- •В.О. Яцук автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
- •16. Кодокеровані міри ємності 174
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів 212
- •Перелік скорочень, символів та термінів
- •1. Єдність вимірювань та способи її досягнення
- •1.1. Єдність та метрологічне забезпечення вимірювань
- •1.2. Метрологія – фундамент сучасної науки і техніки
- •1.3. Метрологічне забезпечення, основні поняття
- •1.4. Методи метрологічної перевірки
- •1.5. Особливості проведення метрологічної перевірки
- •2. Багатозначні міри електричних величин
- •2.1. Забезпечення безперервного контролю процесів вимірювань
- •2.2. Аналіз можливих шляхів підвищення метрологічної надійності засобів електричних вимірювань
- •2.3. Корекція похибок звт з допомогою кодокерованих мір
- •2.4. Структурні схеми калібраторів активних та пасивних електричних величин
- •3. Міри е.Р.С., напруги та струму
- •3.1. Міри електрорушійної сили та напруги
- •3.2. Міри напруги на основі стабілітронів
- •3.3. Джерела опорної напруги на основі ширини забороненої зони напівпровідника
- •3.4. Перспективні напрямки розвитку джерел опорної напруги
- •4. ПрецИзійні масштабні вимірювальні перетворювачі
- •4.1. Вимоги до масштабних перетворювачів
- •4.2. Способи коригування випадкових похибок масштабних перетворювачів
- •4.3. Підсилювачі з мдм–перетворенням
- •4.4. Корекція випадкових похибок в підсилювачах з періодичною корекцією дрейфу
- •4.5. Широкосмугові двоканальні підсилювачі
- •4.6. Пристрої гальванічного розділення
- •5. Прецизійні генератори синусоїдної напруги
- •5.1. Методи побудови генераторів та їх основні характеристики
- •5.2. Низькочастотні rс-генератори
- •5.3. Способи стабілізації амплітуди коливань
- •5.4. Високочастотні lc-генератори
- •5.5 Стабілізація частоти генераторів
- •6. Функціональні генератори
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •7. Комутаційні елементи
- •7.1. Заступна схема комутаційних елементів
- •7.2. Електромеханічні комутаційні елементи
- •7.3. Комутаційні елементи на біполярних транзисторах
- •7.4. Комутаційні елементи на польових транзисторах
- •7.5. Оптоелектронні ключі
- •8. Кодокеровані подільники напруги та струму
- •8.1. Резистивні ккп
- •8.2. Ккп з широтно–імпульсною модуляцією (шім)
- •8.3. Ккп на базі магнітних компараторів постійного струму
- •8.4. Індуктивні ккп
- •9. Методи побудови калібраторів постійного струму і напруги постійного струму
- •9.1. Принципи побудови калібраторів
- •9.2. Калібратори на базі магнітних компараторів постійного струму
- •9.3. Калібратори на базі індуктивних подільників напруги
- •9.4. Калібратори на основі подільників з шім-перетворенням
- •9.5. Розширення границь відтворення напруг постійного струму
- •9.6. Розширення границь відтворення постійного струму
- •9.7. Структури серійних калібраторів напруги постійного струму та постійного струму
- •9.8. Характеристики серійних калібраторів постійної напруги і струму
- •10. Калібратори змінних напруги та струму
- •10.1. Функціональна схема калібраторів змінних напруг і струму
- •10.2. Система автоматичного регулювання амплітуди гоч
- •10.3. Стабілізація частоти методом синтезу частот
- •10.4. Вдосконалення підсилювачів високої напруги
- •11. Багатозначні кодокеровані міри опору
- •11.1. Особливості вимірювання та відтворення електричного опору
- •Значення вимірювальних струмів та напруг для різних значень відтворювальних опорів
- •11.2. Традиційні міри електричного опору
- •11.3. Кодокеровані магазини опору
- •11.4. Кодокеровані магазини провідності
- •12. Імітатори електричного опору
- •12.1. Методи імітації електричного опору
- •12.2. Низькоомні імітатори опору
- •12.3. Середньоомні імітатори опору. Автоматизований вибір піддіапазонів відтворення
- •12.4. Кодокеровані високоомні міри
- •13. Дистанційне передавання значень електричного опору
- •13.1. Підвищення метрологічної надійності резистивних вимірювальних каналів
- •13.2. Чотирипровідні кодокеровані імітатори опору
- •13.3. Кодокеровані імітатори активного електричного опору
- •13.4. Аналіз частотних властивостей імітаторів активного опору
- •13.5. Коригування похибок кодокерованих мір для дистанційного передавання значень опору
- •14. Методи побудови кодокерованих мір імпедансу
- •14.1. Трансформаторні міри імпедансу
- •14.2. Коригування похибок трансформаторних мір імпедансу
- •14.3. Активні імітатори імпедансу
- •14.4. Міри реактивності на потенційно-стійких елементах
- •14.5. Міри кодокерованих реактивностей із втратами
- •15. Кодокеровані Міри індуктивності
- •15.1. Міри індуктивності і взаємоіндуктивності (однозначні та з ручним управлінням)
- •15.2. Вимоги до кодокерованих мір індуктивності
- •Параметри кодокерованої міри індуктивності
- •15.3. Аналіз традиційних шляхів реалізації кодокерованих мір індуктивності
- •15.4. Обґрунтування методу побудови кодокерованих мір індуктивності
- •15.5. Особливості побудови широкодіапазонних кодокерованих мір індуктивності
- •15.6. Аналіз похибок кодокерованих мір індуктивності
- •16. Кодокеровані міри ємності
- •16.1. Однозначні та багатозначні з ручним керуванням міри ємності
- •16.2. Кодокеровані міри ємності
- •16.3. Помножувачі ємності
- •Для вхідного вузла схеми запишемо два рівняння Кірхгофа
- •16.4. Розширення діапазонів відтворення кодокерованих мір ємності
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів
- •17.1. Основна мета впровадження стандарту ieee–p1451
- •17.2. Коротка історія виникнення інтелектуального інтерфейсу
- •17.3. Ключові технічні особливості
- •17.4. Модуль інтелектуального інтерфейсу
- •17.5. Сторінки електронних даних перетворювачів
- •17.6. Цифровий Інтерфейс
- •17.7. Функції дій “Plug and Play”
- •17.8. Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Канал седп
- •Перелік посилань
- •Навчальне видання
- •Автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
10.1. Функціональна схема калібраторів змінних напруг і струму
К
алібратори
змінних напруг та струму будуються на
основі структур із системою автоматичного
контролю вихідної напруги та системи
забезпечення широкого частотного
діапазону (рис.10.1) [89].
Сигнал ГОЧ, що надходить з
ПЗС – підсилювач змінного струму; ФВЧ, ФНЧ – фільтри високої та низької частоти; ГПОН – генератор прямокутної опорної напруги; МД – модулятор; ПР – різницевий підсилювач; S1, S2 –перемикачі; ТВЧ, ТНЧ – трансформатори високої та низької частоти; МТБ – масштабний блок; ПНС – перетворювач напруга-струм
Рис. 10.1. Структурна схема калібраторів змінних напруги та струму
виходу ПЗС з допомогою фільтрів ФВЧ та ФНЧ розділяється на два частотних під діапазони – низько та високочастотний. Ці сигнали за допомогою трансформаторів ТВЧ, ТНЧ, перемикачів S1, S2 та МТБ масштабуються у вихідні сигнали напруги або з допомогою ПНС - у вихідні струми. На кожному з трансформаторів є обмотки зворотного зв'язку, з яких через перемикач S3 подаються сигнали до модулятора, до другого входу якого під'єднаний вихід ГПОН стабільної амплітуди, значення якої задається кодом µ управління. Якщо амплітуди синусоїдного та прямокутного сигналів на вході МД не рівні, то з допомогою різницевого підсилювача ПР виділяється сигнал напруги постійного струму, яким підстроюється амплітуда ГОЧ до заданого стабільного рівня. Атенюатор керується старшими розрядами µ1 коду управління µ, а решта молодших розрядів µ2 амплітуди ГОЧ встановлюється системою автоматичного регулювання (обмотки зворотного зв'язку, МД, ПР).
10.2. Система автоматичного регулювання амплітуди гоч
Основою системи автоматичного регулювання амплітуди ГОЧ є генератор прямокутної опорної напруги (рис. 10.2).
ТСТ – термостат; М – модулятор; БФ – буферний каскад; ІКПН – індуктивний КПН
Рисунок 10.2. Схема генератора опорної напруги прямокутної форми
Метрологічні характеристики калібраторів змінної напруги визначаються у значній мірі параметрами ГПОН, тому ДОН поміщений у термостат, в якому точно підтримується температура і значення вищим від максимально можливої робочої температури експлуатації, а отримана напруга прямокутної форми та стабільної амплітуди з допомогою прецизійного ІКПН перемножається на код µ, пропорційний до встановлюваного значення вихідних сигналів калібратора. За допомогою модулятора – перемикача полярності – вихідна напруга ДОН перетворюється у знакозмінну напругу стабільної амплітуди, яка через буферний каскад БФ подається на ІКПН, вихідний сигнал якого служить опорним для системи автоматичного регулювання амплітуди ГОЧ. Частота роботи модулятора зазвичай встановлюється в в декілька сотень Герц.
Очевидно, що для реалізації системи автоматичного регулювання амплітуди ГОЧ, необхідно спочатку вичленити різницю опорного сигналу стабільної амплітуди та поточних значень синусоїдних вихідних сигналів калібратора. Цю функцію виконує система формування сигналу неавтоматичного регулювання амплітуди ГОЧ (рис. 10.3). на вході ПФП змінюється опір з метою забезпечення постійного робочого режиму фотоперетворювача.
ІНТ – інтегратор; МД, ДМ – модулятор, демодулятор; ПРС – підсилювач різницевого сигналу, ПФП – підсилювач фотоперетворювача; ПС – підсилювач; ТГ – тактовий генератор; ФП – фотоперетворювач
Рис. 10.3. Схема
формування сигналу автоматичного
регулювання амплітуди ГОЧ
Напруга UK зворотного зв'язку подається на вихід перемикача S3 або з трансформаторів ТВЧ, ТНЧ або безпосередньо з виходу калібратора (при відтворенні малих напруг). Роботою М та ДМ керує ТГ, який із частотою декілька Герц почергово підключає до входу МД напругу зворотного зв’язку і опорну напругу з виходу ГПОН. Вихідна напруга МД як послідовність радіоімпульсів з частотою ГПОН (декілька сотень Герц) та вихідної частоти калібратора (20 Гц ... 100 кГц) підсилюється в ПС і подається на ПФП. Коефіцієнт передачі ПФП змінюється синхронно із зміною опорної напруги. Якщо середньоквадратичні значення напруги зворотного зв’язку та опорної напруги відрізняються, то на виході ФП виникає змінна напруга частотою в декілька Герц, яка підсилюється ПРС, демодулюється, фільтрується інтегратором ІТН та подається до ГОЧ. В ГОЧ змінюється амплітуда його вихідної напруги таким чином, що завжди сигнал UАПА прагнув до нуля.
