16. Кодокеровані міри ємності 174
16.1. Однозначні та багатозначні з ручним керуванням міри ємності 174
16.2. Кодокеровані міри ємності 204
16.3. Помножувачі ємності 206
16.4. Розширення діапазонів відтворення кодокерованих мір ємності 209
17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів 212
17.1. Основна мета впровадження стандарту IEEE–P1451 212
17.2. Коротка історія виникнення інтелектуального інтерфейсу 213
17.3. Ключові технічні особливості 214
17.4. Модуль інтелектуального інтерфейсу 216
17.5. Сторінки електронних даних перетворювачів 218
17.6. Цифровий Інтерфейс 220
17.7. Функції дій “Plug and Play” 221
17.8. Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі ІЕЕЕ-1451.2 223
Перелік посилань 231
Перелік скорочень, символів та термінів
АСП - адитивна складова похибки
АСУТП – автоматизовані системи управління технологічними процесами
АЧХ – амплітудно-частотна характеристика
ВЗЗ - від’ємний зворотний зв’язок
ВП – вторинний прилад
ЗВТ - засіб вимірювальної техніки
Е.р.с. – електро-рушійна сила
ІСХ - індивідуальна статична характеристика перетворення
КМО - кодокерована міра опору
КМП - кодокерована міра провідності
КПНВ - коефіцієнт послаблення завад нормального виду
КПСВ - коефіцієнт послаблення завад спільного виду
МСП – мультиплікативна складова похибки
МДМ - модуляція-демодуляція
МО – магазин опору
МІІП – модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів
НПТ - напівпровідниковий перетворювач температури
НСП – нелінійна складова похибки
НСХ - номінальна статична характеристика перетворення
ОП – операційний підсилювач
ПВП - первинний вимірювальний перетворювач
ПКД - періодична корекція дрейфу
ПУВС - перетворювач з уніфікованими вихідними сигналами
РСХ - реальна статична характеристика перетворення
СК – схема компенсації впливу зміни температури вільних кінців термоелектричних перетворювачів
СЕДП – сторінка електронних даних перетворювачів
ТП - термоелектричний перетворювач
ТД - термоелектродні дроти
ТКО - температурний коефіцієнт опору
ТО - термоперетворювачів опору;
ТТ - термоелектричний термометр
ЦЗВ – цифрові засоби вимірювальної техніки
ФВ - фізична величина
1. Єдність вимірювань та способи її досягнення
1.1 Єдність та метрологічне забезпечення вимірювань
1.2 Метрологія – фундамент сучасної науки і техніки
1.3 Метрологічне забезпечення, основні поняття
1.4 Методи метрологічної перевірки
1.5. Особливості проведення метрологічної перевірки
1.1. Єдність та метрологічне забезпечення вимірювань
Є
дність
вимірювань
– це такий їх стан, коли результати
вимірювань виражено в узаконених
одиницях і їх похибки відомо із заданою
ймовірністю. Забезпечується єдність
вимірювань шляхом точного відтворення,
зберігання і передавання розмірів
одиниць фізичних величин. Відтворення
і зберігання розмірів одиниць фізичних
величин покладено на еталони. Передавання
розмірів одиниць фізичних величин
відбувається від еталонів до робочих
еталонів різних розрядів та робочих
засобів вимірювання на основі державної
схеми повірки (рис. 1.1). Державна схема
повірки (метрологічної перевірки) –
Рис. 1.1. Структура державної схеми метрологічної перевірки
це затверджений у встановленому порядку документ, що регламентує підпорядкованість, методи і точність передавання розміру одиниць фізичних величин від державного первинного еталону або вихідного еталону донизу аж до робочих засобів вимірювальної техніки (РЗВТ) [1–6].
Еталон – це комплекс засобів вимірювальної техніки (ЗВТ), який виконаний за особливою специфікацією і офіційно затверджений у встановленому порядку і забезпечує відтворення і зберігання одиниці з метою передавання її розміру ієрархічно нижчим за державною схемою метрологічної перевірки еталонам і РЗВТ.
Кількість розрядів робочих еталонів визначається шириною діапазону вимірювань РЗВТ та їх точністю. Особливо технічно складно без суттєвих втрат точності передавати розмір одиниці фізичної величини по діапазону як донизу, так і доверху діапазону вимірювань.
Сукупність еталонів, державних схем перевірки і методів та методик метрологічної перевірки складає поняття метрологічного забезпечення вимірювань певної фізичної величини.