- •В.О. Яцук автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
- •16. Кодокеровані міри ємності 174
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів 212
- •Перелік скорочень, символів та термінів
- •1. Єдність вимірювань та способи її досягнення
- •1.1. Єдність та метрологічне забезпечення вимірювань
- •1.2. Метрологія – фундамент сучасної науки і техніки
- •1.3. Метрологічне забезпечення, основні поняття
- •1.4. Методи метрологічної перевірки
- •1.5. Особливості проведення метрологічної перевірки
- •2. Багатозначні міри електричних величин
- •2.1. Забезпечення безперервного контролю процесів вимірювань
- •2.2. Аналіз можливих шляхів підвищення метрологічної надійності засобів електричних вимірювань
- •2.3. Корекція похибок звт з допомогою кодокерованих мір
- •2.4. Структурні схеми калібраторів активних та пасивних електричних величин
- •3. Міри е.Р.С., напруги та струму
- •3.1. Міри електрорушійної сили та напруги
- •3.2. Міри напруги на основі стабілітронів
- •3.3. Джерела опорної напруги на основі ширини забороненої зони напівпровідника
- •3.4. Перспективні напрямки розвитку джерел опорної напруги
- •4. ПрецИзійні масштабні вимірювальні перетворювачі
- •4.1. Вимоги до масштабних перетворювачів
- •4.2. Способи коригування випадкових похибок масштабних перетворювачів
- •4.3. Підсилювачі з мдм–перетворенням
- •4.4. Корекція випадкових похибок в підсилювачах з періодичною корекцією дрейфу
- •4.5. Широкосмугові двоканальні підсилювачі
- •4.6. Пристрої гальванічного розділення
- •5. Прецизійні генератори синусоїдної напруги
- •5.1. Методи побудови генераторів та їх основні характеристики
- •5.2. Низькочастотні rс-генератори
- •5.3. Способи стабілізації амплітуди коливань
- •5.4. Високочастотні lc-генератори
- •5.5 Стабілізація частоти генераторів
- •6. Функціональні генератори
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •7. Комутаційні елементи
- •7.1. Заступна схема комутаційних елементів
- •7.2. Електромеханічні комутаційні елементи
- •7.3. Комутаційні елементи на біполярних транзисторах
- •7.4. Комутаційні елементи на польових транзисторах
- •7.5. Оптоелектронні ключі
- •8. Кодокеровані подільники напруги та струму
- •8.1. Резистивні ккп
- •8.2. Ккп з широтно–імпульсною модуляцією (шім)
- •8.3. Ккп на базі магнітних компараторів постійного струму
- •8.4. Індуктивні ккп
- •9. Методи побудови калібраторів постійного струму і напруги постійного струму
- •9.1. Принципи побудови калібраторів
- •9.2. Калібратори на базі магнітних компараторів постійного струму
- •9.3. Калібратори на базі індуктивних подільників напруги
- •9.4. Калібратори на основі подільників з шім-перетворенням
- •9.5. Розширення границь відтворення напруг постійного струму
- •9.6. Розширення границь відтворення постійного струму
- •9.7. Структури серійних калібраторів напруги постійного струму та постійного струму
- •9.8. Характеристики серійних калібраторів постійної напруги і струму
- •10. Калібратори змінних напруги та струму
- •10.1. Функціональна схема калібраторів змінних напруг і струму
- •10.2. Система автоматичного регулювання амплітуди гоч
- •10.3. Стабілізація частоти методом синтезу частот
- •10.4. Вдосконалення підсилювачів високої напруги
- •11. Багатозначні кодокеровані міри опору
- •11.1. Особливості вимірювання та відтворення електричного опору
- •Значення вимірювальних струмів та напруг для різних значень відтворювальних опорів
- •11.2. Традиційні міри електричного опору
- •11.3. Кодокеровані магазини опору
- •11.4. Кодокеровані магазини провідності
- •12. Імітатори електричного опору
- •12.1. Методи імітації електричного опору
- •12.2. Низькоомні імітатори опору
- •12.3. Середньоомні імітатори опору. Автоматизований вибір піддіапазонів відтворення
- •12.4. Кодокеровані високоомні міри
- •13. Дистанційне передавання значень електричного опору
- •13.1. Підвищення метрологічної надійності резистивних вимірювальних каналів
- •13.2. Чотирипровідні кодокеровані імітатори опору
- •13.3. Кодокеровані імітатори активного електричного опору
- •13.4. Аналіз частотних властивостей імітаторів активного опору
- •13.5. Коригування похибок кодокерованих мір для дистанційного передавання значень опору
- •14. Методи побудови кодокерованих мір імпедансу
- •14.1. Трансформаторні міри імпедансу
- •14.2. Коригування похибок трансформаторних мір імпедансу
- •14.3. Активні імітатори імпедансу
- •14.4. Міри реактивності на потенційно-стійких елементах
- •14.5. Міри кодокерованих реактивностей із втратами
- •15. Кодокеровані Міри індуктивності
- •15.1. Міри індуктивності і взаємоіндуктивності (однозначні та з ручним управлінням)
- •15.2. Вимоги до кодокерованих мір індуктивності
- •Параметри кодокерованої міри індуктивності
- •15.3. Аналіз традиційних шляхів реалізації кодокерованих мір індуктивності
- •15.4. Обґрунтування методу побудови кодокерованих мір індуктивності
- •15.5. Особливості побудови широкодіапазонних кодокерованих мір індуктивності
- •15.6. Аналіз похибок кодокерованих мір індуктивності
- •16. Кодокеровані міри ємності
- •16.1. Однозначні та багатозначні з ручним керуванням міри ємності
- •16.2. Кодокеровані міри ємності
- •16.3. Помножувачі ємності
- •Для вхідного вузла схеми запишемо два рівняння Кірхгофа
- •16.4. Розширення діапазонів відтворення кодокерованих мір ємності
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів
- •17.1. Основна мета впровадження стандарту ieee–p1451
- •17.2. Коротка історія виникнення інтелектуального інтерфейсу
- •17.3. Ключові технічні особливості
- •17.4. Модуль інтелектуального інтерфейсу
- •17.5. Сторінки електронних даних перетворювачів
- •17.6. Цифровий Інтерфейс
- •17.7. Функції дій “Plug and Play”
- •17.8. Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Канал седп
- •Перелік посилань
- •Навчальне видання
- •Автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
9.5. Розширення границь відтворення напруг постійного струму
Д
ля
розширення границь відтворюваних
значень напруг використовуються
додаткові високовольтні транзисторні
каскади підсилення [41, 54-57, 61, 66, 71]. При
цьому застосовуються високовольтні
блоки живлення для вихідного каскаду.
Вихідні каскади більшості підсилювачів
напруги працюють в режимі двопівперіодного
підсилення, при цьому і струм споживання
від блоків живлення операційних
підсилювачів (ОП) залежить від значення
вхідного підсилюваного сигналу (рис.
9.10).
Рис. 9.10. Схема розширення діапазону відтворення напруги постійного струму
Резистори R6 та R7 служить для виділення сигналу в колі живлення ОП, пропорційного до значення вхідного сигналу. Резистори R2, R4 та R3, R5 задають робочі режими транзисторів в колах живлення VT1 та VT2. спади напруг на резисторах R6 та R7 підсилюються транзисторами VT3 та VT4. Задану чутливість перетворення забезпечують вибором значення резистора навантаження ОП R8. загальний коефіцієнт передавання задається резисторами зворотного зв'язку R9, R1. Вихідні транзистори вибираються з умови забезпечення високовольтних значень вихідної напруги.
9.6. Розширення границь відтворення постійного струму
Для розширення границь відтворення постійного струму на загал використовуються емітерні повторювачі, що включаються до виходу ОП та живляться від окремих потужних блоків живлення +Uж та -Uж (рис. 9.11) [41, 54-57, 61, 66, 71].
Рис. 9.11. Схема
розширення діапазону відтворення
постійного струму
Вихідний сигнал ОП через комплементарні пари потужних транзисторів VT1, VT2 та VT3, VT4 подаються до виходу. Загальний коефіцієнт передачі визначається резисторами від’ємного зворотного зв’язку RН та R1. Ланки R3, VD1 та R4, VD2 служать для температурної компенсації вихідних транзисторів та зменшення спотворень типу „сходинка” зумовлених їх зоною нечутливості. Вихідні транзистори вибираються з умови забезпечення необхідного значення струму, що віддається в навантаження RН. Завдяки великому значенню коефіцієнта передачі kоп ОП, методична похибка від зміни опору навантаження практично не перевищує значення Rн/ kоп.
9.7. Структури серійних калібраторів напруги постійного струму та постійного струму
Серійні калібратори напруги постійного струму та постійного струму базуються за традиційною структурою (рис.9.12), окремі блоки якої розглянуті вище, або в попередніх темах.
ДОН – джерело опорної напруги; КПН-ШІМ – кодокерований подільник напруги з широтно-імпульсною модуляцією; МДМ – МДМ-підсилювач; ПВЧ – високочастотний підсилювач; ВБЖ1, ВБЖ2 – високовольтні блоки живлення; БК – блок керування
Рис. 9.12. Структурна
схема серійних калібраторів постійного
струму та напруги
Основою калібратора служить прецизійний широкодіапазонний двоканальний підсилювач з НЧ–каналом – МДМ–підсилювачем – та ВЧ–каналом – ПВЧ. МДМ–підсилювач знаходить різницю наруг – вихідної КПН та спадку напруги на масштабному резисторі R0. Отже струм I0, що протікає через резистор R0 дорівнюватиме I0=m Е0/R0. В режимі відтворення напруги резистор R0 має певне фіксоване значення, а діапазон відтворюваних напруг задається з допомогою коду від БК зміною опору резистора RП. Таким чином значення відтворюваної напруги подамо виразом UК=m Е0 RП/R0, при цьому перемикач SW знаходиться в лівому за рис. 9.12 положенні, а калібровані значення напруг знімаються з клем UК1 та UК2. В режимі відтворення постійного струму перемикач SW знаходиться в правому за рис. 9.12 положенні, а калібровані значення струму знімаються з клем ІК1 та ІК2, до яких підключається навантаження RН, а діапазон відтворення задається з допомогою коду від БК зміною резистора R0.
Тоді значення відтворюваного струму IК=m Е0/R0. Зміною діапазонів відтворення та значень m відтворюваних напруг UК і струмів IК керує БК.
Високочастотні складові (пульсації) напруги живлення через конденсатор С1 подаються на вхід ПВЧ, підсилюються та послаблюються колом загального від’ємного зв’язку. Регульований транзистор VT1 та додатковий транзистор VT2 включені в балансний вихідний каскад підсилювача для покращення його динамічних властивостей.
Для забезпечення високих метрологічних характеристик ДОН поміщений в активний термостат, а КПН - ШІМ реалізований шестидекадним.
