- •В.О. Яцук автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
- •16. Кодокеровані міри ємності 174
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів 212
- •Перелік скорочень, символів та термінів
- •1. Єдність вимірювань та способи її досягнення
- •1.1. Єдність та метрологічне забезпечення вимірювань
- •1.2. Метрологія – фундамент сучасної науки і техніки
- •1.3. Метрологічне забезпечення, основні поняття
- •1.4. Методи метрологічної перевірки
- •1.5. Особливості проведення метрологічної перевірки
- •2. Багатозначні міри електричних величин
- •2.1. Забезпечення безперервного контролю процесів вимірювань
- •2.2. Аналіз можливих шляхів підвищення метрологічної надійності засобів електричних вимірювань
- •2.3. Корекція похибок звт з допомогою кодокерованих мір
- •2.4. Структурні схеми калібраторів активних та пасивних електричних величин
- •3. Міри е.Р.С., напруги та струму
- •3.1. Міри електрорушійної сили та напруги
- •3.2. Міри напруги на основі стабілітронів
- •3.3. Джерела опорної напруги на основі ширини забороненої зони напівпровідника
- •3.4. Перспективні напрямки розвитку джерел опорної напруги
- •4. ПрецИзійні масштабні вимірювальні перетворювачі
- •4.1. Вимоги до масштабних перетворювачів
- •4.2. Способи коригування випадкових похибок масштабних перетворювачів
- •4.3. Підсилювачі з мдм–перетворенням
- •4.4. Корекція випадкових похибок в підсилювачах з періодичною корекцією дрейфу
- •4.5. Широкосмугові двоканальні підсилювачі
- •4.6. Пристрої гальванічного розділення
- •5. Прецизійні генератори синусоїдної напруги
- •5.1. Методи побудови генераторів та їх основні характеристики
- •5.2. Низькочастотні rс-генератори
- •5.3. Способи стабілізації амплітуди коливань
- •5.4. Високочастотні lc-генератори
- •5.5 Стабілізація частоти генераторів
- •6. Функціональні генератори
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •7. Комутаційні елементи
- •7.1. Заступна схема комутаційних елементів
- •7.2. Електромеханічні комутаційні елементи
- •7.3. Комутаційні елементи на біполярних транзисторах
- •7.4. Комутаційні елементи на польових транзисторах
- •7.5. Оптоелектронні ключі
- •8. Кодокеровані подільники напруги та струму
- •8.1. Резистивні ккп
- •8.2. Ккп з широтно–імпульсною модуляцією (шім)
- •8.3. Ккп на базі магнітних компараторів постійного струму
- •8.4. Індуктивні ккп
- •9. Методи побудови калібраторів постійного струму і напруги постійного струму
- •9.1. Принципи побудови калібраторів
- •9.2. Калібратори на базі магнітних компараторів постійного струму
- •9.3. Калібратори на базі індуктивних подільників напруги
- •9.4. Калібратори на основі подільників з шім-перетворенням
- •9.5. Розширення границь відтворення напруг постійного струму
- •9.6. Розширення границь відтворення постійного струму
- •9.7. Структури серійних калібраторів напруги постійного струму та постійного струму
- •9.8. Характеристики серійних калібраторів постійної напруги і струму
- •10. Калібратори змінних напруги та струму
- •10.1. Функціональна схема калібраторів змінних напруг і струму
- •10.2. Система автоматичного регулювання амплітуди гоч
- •10.3. Стабілізація частоти методом синтезу частот
- •10.4. Вдосконалення підсилювачів високої напруги
- •11. Багатозначні кодокеровані міри опору
- •11.1. Особливості вимірювання та відтворення електричного опору
- •Значення вимірювальних струмів та напруг для різних значень відтворювальних опорів
- •11.2. Традиційні міри електричного опору
- •11.3. Кодокеровані магазини опору
- •11.4. Кодокеровані магазини провідності
- •12. Імітатори електричного опору
- •12.1. Методи імітації електричного опору
- •12.2. Низькоомні імітатори опору
- •12.3. Середньоомні імітатори опору. Автоматизований вибір піддіапазонів відтворення
- •12.4. Кодокеровані високоомні міри
- •13. Дистанційне передавання значень електричного опору
- •13.1. Підвищення метрологічної надійності резистивних вимірювальних каналів
- •13.2. Чотирипровідні кодокеровані імітатори опору
- •13.3. Кодокеровані імітатори активного електричного опору
- •13.4. Аналіз частотних властивостей імітаторів активного опору
- •13.5. Коригування похибок кодокерованих мір для дистанційного передавання значень опору
- •14. Методи побудови кодокерованих мір імпедансу
- •14.1. Трансформаторні міри імпедансу
- •14.2. Коригування похибок трансформаторних мір імпедансу
- •14.3. Активні імітатори імпедансу
- •14.4. Міри реактивності на потенційно-стійких елементах
- •14.5. Міри кодокерованих реактивностей із втратами
- •15. Кодокеровані Міри індуктивності
- •15.1. Міри індуктивності і взаємоіндуктивності (однозначні та з ручним управлінням)
- •15.2. Вимоги до кодокерованих мір індуктивності
- •Параметри кодокерованої міри індуктивності
- •15.3. Аналіз традиційних шляхів реалізації кодокерованих мір індуктивності
- •15.4. Обґрунтування методу побудови кодокерованих мір індуктивності
- •15.5. Особливості побудови широкодіапазонних кодокерованих мір індуктивності
- •15.6. Аналіз похибок кодокерованих мір індуктивності
- •16. Кодокеровані міри ємності
- •16.1. Однозначні та багатозначні з ручним керуванням міри ємності
- •16.2. Кодокеровані міри ємності
- •16.3. Помножувачі ємності
- •Для вхідного вузла схеми запишемо два рівняння Кірхгофа
- •16.4. Розширення діапазонів відтворення кодокерованих мір ємності
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів
- •17.1. Основна мета впровадження стандарту ieee–p1451
- •17.2. Коротка історія виникнення інтелектуального інтерфейсу
- •17.3. Ключові технічні особливості
- •17.4. Модуль інтелектуального інтерфейсу
- •17.5. Сторінки електронних даних перетворювачів
- •17.6. Цифровий Інтерфейс
- •17.7. Функції дій “Plug and Play”
- •17.8. Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Канал седп
- •Перелік посилань
- •Навчальне видання
- •Автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
5.2. Низькочастотні rс-генератори
Як підсилювальний елемент зазвичай використовують операційний підсилювач (рис. 5.2). При нульовому зсуві фаз в колі зворотного зв’язку використовують неінвертувальний підсилювач (рис. 5.2.а) і при зсуві фаз у цьому колі на 1800 – інвертувальний підсилювач (рис. 5.2.б)
Рис.
5.2.
Структурні схеми автогенераторів при
різних зсувах фаз у колі зворотного
зв’язку
Як чотириполюсниками зворотного зв’язку на практиці досить часто використовують міст Віна та три ланкову RC-схему. Міст Віна являє собою послідовне і паралельне з’єднання двох RC-ланок (рис. 5.3)
Коефіцієнт передачі β моста Віна подамо наступним виразом
.
(5.6)
Рис.
5.3. Схема моста Віна
Рис.
5.4. Схема RС-генератора з мостом Віна
Зазвичай приймають R1=R2=R;С1=С2=С; тоді вираз (5.6) перепишеться як
.
(5.7)
Для виникнення коливань потрібно виконання умови ωCR=1/ωCR, отже, звідси визначаємо значення частоти генерації автогенератора з мостом Віна
,
(5.8)
на цій частоті │b│=1/3, і потрібно, щоб │К0│ >3.
Т
риланкова
RC-схема (рис. 5.5) повертає фазу вихідного
сигналу на 1800
і,
Рис. 5.5. Триланкова RС-схема
тому,
використовується а автогенераторах за
структурою рис. 5.2.б. Резонансну частоту
триланкової RC-схеми за умови, яка
найчастіше виконується на практиці,
визначають за співвідношенням
,
або
,
звідки
.
(5.9)
На
частоті
комплексний коефіцієнт передачі стає
рівним
,
а фазовий зсув рівний 1800.
5.3. Способи стабілізації амплітуди коливань
Ч
отириполюсники
зворотного зв’язку мають невелику
вибiрність, тому підсилювач в схемі
автогенератора повинен працювати
практично в лінійному режимі, щоб не
допускати появи вищих гармонік із
значними амплітудами. Це означає, що
для обмеження росту амплітуди коливань
повинні використовуватись спеціальні
способи. Як правило, обмеження амплітуди
відбувається в колі зворотного зв’язку
за рахунок включення різноманітних
нелінійних елементів: терморезисторів,
ламп розжарювання світло діодів тощо.
Через значну теплову інерційність, опір
цих елементів у межах одного періоду
коливань можна прийняти постійним і,
до того ж, вони не спотворюють форми
гармонійного струму, отже вищі гармоніки
практично не з'являються. Одним із
найпростіших способів стабілізації
амплітуди є використання нелінійних
елементів (рис. 5.6). В схемi рис. 5.6.а із
зростанням амплітуди на виході
Рис. 5.6. Стабілізація амплітуди RC – генераторів за допомогою нелінійних елементів: а) терморезисторів; в) світлодіодів; б) температурна залежність опору терморезисторів
операційного підсилювача збільшується і вихідний струм через терморезистор (рис.5.6.б) і вiн розігрівається, що призводить до зменшення його опору, а, отже, й зменшення коефіцієнта передачі ОП до певного значення, при якому ще забезпечується баланс амплітуд. Аналогічно працює і схема за рис.5.6.в, а резистором R4 регулюється усталене значення вихідної напруги генератора.
Вищої стабільності амплітуди коливань досягають в автогенераторах з автоматичним регулюванням підсилення (рис. 5.7). Зміна вихідної напруги генератора приводить до зміни напруги на конденсаторі С, яка випрямляється
Рис. 5.7. Схема генератора з автоматичним регулюванням підсилення
діодом VD і є напругою затвору, що, відповідно, змінює провідність польового транзистора VT, глибину зворотного зв'язку, а, отже, й амплітуду вихідного сигналу.
Найвищої точності досягають при використанні в автогенераторах системи автоматичної стабілізації амплітуди (рис.5.8)
ГСА – генератор стабільної амплітуди (релаксаційний); ГС – генератор синусоїдного сигналу; М – модулятор; ФНЧ – фільтр низької частоти
Рис.
5.8. Система
стабілізації
амплітуди
синусоїдного
генератора
Модулятор М на однакові проміжки часу підключає через оптронну розв'язку ФНЧ, який знаходить різницю амплітуд генераторів ГСА та ГС. Вихідний сигнал ФНЧ подається на елемент регулювання амплітуди генератора синусоїдної напруги.
Частоту в синусоїдних генераторах змінюють, як правило, шляхом одночасної зміни опорів частотозадавальних резисторів. Стабільність частоти в RC-генераторах забезпечують шляхом вибору прецизійних та стабільних резисторів та ємностей.
