- •В.О. Яцук автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
- •16. Кодокеровані міри ємності 174
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів 212
- •Перелік скорочень, символів та термінів
- •1. Єдність вимірювань та способи її досягнення
- •1.1. Єдність та метрологічне забезпечення вимірювань
- •1.2. Метрологія – фундамент сучасної науки і техніки
- •1.3. Метрологічне забезпечення, основні поняття
- •1.4. Методи метрологічної перевірки
- •1.5. Особливості проведення метрологічної перевірки
- •2. Багатозначні міри електричних величин
- •2.1. Забезпечення безперервного контролю процесів вимірювань
- •2.2. Аналіз можливих шляхів підвищення метрологічної надійності засобів електричних вимірювань
- •2.3. Корекція похибок звт з допомогою кодокерованих мір
- •2.4. Структурні схеми калібраторів активних та пасивних електричних величин
- •3. Міри е.Р.С., напруги та струму
- •3.1. Міри електрорушійної сили та напруги
- •3.2. Міри напруги на основі стабілітронів
- •3.3. Джерела опорної напруги на основі ширини забороненої зони напівпровідника
- •3.4. Перспективні напрямки розвитку джерел опорної напруги
- •4. ПрецИзійні масштабні вимірювальні перетворювачі
- •4.1. Вимоги до масштабних перетворювачів
- •4.2. Способи коригування випадкових похибок масштабних перетворювачів
- •4.3. Підсилювачі з мдм–перетворенням
- •4.4. Корекція випадкових похибок в підсилювачах з періодичною корекцією дрейфу
- •4.5. Широкосмугові двоканальні підсилювачі
- •4.6. Пристрої гальванічного розділення
- •5. Прецизійні генератори синусоїдної напруги
- •5.1. Методи побудови генераторів та їх основні характеристики
- •5.2. Низькочастотні rс-генератори
- •5.3. Способи стабілізації амплітуди коливань
- •5.4. Високочастотні lc-генератори
- •5.5 Стабілізація частоти генераторів
- •6. Функціональні генератори
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •7. Комутаційні елементи
- •7.1. Заступна схема комутаційних елементів
- •7.2. Електромеханічні комутаційні елементи
- •7.3. Комутаційні елементи на біполярних транзисторах
- •7.4. Комутаційні елементи на польових транзисторах
- •7.5. Оптоелектронні ключі
- •8. Кодокеровані подільники напруги та струму
- •8.1. Резистивні ккп
- •8.2. Ккп з широтно–імпульсною модуляцією (шім)
- •8.3. Ккп на базі магнітних компараторів постійного струму
- •8.4. Індуктивні ккп
- •9. Методи побудови калібраторів постійного струму і напруги постійного струму
- •9.1. Принципи побудови калібраторів
- •9.2. Калібратори на базі магнітних компараторів постійного струму
- •9.3. Калібратори на базі індуктивних подільників напруги
- •9.4. Калібратори на основі подільників з шім-перетворенням
- •9.5. Розширення границь відтворення напруг постійного струму
- •9.6. Розширення границь відтворення постійного струму
- •9.7. Структури серійних калібраторів напруги постійного струму та постійного струму
- •9.8. Характеристики серійних калібраторів постійної напруги і струму
- •10. Калібратори змінних напруги та струму
- •10.1. Функціональна схема калібраторів змінних напруг і струму
- •10.2. Система автоматичного регулювання амплітуди гоч
- •10.3. Стабілізація частоти методом синтезу частот
- •10.4. Вдосконалення підсилювачів високої напруги
- •11. Багатозначні кодокеровані міри опору
- •11.1. Особливості вимірювання та відтворення електричного опору
- •Значення вимірювальних струмів та напруг для різних значень відтворювальних опорів
- •11.2. Традиційні міри електричного опору
- •11.3. Кодокеровані магазини опору
- •11.4. Кодокеровані магазини провідності
- •12. Імітатори електричного опору
- •12.1. Методи імітації електричного опору
- •12.2. Низькоомні імітатори опору
- •12.3. Середньоомні імітатори опору. Автоматизований вибір піддіапазонів відтворення
- •12.4. Кодокеровані високоомні міри
- •13. Дистанційне передавання значень електричного опору
- •13.1. Підвищення метрологічної надійності резистивних вимірювальних каналів
- •13.2. Чотирипровідні кодокеровані імітатори опору
- •13.3. Кодокеровані імітатори активного електричного опору
- •13.4. Аналіз частотних властивостей імітаторів активного опору
- •13.5. Коригування похибок кодокерованих мір для дистанційного передавання значень опору
- •14. Методи побудови кодокерованих мір імпедансу
- •14.1. Трансформаторні міри імпедансу
- •14.2. Коригування похибок трансформаторних мір імпедансу
- •14.3. Активні імітатори імпедансу
- •14.4. Міри реактивності на потенційно-стійких елементах
- •14.5. Міри кодокерованих реактивностей із втратами
- •15. Кодокеровані Міри індуктивності
- •15.1. Міри індуктивності і взаємоіндуктивності (однозначні та з ручним управлінням)
- •15.2. Вимоги до кодокерованих мір індуктивності
- •Параметри кодокерованої міри індуктивності
- •15.3. Аналіз традиційних шляхів реалізації кодокерованих мір індуктивності
- •15.4. Обґрунтування методу побудови кодокерованих мір індуктивності
- •15.5. Особливості побудови широкодіапазонних кодокерованих мір індуктивності
- •15.6. Аналіз похибок кодокерованих мір індуктивності
- •16. Кодокеровані міри ємності
- •16.1. Однозначні та багатозначні з ручним керуванням міри ємності
- •16.2. Кодокеровані міри ємності
- •16.3. Помножувачі ємності
- •Для вхідного вузла схеми запишемо два рівняння Кірхгофа
- •16.4. Розширення діапазонів відтворення кодокерованих мір ємності
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів
- •17.1. Основна мета впровадження стандарту ieee–p1451
- •17.2. Коротка історія виникнення інтелектуального інтерфейсу
- •17.3. Ключові технічні особливості
- •17.4. Модуль інтелектуального інтерфейсу
- •17.5. Сторінки електронних даних перетворювачів
- •17.6. Цифровий Інтерфейс
- •17.7. Функції дій “Plug and Play”
- •17.8. Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Канал седп
- •Перелік посилань
- •Навчальне видання
- •Автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
11. Багатозначні кодокеровані міри опору
11.1. Особливості вимірювання та відтворення електричного опору
11.2. Традиційні міри електричного опору
11.3. Кодокеровані магазини опору
11.4. Кодокеровані магазини провідності
11.1. Особливості вимірювання та відтворення електричного опору
Вимірювачі електричного опору в колах постійного та змінного струмів становлять одну із наймасовіших груп засобів вимірювання. Очевидно, що для істотного підвищення продуктивності повірки масових приладів доцільно використовувати автоматизовані системи. Основною ланкою автоматизованих систем повірки омметрів є кодокеровані багатозначні міри опору (КМО). На практиці електричний oпip вимірюють в дуже широкому динамічному діапазоні від 10-8 до 1017 Ом. Відповідно ця обставина накладає певні особливості щодо умов, як вимірювання, так i відтворення пасивної фізичної величини електричного опору - залежно від його значення. В першу чергу сюди відносять вплив oпopiв ліній зв'язку об'єкта вимірювання з приладом та порогу чутливості омметрів. Відомо, що залежно від значення вимірюваний oпip може під’єднуватись до омметра за допомогою дво-, три- та чотирипровідних ліній зв'язку. Так, при вимірюванні низькооких (менших 100 Ом) oпopiв використовується чотирипровідна лінія зв'язку, середньоомних (102 ... 107 Ом) - двопровідна i високоомних (понад 107 Ом) -трипровідна. Незалежно від принципу дії омметра на вимірюваному oпopi повинна розсіюватись певна потужність, значення якої, як правило, зростає із ростом класу точності приладу. Для взірцевих мір опору номінальне значення потужності розсіювання встановлюється не більшим 0,1 Вт. В таблиці наведені значення вимірювальних струмів та напруг для згаданого значення потужності розсіювання для різних значень oпopiв. Як видно з таблиці низькоомний шддіапазон відтворення oпopiв є водночас i сильно-струмовим, а високоомний - i високовольтним. Треба зазначити, що у високоомному шддіапазоні завдяки використанню спеціальних електрометричних підсилювачів з порогом чутливості за струмом порядку 10-17 А до вимірювального об’єкта прикладають напруги Uм значно менші від вказаних в табл. 11.1 [2, 21, 91], але i з урахуванням цього факту зроблені якісні висновки залишаються правильними. Вказавши особливості вимірювання електричного опору накладають певні вимоги i до техніки реалізації КМО, насамперед пов’язані із труднощами комутації великих струмів або напруг. Але і у середньоомному діапазоні Таблиця 11.1
Значення вимірювальних струмів та напруг для різних значень відтворювальних опорів
Rм, Ом |
10-6 |
10-5 |
10-4 |
10-3 |
10-2 |
10-1 |
1 |
10 |
102 |
103 |
Iм, А |
300 |
100 |
30 |
10 |
3 |
1 |
0,3 |
0,1 |
0.03 |
0,01 |
Uм, В |
0,0003 |
0,001 |
0,003 |
0,01 |
0,03 |
0,1 |
0,3 |
1 |
3 |
10 |
Rм, Ом |
104 |
103 |
106 |
10' |
103 |
109 |
1010 |
1011 |
1012 |
1013 |
Ім, мА |
3 |
1 |
0,3 |
0,1 |
0,03 |
0,01 |
0,003 |
0,001 |
0,0003 |
0.0001 |
Uм, кB |
0,03 |
0,1 |
0,3 |
1 |
3 |
10 |
30 |
100 |
300 |
1000 |
реалізація КМО значно утруднена через вплив залишкових параметрів комутаційних елементів. Цим передусім пояснюється відсутність, як в Україні, так i зарубіжжі, серійних КМО, комплекс технічних характеристик яких задовольняв би потреби практики [21].
