значно складнішу схему керування порівняно з КМО з релейними ключами. ОМР в КМО з ключами на і польових транзисторах (ПТ) найбільша (1 кОм), але відсутня початкова напруга.
Можливості покращання метрологічних параметрів класичних КМО обмежені, так, при тетрадному виконанні декади варіація початкового опору може бути зменшена лише до трьох значень опорів замкнених ключів 3rk [94]. Тільки в декадах однономінальних резисторів варіація початкового опору складатиме мінімальне значення rk. Для компенсації опору rk єдиного замкненого ключа декади перспективним є використання операційних підсилювачів (ОП), причому для реалізації однієї декади потрібен лише один ОП та три ключі на ПТ [95]. Для компенсації залишкових параметрів єдиного ключа декади перспективним є використання активних схем з операційними підсилювачами (ОП). При цьому використовується одна із основних властивостей ідеальних ОП із зворотні зв'язками - практична рівність потенціалів обох його входів. Історично одним із перших був запропонований магазин опору, який складається з основних декад однономінальних резисторів, міри відношень, повторювачів струму та напруги [96]. Принцип компенсації опорів замкнених ключів полягає у використанні міри відношень, як потенціальної опорної напруги для управління керованим джерелом напруги, яке й вирівнює спади напруг на основній декаді та мірі відношень. Очевидним недоліком такого рішення є його надзвичайна складність, оскільки в одній декаді магазину використовується двадцять точних і резисторів та два прецизійних ОП. Пропонувалися також структури декад опорів з комутаторами на МДН-транзисторах з компенсацією розкиду параметрів транзисторів, інструментальних та температурних похибок масштабних резисторів. Однак, такий КМО не може бути високовольтним (високоомним) через малі допустимі значення міжелектродних напруг ПТ, крім того, він доволі складний в реалізації. Перспективним рішенням є КМО на базі компенсаційного ОП з потенціально-струмовою комутацією масштабних резисторів, в якому за умови використання ключів на ПТ як потенціальних можна компенсувати залишкові параметри струмових релейних комутаторів [97].
За кордоном серійно випускаються КМО базі кодокерованого магазину, керування який здійснюється через інтерфейс приладів. Наприклад, фірмою Time Electronics (Великобританія) виготовляється КМО з діапазоном відтворення опору 0,1 ... 104 Ом, дискретністю 0,1 Ом і точністю двох старших декад 0,1 % [92]. Фірма General Radio (США) розробила КМО з діапазоном відтворення 0,1 ...106 Ом, дискретністю 0,1 Ом, класу точності [93].
Мінімального впливу залишкових параметрів ключів за рахунок апаратної надлишковості можна досягнути лише в класичній декаді однономінальних масштабних резисторів. Однак проведений аналіз показав, що компенсацію можна здійснити тільки при певній температурі довкілля та при певному значенні струму декади. Крім того, через фізичні обмеження МДН-транзисторів щодо комутації високих напруг розглянута структура не може бути використана для побудови широкодіапазонного КМО.
Аналіз показав, що тільки, в декадах із потенціально-струмовою комутацією масштабних резисторів можна компенсувати залишкові параметри ключів у широкому діапазоні відтворення [97]. Заступна схема двох декад такого магазину подана на рис. 11.3.
Р
ис.
11.3. Заступна схема декад КМО з
потенціально-струмовою комутацією
резисторів
Вихідну напруга Uвих.компенсаційного ОП визначимо так:
, (11.5)
а вихідну напругу Uм магазину опору -
, (11.6)
і відтворюваний магазином опір Ri
, (11.7)
де Ri, rpi, rsi – відповідно, опори масштабних резисторів, замкнених потенціального та струмового ключів i ї декади; Rj, rpj, rsj - відповідно опори масштабних резисторів, замкнених потенціального та струмового ключів j-ї декади; Iм, I-, I+ - струми магазину, інвертую чого та неінвертуючого входів ОП; еоп, еі, еj – напруга зміщення ОП, залишкові напруги ключів і-ї та j-ї декад.
Як показує аналіз співвідношень (11.5)-(11.7), залишкові параметри комутаторів обох декад скомпенсовані, але виникає складова похибки, зумовлена вхідними струмами та напругами зміщення компенсаційних ОП. За умови використання прецизійних ОП на базі цього рішення серійно реалізуються шестидекадні прецизійні КМО (ВО "Краснодарский ЗИП", Росія) [21].