1.2. Метрологія – фундамент сучасної науки і техніки

Значимість вимірювань у філософському аспекті визначається перш за все тим, що вимірювання є важливим універсальним методом пізнання фізичних явищ і процесів. В цьому смислі метрологія як наука про вимірювання займає особливе місце серед інших наук, обслуговуючи кожну з них і тісно переплітаючись з ними [1-3].

Значимість вимірювань в науковому аспекті визначається тим, що за допомогою вимірювань в науці здійснюється зв'язок теорії і практики.

Значимість вимірювань в технічному аспекті визначається тим, що вимірювання забезпечують одержання кількісної інформації про об’єкт керування чи контролю, без якої неможливе точне відтворення всіх заданих умов технологічного процесу, забезпечення високої якості виробів і високоефективного управління об’єктом.

Вимірювання в цифровому управлінні грає роль моста, що з’єднує об’єкт керування з основною ланкою управління, що виконує завдання створення команд керування. Ланка вимірювання подає інформацію про об’єкт управління у вигляді чисел. Числові значення величин N_x, що характеризують об’єкт керування, надходять в цифровий пристрій, який створює сигнали керування у вигляді чисел N_у. Ці числа надходять на вхід пристрою, що створює керівну дію на об’єкт керування – фізичні процеси з параметрами У. Отже пристрій, що реалізує зворотний зв'язок в системі цифрового керування об’єктом, з метрологічної точки зору виконує завдання, аналогічне завданню міри, що відтворює на виході величину заданого розміру; при високоточному цифровому керуванні він повинен мати високі метрологічні характеристики.

Щораз більше проявляється комунікабельна властивість вимірювань, що з’єднують складними двосторонніми зв’язками об’єкт і теорію кожної науки між собою й іншими науками. Теоретична метрологія – наукова основа одного з основних методів пізнання – є загальною опорою все численніших і складніших галузевих вимірювань – мостових переходів між об’єктами і теоріями кожної з наук.

Зараз відбувається розширення області метрології як науки про вимірювання в декількох нових напрямках:

- в розвитку теорії загальних вимірювань, або теорії репрезентаційних вимірювань величин, які проявляють себе тільки у відношенні еквівалентності і порядку – для біхевіористичних наук;

- в розвитку метрологічних аспектів теорії контролю, що веде до створення разом з державною системою забезпечення єдності вимірювань в країні також системи забезпечення єдності контролю;

- в розвитку метрологічного забезпечення випробувань, що веде до створення системи забезпечення єдності випробувань, яка на високому рівні метрологічного забезпечення створить передумови для подальшого підвищення якості виробів;

- в розвитку метрологічних аспектів теорії ідентифікації і теорії планування експерименту, що веде до створення системи забезпечення єдності наукових досліджень, яка покликана забезпечувати підвищення продуктивності праці дослідника і значну економію засобів, що витрачаються на наукові дослідження.

Накопичення нових наукових знань і досвіду в області фундаментальних вимірювань, в області визначення залежностей і метрологічного оцінювання залежностей, теорії точного відтворення різноманітних сигналів із заданими характеристиками на основі метрологічного оцінювання досконалості відтворення – веде поступово до перетворення сучасної теоретичної метрології в науку про оцінювання не тільки величин, а також властивостей і залежностей.