
- •В.О. Яцук автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
- •16. Кодокеровані міри ємності 174
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів 212
- •Перелік скорочень, символів та термінів
- •1. Єдність вимірювань та способи її досягнення
- •1.1. Єдність та метрологічне забезпечення вимірювань
- •1.2. Метрологія – фундамент сучасної науки і техніки
- •1.3. Метрологічне забезпечення, основні поняття
- •1.4. Методи метрологічної перевірки
- •1.5. Особливості проведення метрологічної перевірки
- •2. Багатозначні міри електричних величин
- •2.1. Забезпечення безперервного контролю процесів вимірювань
- •2.2. Аналіз можливих шляхів підвищення метрологічної надійності засобів електричних вимірювань
- •2.3. Корекція похибок звт з допомогою кодокерованих мір
- •2.4. Структурні схеми калібраторів активних та пасивних електричних величин
- •3. Міри е.Р.С., напруги та струму
- •3.1. Міри електрорушійної сили та напруги
- •3.2. Міри напруги на основі стабілітронів
- •3.3. Джерела опорної напруги на основі ширини забороненої зони напівпровідника
- •3.4. Перспективні напрямки розвитку джерел опорної напруги
- •4. ПрецИзійні масштабні вимірювальні перетворювачі
- •4.1. Вимоги до масштабних перетворювачів
- •4.2. Способи коригування випадкових похибок масштабних перетворювачів
- •4.3. Підсилювачі з мдм–перетворенням
- •4.4. Корекція випадкових похибок в підсилювачах з періодичною корекцією дрейфу
- •4.5. Широкосмугові двоканальні підсилювачі
- •4.6. Пристрої гальванічного розділення
- •5. Прецизійні генератори синусоїдної напруги
- •5.1. Методи побудови генераторів та їх основні характеристики
- •5.2. Низькочастотні rс-генератори
- •5.3. Способи стабілізації амплітуди коливань
- •5.4. Високочастотні lc-генератори
- •5.5 Стабілізація частоти генераторів
- •6. Функціональні генератори
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •7. Комутаційні елементи
- •7.1. Заступна схема комутаційних елементів
- •7.2. Електромеханічні комутаційні елементи
- •7.3. Комутаційні елементи на біполярних транзисторах
- •7.4. Комутаційні елементи на польових транзисторах
- •7.5. Оптоелектронні ключі
- •8. Кодокеровані подільники напруги та струму
- •8.1. Резистивні ккп
- •8.2. Ккп з широтно–імпульсною модуляцією (шім)
- •8.3. Ккп на базі магнітних компараторів постійного струму
- •8.4. Індуктивні ккп
- •9. Методи побудови калібраторів постійного струму і напруги постійного струму
- •9.1. Принципи побудови калібраторів
- •9.2. Калібратори на базі магнітних компараторів постійного струму
- •9.3. Калібратори на базі індуктивних подільників напруги
- •9.4. Калібратори на основі подільників з шім-перетворенням
- •9.5. Розширення границь відтворення напруг постійного струму
- •9.6. Розширення границь відтворення постійного струму
- •9.7. Структури серійних калібраторів напруги постійного струму та постійного струму
- •9.8. Характеристики серійних калібраторів постійної напруги і струму
- •10. Калібратори змінних напруги та струму
- •10.1. Функціональна схема калібраторів змінних напруг і струму
- •10.2. Система автоматичного регулювання амплітуди гоч
- •10.3. Стабілізація частоти методом синтезу частот
- •10.4. Вдосконалення підсилювачів високої напруги
- •11. Багатозначні кодокеровані міри опору
- •11.1. Особливості вимірювання та відтворення електричного опору
- •Значення вимірювальних струмів та напруг для різних значень відтворювальних опорів
- •11.2. Традиційні міри електричного опору
- •11.3. Кодокеровані магазини опору
- •11.4. Кодокеровані магазини провідності
- •12. Імітатори електричного опору
- •12.1. Методи імітації електричного опору
- •12.2. Низькоомні імітатори опору
- •12.3. Середньоомні імітатори опору. Автоматизований вибір піддіапазонів відтворення
- •12.4. Кодокеровані високоомні міри
- •13. Дистанційне передавання значень електричного опору
- •13.1. Підвищення метрологічної надійності резистивних вимірювальних каналів
- •13.2. Чотирипровідні кодокеровані імітатори опору
- •13.3. Кодокеровані імітатори активного електричного опору
- •13.4. Аналіз частотних властивостей імітаторів активного опору
- •13.5. Коригування похибок кодокерованих мір для дистанційного передавання значень опору
- •14. Методи побудови кодокерованих мір імпедансу
- •14.1. Трансформаторні міри імпедансу
- •14.2. Коригування похибок трансформаторних мір імпедансу
- •14.3. Активні імітатори імпедансу
- •14.4. Міри реактивності на потенційно-стійких елементах
- •14.5. Міри кодокерованих реактивностей із втратами
- •15. Кодокеровані Міри індуктивності
- •15.1. Міри індуктивності і взаємоіндуктивності (однозначні та з ручним управлінням)
- •15.2. Вимоги до кодокерованих мір індуктивності
- •Параметри кодокерованої міри індуктивності
- •15.3. Аналіз традиційних шляхів реалізації кодокерованих мір індуктивності
- •15.4. Обґрунтування методу побудови кодокерованих мір індуктивності
- •15.5. Особливості побудови широкодіапазонних кодокерованих мір індуктивності
- •15.6. Аналіз похибок кодокерованих мір індуктивності
- •16. Кодокеровані міри ємності
- •16.1. Однозначні та багатозначні з ручним керуванням міри ємності
- •16.2. Кодокеровані міри ємності
- •16.3. Помножувачі ємності
- •Для вхідного вузла схеми запишемо два рівняння Кірхгофа
- •16.4. Розширення діапазонів відтворення кодокерованих мір ємності
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів
- •17.1. Основна мета впровадження стандарту ieee–p1451
- •17.2. Коротка історія виникнення інтелектуального інтерфейсу
- •17.3. Ключові технічні особливості
- •17.4. Модуль інтелектуального інтерфейсу
- •17.5. Сторінки електронних даних перетворювачів
- •17.6. Цифровий Інтерфейс
- •17.7. Функції дій “Plug and Play”
- •17.8. Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Канал седп
- •Перелік посилань
- •Навчальне видання
- •Автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
4. ПрецИзійні масштабні вимірювальні перетворювачі
4.1. Вимоги до масштабних перетворювачів
4.2. Способи коригування випадкових похибок масштабних перетворювачів
4.3. Підсилювачі з МДМ–перетворенням
4.4. Корекція випадкових похибок в підсилювачах з періодичною корекцією дрейфу
4.5. Широкосмугові (двоканальні) перетворювачі
4.6. Пристрої гальванічного розділення
4.1. Вимоги до масштабних перетворювачів
До масштабних перетворювачів ставляться такі вимоги [53]:
- точність не нижча точності первинних вимірювальних перетворювачів (як правило вища);
- висока завадостійкість до завад, в яких амплітуда набагато перевищує корисний сигнал (значення завад спільного виду може сягати сотні Вольт, а нормального виду – десятки мілівольт);
- висока чутливість (приведена до вхідної напруги постійного струму порядку від декількох десятих до одиниць мікровольт;
- інваріантність до впливу ліній зв’язку;
- високі часова та температурна стабільність;
- безпечність в експлуатації (безпечність експлуатації відносно дорогої вторинної апаратури в можливих аварійних режимах роботи);
- надійність, простота схеми і конструкції (масові вироби);
- механічна міцність, сейсмостійкість;
- нечутливість до стрибкоподібних змін опору навантаження;
- монотонний перехідний процес після включення живлення та його короткочасного зникнення; обмеження можливості хибного спрацювання сигналізації;
- резервування живлення.
Поставленим вимогам відповідають структури масштабних перетворювачів прямого перетворення та з корекцією похибок – з каналом модуляція-демодуляція МДМ або ж з періодичною корекцією дрейфу ПКД [1, 2, 27-33, 41, 54-57]. Всі зазначені типи прецизійних масштабних перетворювачів в сучасній технічній літературі мають також назву інструментальних підсилювачів [1, 2, 41, 54-57]. Масштабні перетворювачі прямого перетворення зазвичай реалізуються на основі прецизійних ОП. На базі сучасних ОП можна реалізовувати масштабні блоки перетворення, МСП яких може сягати значень тисячних часток відсотка. Але АСП, зумовлена напругою зміщення, вхідними струмами та їх часовим та температурним дрейфом, призводить до появи набагато більших значень похибок, особливо при перетворенні сигналів низького рівня. Для коригування АСП в реальному масштабі часу використовуються на сьогодні два методи перетворення: з каналом модуляція-демодуляція та з періодичною корекцією дрейфу. Сучасний підхід до трактування дрейфу еквівалентної напруги зміщення прецизійних масштабних перетворювачів полягає в його частотному представленні та подальшому аналізі як випадкової складової похибки.
4.2. Способи коригування випадкових похибок масштабних перетворювачів
Відповідальною ланкою, яка в основному визначає метрологічні характеристики перетворювача, є вхідний підсилювач (рис. 4.1). Вихідна напруга Uв такого підсилювача
(4.1)
де Ux
– вхідна напруга; R1,
R2
– опори резисторів зворотного зв’язку;
еm
– напруга вхідних шумів операційного
підсилювача;
,
–шумові струми інвертувального та
неінвертувального входів.
Рис. 4.1. Еквівалентна
шумова схема масштабного перетворювача
Навіть для прецизійних операційних підсилювачів прямого підсилення еквівалентна вхідна шумова напруга на інфранизьких частотах складатиме одиниці-десятки мікровольт. Це пов’язане з великою спектральною густиною шумів операційних підсилювачів на інфранизьких частотах [54-57].
Частотну
залежність спектральної густини шумів
Sy(ω)
операційних підсилювачів можна
апроксимувати гіперболічною залежністю
(рис.4.2)
,
де S0
– спектральна густина „білого” шуму;
ω0
– частота спряження „білого” та
„рожевого” (флікер-шуму) шумів; ω –
поточна частота. Одиниці вимірювання
спектральної густини шуму:
або
.
Р
ис.
4.2. Спектральна густина шумів операційних
підсилювачів
Дисперсія
вихідного сигналу підсилювача
прагне до безмежності. Але на практиці
смуга пропускання підсилювачів
обмежується знизу частотою встановлення
fн
нульового рівня, а зверху – верхнього
частотою fв
смуги пропускання. Тоді
і є скінченною величиною.
Оскільки масштабні перетворювачі як пристрої промислового призначення в основному повинні працювати на протязі тисяч годин без обслуговування, то в них нормуючий підсилювач будується на основі підсилювачів з МДМ-перетворенням або з періодичною корекцією дрейфу.