
- •В.О. Яцук автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
- •16. Кодокеровані міри ємності 174
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів 212
- •Перелік скорочень, символів та термінів
- •1. Єдність вимірювань та способи її досягнення
- •1.1. Єдність та метрологічне забезпечення вимірювань
- •1.2. Метрологія – фундамент сучасної науки і техніки
- •1.3. Метрологічне забезпечення, основні поняття
- •1.4. Методи метрологічної перевірки
- •1.5. Особливості проведення метрологічної перевірки
- •2. Багатозначні міри електричних величин
- •2.1. Забезпечення безперервного контролю процесів вимірювань
- •2.2. Аналіз можливих шляхів підвищення метрологічної надійності засобів електричних вимірювань
- •2.3. Корекція похибок звт з допомогою кодокерованих мір
- •2.4. Структурні схеми калібраторів активних та пасивних електричних величин
- •3. Міри е.Р.С., напруги та струму
- •3.1. Міри електрорушійної сили та напруги
- •3.2. Міри напруги на основі стабілітронів
- •3.3. Джерела опорної напруги на основі ширини забороненої зони напівпровідника
- •3.4. Перспективні напрямки розвитку джерел опорної напруги
- •4. ПрецИзійні масштабні вимірювальні перетворювачі
- •4.1. Вимоги до масштабних перетворювачів
- •4.2. Способи коригування випадкових похибок масштабних перетворювачів
- •4.3. Підсилювачі з мдм–перетворенням
- •4.4. Корекція випадкових похибок в підсилювачах з періодичною корекцією дрейфу
- •4.5. Широкосмугові двоканальні підсилювачі
- •4.6. Пристрої гальванічного розділення
- •5. Прецизійні генератори синусоїдної напруги
- •5.1. Методи побудови генераторів та їх основні характеристики
- •5.2. Низькочастотні rс-генератори
- •5.3. Способи стабілізації амплітуди коливань
- •5.4. Високочастотні lc-генератори
- •5.5 Стабілізація частоти генераторів
- •6. Функціональні генератори
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •7. Комутаційні елементи
- •7.1. Заступна схема комутаційних елементів
- •7.2. Електромеханічні комутаційні елементи
- •7.3. Комутаційні елементи на біполярних транзисторах
- •7.4. Комутаційні елементи на польових транзисторах
- •7.5. Оптоелектронні ключі
- •8. Кодокеровані подільники напруги та струму
- •8.1. Резистивні ккп
- •8.2. Ккп з широтно–імпульсною модуляцією (шім)
- •8.3. Ккп на базі магнітних компараторів постійного струму
- •8.4. Індуктивні ккп
- •9. Методи побудови калібраторів постійного струму і напруги постійного струму
- •9.1. Принципи побудови калібраторів
- •9.2. Калібратори на базі магнітних компараторів постійного струму
- •9.3. Калібратори на базі індуктивних подільників напруги
- •9.4. Калібратори на основі подільників з шім-перетворенням
- •9.5. Розширення границь відтворення напруг постійного струму
- •9.6. Розширення границь відтворення постійного струму
- •9.7. Структури серійних калібраторів напруги постійного струму та постійного струму
- •9.8. Характеристики серійних калібраторів постійної напруги і струму
- •10. Калібратори змінних напруги та струму
- •10.1. Функціональна схема калібраторів змінних напруг і струму
- •10.2. Система автоматичного регулювання амплітуди гоч
- •10.3. Стабілізація частоти методом синтезу частот
- •10.4. Вдосконалення підсилювачів високої напруги
- •11. Багатозначні кодокеровані міри опору
- •11.1. Особливості вимірювання та відтворення електричного опору
- •Значення вимірювальних струмів та напруг для різних значень відтворювальних опорів
- •11.2. Традиційні міри електричного опору
- •11.3. Кодокеровані магазини опору
- •11.4. Кодокеровані магазини провідності
- •12. Імітатори електричного опору
- •12.1. Методи імітації електричного опору
- •12.2. Низькоомні імітатори опору
- •12.3. Середньоомні імітатори опору. Автоматизований вибір піддіапазонів відтворення
- •12.4. Кодокеровані високоомні міри
- •13. Дистанційне передавання значень електричного опору
- •13.1. Підвищення метрологічної надійності резистивних вимірювальних каналів
- •13.2. Чотирипровідні кодокеровані імітатори опору
- •13.3. Кодокеровані імітатори активного електричного опору
- •13.4. Аналіз частотних властивостей імітаторів активного опору
- •13.5. Коригування похибок кодокерованих мір для дистанційного передавання значень опору
- •14. Методи побудови кодокерованих мір імпедансу
- •14.1. Трансформаторні міри імпедансу
- •14.2. Коригування похибок трансформаторних мір імпедансу
- •14.3. Активні імітатори імпедансу
- •14.4. Міри реактивності на потенційно-стійких елементах
- •14.5. Міри кодокерованих реактивностей із втратами
- •15. Кодокеровані Міри індуктивності
- •15.1. Міри індуктивності і взаємоіндуктивності (однозначні та з ручним управлінням)
- •15.2. Вимоги до кодокерованих мір індуктивності
- •Параметри кодокерованої міри індуктивності
- •15.3. Аналіз традиційних шляхів реалізації кодокерованих мір індуктивності
- •15.4. Обґрунтування методу побудови кодокерованих мір індуктивності
- •15.5. Особливості побудови широкодіапазонних кодокерованих мір індуктивності
- •15.6. Аналіз похибок кодокерованих мір індуктивності
- •16. Кодокеровані міри ємності
- •16.1. Однозначні та багатозначні з ручним керуванням міри ємності
- •16.2. Кодокеровані міри ємності
- •16.3. Помножувачі ємності
- •Для вхідного вузла схеми запишемо два рівняння Кірхгофа
- •16.4. Розширення діапазонів відтворення кодокерованих мір ємності
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів
- •17.1. Основна мета впровадження стандарту ieee–p1451
- •17.2. Коротка історія виникнення інтелектуального інтерфейсу
- •17.3. Ключові технічні особливості
- •17.4. Модуль інтелектуального інтерфейсу
- •17.5. Сторінки електронних даних перетворювачів
- •17.6. Цифровий Інтерфейс
- •17.7. Функції дій “Plug and Play”
- •17.8. Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Канал седп
- •Перелік посилань
- •Навчальне видання
- •Автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
8.4. Індуктивні ккп
Н
а
базі індуктивних подільників напруги
(ІПН) будують прецизійні (з похибкою
порядку 0,0001 %) засоби метрологічного
забезпечення, які можуть працювати в
широкому частотному діапазоні - від
інфранизьких до високих частот (від
декількох Гц
до декількох МГц).
Коефіцієнт поділу ІДН, виконаного на
тороїдному осерді з матеріалу з високою
магнітною проникністю при густому
навиванні зі скруткою секцій обмоток
і великому опорі навантаження, дорівнює
відношенню числа витків відповідних
обмоток подільника. Наприклад, для
тридекадного ІДН (рис. 8.8 ) вихідна напруга
UN
Рис. 8.8. ККП змінної напруги на основі індуктивних подільників напруги
рівна [77]
,
(8.32)
де W1, W2, W3 – повні числа витків відповідних розрядів ІДН; WN1, WN2, WN3 – змінні числа витків відповідних розрядів, які відповідають числам десяткового трирозрядного вхідного коду; W1N1, W1N2 - числа витків відповідних розрядів, які відповідають одиниці молодшого розряду даної декади.
8.5. Ємнісні ККП
В
мікроелектронній інтегральній
МДН-технології точність виготовлення
конденсаторів (відносна похибка ±0,06 %)
в декілька разів вища від точності
виготовлення резисторів. Температурний
коефіцієнт ємності (26.10-6
1/К)
набагато менший температурного
коефіцієнта опору (400.10-6
1/К).
Це ж стосується і коефіцієнта впливу
напруги для конденсаторів (10.10-6
1/В),
а для резисторів – 800.10-6
1/В. Висока точність і стабільність
виготовлення інтегральних МДН-конденсаторів
послужили основою розроблення методу
дискретного переносу зарядів [41, 78-80].
Інтегральні матриці конденсаторів
виготовляються з відношенням номінальних
ємностей не більшим 28=256.
В точніших перетворювачах використовуються
тонкошарові конденсатори. Найточнішою
схемою конденсаторного ККП є матричний
паралельний перетворювач (рис. 8.9) [79,
80]. Двійкове слово паралельно подається
на
СВЗ – схема вибірки-зберігання
Рис. 8.9 Структурна схема ККП з матрицею конденсаторів
затвори МДН-ключів S1, S2, …, Sn і керує бітами у відповідних розрядах синхронно з фазами генератора керування. У фазі 1 всі конденсатори підключені до спільної шини, а в другій фазі – до напруги Е0 тільки при коефіцієнті комутації bi=1 (bi=0 – конденсатори підключені до спільної шини). Таким чином, кожен конденсатор, підключений до опорної напруги Е0, вносить свій вклад у вихідну напругу Uвих
,
(8.33)
де СТ=С0.2n+1 – сумарна ємність матриці та конденсатора С0.
У фазі 2 вихідна напруга матриці запам’ятовується в СВЗ.
Паразитна ємність викликає нелінійне зміщення DU вихідної напруги
,
(8.34)
і для забезпечення високої точності перетворювача повинна виконуватись умова Cp<C0/2, що затруднено на практиці.
Іншим джерелом похибки є інструментальні похибки матриці конденсаторів [79, 80].
Для усунення чутливості до паразитних ємностей можна використати ефект “віртуальної землі” з використанням операційного підсилювача, тоді
,
(8.35)
де С – ємність запам’ятовуючого конденсатора у від’ємному зворотному зв’язку; езм – напруга зміщення ОП.
Недоліком паралельних конденсаторних перетворювачів є велика площа, яку вони займають на кристалі інтегральної мікросхеми. Значно економніше використовується вона в послідовних конденсаторних перетворювачах (рис. 8.10) [79, 80]. Для цієї схеми повинна виконуватись умова C1=C2. Перетворення двійкового слова здійснюється послідовно, починаючи з найменшого розряду b0. Конденсатор С1 заряджається до напруги Е0 при b0=1 шляхом замикання ключа S2 або розряджається при b0=0 шляхом замикання S3. Одночасно конденсатор С2 розряджається через ключ S4. Потім при розімкнених ключах S2–S4 замикається ключ S1, що викликає подія заряду, тоді
.
(8.36)
Рис.
8.10. Послідовний ємнісний ККП
Допоки на конденсаторі С2 зберігається заряд, процедура заряду конденсатора С1 повторюється для наступного розряду
.
(8.37)
Таким самим способом здійснюється перетворення для решти розрядів слова керування
.
(8.38)
Для реалізації цієї схеми потрібна лише пара конденсаторів для слів довільної розрядності. До недоліків цих перетворювачів слід віднести невисоку швидкодію.