
- •В.О. Яцук автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
- •16. Кодокеровані міри ємності 174
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів 212
- •Перелік скорочень, символів та термінів
- •1. Єдність вимірювань та способи її досягнення
- •1.1. Єдність та метрологічне забезпечення вимірювань
- •1.2. Метрологія – фундамент сучасної науки і техніки
- •1.3. Метрологічне забезпечення, основні поняття
- •1.4. Методи метрологічної перевірки
- •1.5. Особливості проведення метрологічної перевірки
- •2. Багатозначні міри електричних величин
- •2.1. Забезпечення безперервного контролю процесів вимірювань
- •2.2. Аналіз можливих шляхів підвищення метрологічної надійності засобів електричних вимірювань
- •2.3. Корекція похибок звт з допомогою кодокерованих мір
- •2.4. Структурні схеми калібраторів активних та пасивних електричних величин
- •3. Міри е.Р.С., напруги та струму
- •3.1. Міри електрорушійної сили та напруги
- •3.2. Міри напруги на основі стабілітронів
- •3.3. Джерела опорної напруги на основі ширини забороненої зони напівпровідника
- •3.4. Перспективні напрямки розвитку джерел опорної напруги
- •4. ПрецИзійні масштабні вимірювальні перетворювачі
- •4.1. Вимоги до масштабних перетворювачів
- •4.2. Способи коригування випадкових похибок масштабних перетворювачів
- •4.3. Підсилювачі з мдм–перетворенням
- •4.4. Корекція випадкових похибок в підсилювачах з періодичною корекцією дрейфу
- •4.5. Широкосмугові двоканальні підсилювачі
- •4.6. Пристрої гальванічного розділення
- •5. Прецизійні генератори синусоїдної напруги
- •5.1. Методи побудови генераторів та їх основні характеристики
- •5.2. Низькочастотні rс-генератори
- •5.3. Способи стабілізації амплітуди коливань
- •5.4. Високочастотні lc-генератори
- •5.5 Стабілізація частоти генераторів
- •6. Функціональні генератори
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •7. Комутаційні елементи
- •7.1. Заступна схема комутаційних елементів
- •7.2. Електромеханічні комутаційні елементи
- •7.3. Комутаційні елементи на біполярних транзисторах
- •7.4. Комутаційні елементи на польових транзисторах
- •7.5. Оптоелектронні ключі
- •8. Кодокеровані подільники напруги та струму
- •8.1. Резистивні ккп
- •8.2. Ккп з широтно–імпульсною модуляцією (шім)
- •8.3. Ккп на базі магнітних компараторів постійного струму
- •8.4. Індуктивні ккп
- •9. Методи побудови калібраторів постійного струму і напруги постійного струму
- •9.1. Принципи побудови калібраторів
- •9.2. Калібратори на базі магнітних компараторів постійного струму
- •9.3. Калібратори на базі індуктивних подільників напруги
- •9.4. Калібратори на основі подільників з шім-перетворенням
- •9.5. Розширення границь відтворення напруг постійного струму
- •9.6. Розширення границь відтворення постійного струму
- •9.7. Структури серійних калібраторів напруги постійного струму та постійного струму
- •9.8. Характеристики серійних калібраторів постійної напруги і струму
- •10. Калібратори змінних напруги та струму
- •10.1. Функціональна схема калібраторів змінних напруг і струму
- •10.2. Система автоматичного регулювання амплітуди гоч
- •10.3. Стабілізація частоти методом синтезу частот
- •10.4. Вдосконалення підсилювачів високої напруги
- •11. Багатозначні кодокеровані міри опору
- •11.1. Особливості вимірювання та відтворення електричного опору
- •Значення вимірювальних струмів та напруг для різних значень відтворювальних опорів
- •11.2. Традиційні міри електричного опору
- •11.3. Кодокеровані магазини опору
- •11.4. Кодокеровані магазини провідності
- •12. Імітатори електричного опору
- •12.1. Методи імітації електричного опору
- •12.2. Низькоомні імітатори опору
- •12.3. Середньоомні імітатори опору. Автоматизований вибір піддіапазонів відтворення
- •12.4. Кодокеровані високоомні міри
- •13. Дистанційне передавання значень електричного опору
- •13.1. Підвищення метрологічної надійності резистивних вимірювальних каналів
- •13.2. Чотирипровідні кодокеровані імітатори опору
- •13.3. Кодокеровані імітатори активного електричного опору
- •13.4. Аналіз частотних властивостей імітаторів активного опору
- •13.5. Коригування похибок кодокерованих мір для дистанційного передавання значень опору
- •14. Методи побудови кодокерованих мір імпедансу
- •14.1. Трансформаторні міри імпедансу
- •14.2. Коригування похибок трансформаторних мір імпедансу
- •14.3. Активні імітатори імпедансу
- •14.4. Міри реактивності на потенційно-стійких елементах
- •14.5. Міри кодокерованих реактивностей із втратами
- •15. Кодокеровані Міри індуктивності
- •15.1. Міри індуктивності і взаємоіндуктивності (однозначні та з ручним управлінням)
- •15.2. Вимоги до кодокерованих мір індуктивності
- •Параметри кодокерованої міри індуктивності
- •15.3. Аналіз традиційних шляхів реалізації кодокерованих мір індуктивності
- •15.4. Обґрунтування методу побудови кодокерованих мір індуктивності
- •15.5. Особливості побудови широкодіапазонних кодокерованих мір індуктивності
- •15.6. Аналіз похибок кодокерованих мір індуктивності
- •16. Кодокеровані міри ємності
- •16.1. Однозначні та багатозначні з ручним керуванням міри ємності
- •16.2. Кодокеровані міри ємності
- •16.3. Помножувачі ємності
- •Для вхідного вузла схеми запишемо два рівняння Кірхгофа
- •16.4. Розширення діапазонів відтворення кодокерованих мір ємності
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів
- •17.1. Основна мета впровадження стандарту ieee–p1451
- •17.2. Коротка історія виникнення інтелектуального інтерфейсу
- •17.3. Ключові технічні особливості
- •17.4. Модуль інтелектуального інтерфейсу
- •17.5. Сторінки електронних даних перетворювачів
- •17.6. Цифровий Інтерфейс
- •17.7. Функції дій “Plug and Play”
- •17.8. Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Канал седп
- •Перелік посилань
- •Навчальне видання
- •Автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
5.4. Високочастотні lc-генератори
Більшість високочастотних генераторів є LС-генераторами і будуються на основі триточкової схеми (рис.5.9) [59].
Рисунок 5.9 - Узагальнена схема LC-автогенератора
Нехай комплексні опори Z1, Z2, Z3 є чисто реактивними: Z1=jХ1; Z2=jX2; Z3=jX3. На резонансній частоті вхідна провідність чотириполюсника зворотного зв’язку дорівнює Yвх=0 (вхідний опір є нескінченно великим).
(5.10)
звідки
випливає умова самозбудження
.
Для виконання балансу фаз в генераторі з інвертувальним підсилювачем необхідно, щоб елементи Z1 та Z3 були вибрані реактивними опорами однакового типу, а Z2 - протилежного до них типу реактивності. Отже, можливі лише два варіанти побудови триточкових схем LС-автогенераторів: ємнісна триточка (рис. 5.10.а) та індуктивна триточка (рис. 5.10.б), для яких резонансні частоти подамо виразами
,
(5.11)
.
(5.12)
В LC-генераторах, як правило, немає необхідності в стабілізації амплітуди коливань, оскільки, завдяки високій вибірності LC-чотириполюсника зворотного зв’язку, він виділяє основну гармоніку, яка дорівнює резонансній частоті коливального контура й одночасно послаблює вищі гармоніки, навіть
Р
ис.
5.9. Узагальнена схема LC-автогенератора
якщо підсилювальний елемент працює в режимі відтину струму та насичення.
5.5 Стабілізація частоти генераторів
Як
видно з формул для вихідної частоти
приведених вище автогенераторів,
стабільність генерованої частоти в
основному визначається стабільністю
RC- або LC-елементів. Стабільність частоти
є одним із найважливіших параметрів
автогенераторів. Нехай вихідна напруга
генератора UВИХ(t)
змінюється за законом
,
де wo
– номінальне значення частоти; j(t)
– фазовий зсув, часова нестабільність
якого визначає відхилення миттєвого
значення частоти від номінальної.
Миттєве значення частоти рівне w(t):
,
(5.13)
абсолютна похибка Dw:
,
(5.14)
відносна похибка dw:
,
(5.15)
де Qк – добротність кола зворотного зв’язку; DjЗВ – фазовий зсув в колі зворотного зв’язку.
Температура навколишнього середовища впливає на всі елементи схеми автогенератора. Відносні температурні зміни RLC-елементів визначаються їх температурними коефіцієнтами, відповідно, опору aR ємності aC, індуктивності aL
(5.16)
де Dq=q–q0 – відхилення температури довкілля q від нормального значення q0.
3 температурою змінюється і коефіцієнт передачі підсилювального елементу, що порушує умову балансу амплітуд для даної частоти. Радикальним способом боротьби є активне термостатування частотозадавальних параметрів автогенераторів та вибір стабільних RLC – елементів. Автогенератори потрібно живити від стабілізованого джерела живлення, оскільки при зміні напруги живлення змінюється і коефіцієнт передачі підсилювача. Під час вібрацій, ударів виникають взаємні зсуви окремих деталей та змінюються паразитні ємності між ними, тому деталі потрібно механічно жорстко закріплювати, а в прецизійних генераторах необхідно амортизувати RLC-елементи. Забезпечити найвищу стабільність частоти в автогенераторах можна за рахунок використання високодобротних коливальних систем. В першу чергу до них відносяться п'єзоелектрики, добротність серійних взірців становить десятки-сотні тисяч, а прецизійних сягає навіть декількох мільйонів. П'єзоелектрики перетворюють прикладену змінну напругу в механічні коливання або типу стиску-розтягу (низькочастотні п’єзоелементи 50...500 кГц), або зсуву (високочастотнi п’єзоелементи 0,5...30 МГц). Температурний коефіцієнт частоти становить (1...2)∙10-6 1/0С в діапазоні температур –60...+100 0С. Еквівалентна схема кварцевого резонатора зображена на рис. 5.11, а частотні характеристики – на рис. 5.12. Типові значення заступної схеми кварцевого резонатора такі: ємність тримача кварцу С0=2...8 пФ, індуктивність кварцу Lкв=0,1...1 мГн, ємність кварцу Скв=0,01...0,1 пФ. LCR - параметри характеризують динамічні властивості кварцевого резонатора, відповідно, інерційні, пружні та втрати енергії.
Існує дві власні резонансні частоти резонатора: а) частота послідовного
Рис. 5.11. Еквівалентна
схема кварцевого резонатора
Рис.
5.12.
Частотні
залежності складових опору кварцевого
резонатора
резонансу
та частота паралельного резонансу
.
В діапазоні частот w1<w<w2 реактивна складова кварцу має індуктивний характер і завдяки високій добротності кварц має дуже велику крутизну фазо-частотної характеристики, що забезпечує умову балансу фаз автогенератора. Кварцеві резонатори використовують, як індуктивність (триточкові схеми автогенераторів), або як послідовне коливальне коло.
Для звукового
діапазону частот немає кварцевих
резонаторів і, тому, автогенератори
мають невисокі метрологічні параметри.
Суттєво покращити стабільність частоти
низькочастотних генераторів дає
можливість застосування принципу
синтезу частот (рис. 5.13). Г
енератор
низької частоти ГЗЧ генерує напругу
синусоїдної форми з частотами в діапазоні
F=445...555 кГц. Частота кварцового генератора
fкв=5
МГц подільником ПЧК поділяється на 9,
КвГ – кварцевий генератор; ГЗЧ – генератор змінної частоти; ППЧ – підсилювач проміжної частоти; Мд – модулятор–змішувач; ФНЧ – фільтр низької частоти; ВихП – вихідний підсилювач; ПНі...ПН3 – подільники частоти; S1... S4 – ключi; ПЧК – подільник частоти кварцового генератора
Р
ис.
5.13. Структурна схема синтезатора частот
fкв=5000:9=555,(5) кГц. До кожного з подільників частоти подається напруга від кварцевого генератора. Смуга пропускання вибіркових підсилювачів після кожного з подільників частоти кварцового генератора ПЧ3... ПЧ1 звужується подекадно від 100 кГц до 1 кГц. Сумарна частота в модуляторі Мд змішується із частотою кварцового генератора fкв. З допомогою фільтра низької частоти ФНЧ виділяється різницева складова частоти вхідних сигналів. Значення частоти f вихідної напруги встановлюється регулюванням конденсатора змінної ємності в генераторі звукової частоти і визначається виразом
(5.17)
де m – порядковий номер подільника частоти; n – коефіцієнт поділу подільника частоти ПЧК кварцевого генератора; k - коефіцієнт поділу подільників частоти; F – частоти ГЗЧ.
Для частотного діапазону 20 Гц ... 100 кГц, потрібно чотири піддіапазони, тобто крім ГЗЧ необхідно використати ще три подільники. Якщо вибрати fкв=5 МГц, fГЗЧ=(445...545) кГц, то в результаті рішення рівняння (5.17) отримуємо значенняk=10 і n=9.
Нестабільність вихідної частоти визначається за співвідношенням
(5.18)
де
,
,
- абсолютні зміни відповідно вихідної
частоти, кварцового генератора, частоти
ГЗЧ.
Отже, нестабільність
вихідної частоти генератора зменшується
настільки, наскільки частота кварцевого
генератора
більша від частоти F
генератора низької частоти ГЗЧ.