- •В.О. Яцук автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
- •16. Кодокеровані міри ємності 174
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів 212
- •Перелік скорочень, символів та термінів
- •1. Єдність вимірювань та способи її досягнення
- •1.1. Єдність та метрологічне забезпечення вимірювань
- •1.2. Метрологія – фундамент сучасної науки і техніки
- •1.3. Метрологічне забезпечення, основні поняття
- •1.4. Методи метрологічної перевірки
- •1.5. Особливості проведення метрологічної перевірки
- •2. Багатозначні міри електричних величин
- •2.1. Забезпечення безперервного контролю процесів вимірювань
- •2.2. Аналіз можливих шляхів підвищення метрологічної надійності засобів електричних вимірювань
- •2.3. Корекція похибок звт з допомогою кодокерованих мір
- •2.4. Структурні схеми калібраторів активних та пасивних електричних величин
- •3. Міри е.Р.С., напруги та струму
- •3.1. Міри електрорушійної сили та напруги
- •3.2. Міри напруги на основі стабілітронів
- •3.3. Джерела опорної напруги на основі ширини забороненої зони напівпровідника
- •3.4. Перспективні напрямки розвитку джерел опорної напруги
- •4. ПрецИзійні масштабні вимірювальні перетворювачі
- •4.1. Вимоги до масштабних перетворювачів
- •4.2. Способи коригування випадкових похибок масштабних перетворювачів
- •4.3. Підсилювачі з мдм–перетворенням
- •4.4. Корекція випадкових похибок в підсилювачах з періодичною корекцією дрейфу
- •4.5. Широкосмугові двоканальні підсилювачі
- •4.6. Пристрої гальванічного розділення
- •5. Прецизійні генератори синусоїдної напруги
- •5.1. Методи побудови генераторів та їх основні характеристики
- •5.2. Низькочастотні rс-генератори
- •5.3. Способи стабілізації амплітуди коливань
- •5.4. Високочастотні lc-генератори
- •5.5 Стабілізація частоти генераторів
- •6. Функціональні генератори
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •7. Комутаційні елементи
- •7.1. Заступна схема комутаційних елементів
- •7.2. Електромеханічні комутаційні елементи
- •7.3. Комутаційні елементи на біполярних транзисторах
- •7.4. Комутаційні елементи на польових транзисторах
- •7.5. Оптоелектронні ключі
- •8. Кодокеровані подільники напруги та струму
- •8.1. Резистивні ккп
- •8.2. Ккп з широтно–імпульсною модуляцією (шім)
- •8.3. Ккп на базі магнітних компараторів постійного струму
- •8.4. Індуктивні ккп
- •9. Методи побудови калібраторів постійного струму і напруги постійного струму
- •9.1. Принципи побудови калібраторів
- •9.2. Калібратори на базі магнітних компараторів постійного струму
- •9.3. Калібратори на базі індуктивних подільників напруги
- •9.4. Калібратори на основі подільників з шім-перетворенням
- •9.5. Розширення границь відтворення напруг постійного струму
- •9.6. Розширення границь відтворення постійного струму
- •9.7. Структури серійних калібраторів напруги постійного струму та постійного струму
- •9.8. Характеристики серійних калібраторів постійної напруги і струму
- •10. Калібратори змінних напруги та струму
- •10.1. Функціональна схема калібраторів змінних напруг і струму
- •10.2. Система автоматичного регулювання амплітуди гоч
- •10.3. Стабілізація частоти методом синтезу частот
- •10.4. Вдосконалення підсилювачів високої напруги
- •11. Багатозначні кодокеровані міри опору
- •11.1. Особливості вимірювання та відтворення електричного опору
- •Значення вимірювальних струмів та напруг для різних значень відтворювальних опорів
- •11.2. Традиційні міри електричного опору
- •11.3. Кодокеровані магазини опору
- •11.4. Кодокеровані магазини провідності
- •12. Імітатори електричного опору
- •12.1. Методи імітації електричного опору
- •12.2. Низькоомні імітатори опору
- •12.3. Середньоомні імітатори опору. Автоматизований вибір піддіапазонів відтворення
- •12.4. Кодокеровані високоомні міри
- •13. Дистанційне передавання значень електричного опору
- •13.1. Підвищення метрологічної надійності резистивних вимірювальних каналів
- •13.2. Чотирипровідні кодокеровані імітатори опору
- •13.3. Кодокеровані імітатори активного електричного опору
- •13.4. Аналіз частотних властивостей імітаторів активного опору
- •13.5. Коригування похибок кодокерованих мір для дистанційного передавання значень опору
- •14. Методи побудови кодокерованих мір імпедансу
- •14.1. Трансформаторні міри імпедансу
- •14.2. Коригування похибок трансформаторних мір імпедансу
- •14.3. Активні імітатори імпедансу
- •14.4. Міри реактивності на потенційно-стійких елементах
- •14.5. Міри кодокерованих реактивностей із втратами
- •15. Кодокеровані Міри індуктивності
- •15.1. Міри індуктивності і взаємоіндуктивності (однозначні та з ручним управлінням)
- •15.2. Вимоги до кодокерованих мір індуктивності
- •Параметри кодокерованої міри індуктивності
- •15.3. Аналіз традиційних шляхів реалізації кодокерованих мір індуктивності
- •15.4. Обґрунтування методу побудови кодокерованих мір індуктивності
- •15.5. Особливості побудови широкодіапазонних кодокерованих мір індуктивності
- •15.6. Аналіз похибок кодокерованих мір індуктивності
- •16. Кодокеровані міри ємності
- •16.1. Однозначні та багатозначні з ручним керуванням міри ємності
- •16.2. Кодокеровані міри ємності
- •16.3. Помножувачі ємності
- •Для вхідного вузла схеми запишемо два рівняння Кірхгофа
- •16.4. Розширення діапазонів відтворення кодокерованих мір ємності
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів
- •17.1. Основна мета впровадження стандарту ieee–p1451
- •17.2. Коротка історія виникнення інтелектуального інтерфейсу
- •17.3. Ключові технічні особливості
- •17.4. Модуль інтелектуального інтерфейсу
- •17.5. Сторінки електронних даних перетворювачів
- •17.6. Цифровий Інтерфейс
- •17.7. Функції дій “Plug and Play”
- •17.8. Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Канал седп
- •Перелік посилань
- •Навчальне видання
- •Автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
7.2. Електромеханічні комутаційні елементи
Основними перевагами електромеханічних комутаційних елементів є мале значення активних залишкових параметрів, малий опір у замкненому і великий опір в розімкненому станах. Їх загальні основні недоліки полягають в обмеженому терміні служби, відносно великих часах спрацювання та відпускання, великих габаритах, відносно великій потужності сигналів управління. Однак, відмічені недоліки у великій мірі зменшені в сучасних електромеханічних комутаційних елементах, а вказані вище переваги роблять їх незамінними при розв’язуванні певних конкретних задач.
Серед існуючих електромеханічних комутаційних пристроїв найперспективнішими для застосування в схемах електровимірювальних пристроїв, у тому числі й цифрових мостів, є герметичні магнітокеровані контакти (МК) [62, 63]. Реле на основі магнітокерованих контактів порівняно з іншими електромеханічними комутаційними елементами мають більшу швидкодію, вищу стабільність залишкових параметрів, підвищену надійність та доволі великий терміном служби.
І
снує
велика кількість варіантів конструктивного
виконання МК. Однак, всі вони є різновидами
конструкції контактної групи з
магніто–м’яким матеріалом з провідним
покриттям запаяної у скляний балон
(рис. 7.3).
Рис. 7.3. Основні варіанти конструктивного використання МК, що працюють на замикання (а), розмикання (б) і переключення (в)
Внутрішній простір балона зазвичай заповнюється захисним газом, що переважно складається з азоту, водню, аргону або суміші азоту з воднем при нормальному або підвищеному тиску. В окремих випадках тиск газу у балоні може бути зменшеним. У всіх трьох варіантах положенням контактів керує магнітний потік Ф, направлений вздовж осьової лінії балону. За відсутності магнітного потоку Ф МК (рис. 7.3.а) розімкнені. Потік Ф намагнічує кінці феромагнітних пластин різнойменно і вони притягуються з силою F
,
(7.5)
де S – площа перекриття пластин у робочому прозорі.
Магнітні контакти реле рис. 7.3.б за відсутності магнітного потоку замкнені. Магнітний потік однойменно намагнічує кінці феромагнітних пластин і вони взаємно відштовхуються із силою F, значення якої знаходиться за формулою (7.5).
Магнітні контакти реле рис. 7.3.в є послідовним з’єднанням контактів, зображених на рис. 7.3.а та рис. 7.3.б. Тут на рухому пластину одночасно діють сили притягування та відштовхування.
За станом контактних поверхонь всі МК поділяться на дві групи: сухі та змочені ртуттю [64, 65]. Останні відрізняються від сухих наявністю у балоні, наповненим воднем під високим тиском, краплі ртуті, яка, піднімаючись капілярами, змочує контактну поверхню. Це забезпечує малий та стабільний залишковий опір замкнених контактів, окрім того, усувається вібрація контактів при спрацюванні реле. Недоліком МК, змочених ртуттю, є те, що вони нормально працюють лише у вертикальному положенні (допустиме відхилення від вертикалі не повинно перевищувати 30˚). Сухі МК завдяки більш простішій конструкції та меншим технологічним вадам виготовлення поширеніші на практиці. Тому, в табл. 7.1. подані параметри в основному сухих МК [63].
Таблиця 7.1.
Характеристики герконів
Тип гер-кона |
Вт (ВА) |
А |
В |
Ресурс (кількість комутацій) |
Частота перемикань, Гц |
час вкл., мс |
Елект-рична міцність ізоляції, В |
Опір зам-кнених контактів rз, Ом |
час викл., мс |
||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
КЭМ-1 |
до 30 |
1∙10-6 … 1 |
5∙10-2 … 220 |
104…108 |
100 |
3 0,8 |
500 еф |
0,08 |
КЭМ-2 |
до 7,5 |
5∙10-6… 0,25 |
5∙10-2 … 180 |
5∙104…108 |
100 |
1.0 0,3 |
225 еф |
0,15 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
МК-17 |
до 7,5 |
1∙10-12 … 0,15 |
1∙10-6 … 60 |
103…107 |
100 |
1.5 0.3 |
180 еф |
0,15 |
МКЛ-52141 |
50 Вт (›103В) 100 Вт |
10-4…3 |
1...5000 |
106 |
100 |
3.0
2,0 |
7500 |
0,1 |
МКЛ-10501 |
50 Вт |
5∙10-11 …0,3 |
2∙10-6 … 90 |
105…5∙106 |
100 |
0.8 0.3 |
130 еф 185 |
0,2 |
Великим
недоліком герконових реле є значний
дрейф контактної е.р.с. (порядку 20 мкВ/К).
Для зменшення якого застосовують змочені
ртуттю контакти. Тоді е.р.с. зменшується
до декількох мікровольт, а перехідний
опір – до
Ом [64, 65].
