
- •В.О. Яцук автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
- •16. Кодокеровані міри ємності 174
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів 212
- •Перелік скорочень, символів та термінів
- •1. Єдність вимірювань та способи її досягнення
- •1.1. Єдність та метрологічне забезпечення вимірювань
- •1.2. Метрологія – фундамент сучасної науки і техніки
- •1.3. Метрологічне забезпечення, основні поняття
- •1.4. Методи метрологічної перевірки
- •1.5. Особливості проведення метрологічної перевірки
- •2. Багатозначні міри електричних величин
- •2.1. Забезпечення безперервного контролю процесів вимірювань
- •2.2. Аналіз можливих шляхів підвищення метрологічної надійності засобів електричних вимірювань
- •2.3. Корекція похибок звт з допомогою кодокерованих мір
- •2.4. Структурні схеми калібраторів активних та пасивних електричних величин
- •3. Міри е.Р.С., напруги та струму
- •3.1. Міри електрорушійної сили та напруги
- •3.2. Міри напруги на основі стабілітронів
- •3.3. Джерела опорної напруги на основі ширини забороненої зони напівпровідника
- •3.4. Перспективні напрямки розвитку джерел опорної напруги
- •4. ПрецИзійні масштабні вимірювальні перетворювачі
- •4.1. Вимоги до масштабних перетворювачів
- •4.2. Способи коригування випадкових похибок масштабних перетворювачів
- •4.3. Підсилювачі з мдм–перетворенням
- •4.4. Корекція випадкових похибок в підсилювачах з періодичною корекцією дрейфу
- •4.5. Широкосмугові двоканальні підсилювачі
- •4.6. Пристрої гальванічного розділення
- •5. Прецизійні генератори синусоїдної напруги
- •5.1. Методи побудови генераторів та їх основні характеристики
- •5.2. Низькочастотні rс-генератори
- •5.3. Способи стабілізації амплітуди коливань
- •5.4. Високочастотні lc-генератори
- •5.5 Стабілізація частоти генераторів
- •6. Функціональні генератори
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •7. Комутаційні елементи
- •7.1. Заступна схема комутаційних елементів
- •7.2. Електромеханічні комутаційні елементи
- •7.3. Комутаційні елементи на біполярних транзисторах
- •7.4. Комутаційні елементи на польових транзисторах
- •7.5. Оптоелектронні ключі
- •8. Кодокеровані подільники напруги та струму
- •8.1. Резистивні ккп
- •8.2. Ккп з широтно–імпульсною модуляцією (шім)
- •8.3. Ккп на базі магнітних компараторів постійного струму
- •8.4. Індуктивні ккп
- •9. Методи побудови калібраторів постійного струму і напруги постійного струму
- •9.1. Принципи побудови калібраторів
- •9.2. Калібратори на базі магнітних компараторів постійного струму
- •9.3. Калібратори на базі індуктивних подільників напруги
- •9.4. Калібратори на основі подільників з шім-перетворенням
- •9.5. Розширення границь відтворення напруг постійного струму
- •9.6. Розширення границь відтворення постійного струму
- •9.7. Структури серійних калібраторів напруги постійного струму та постійного струму
- •9.8. Характеристики серійних калібраторів постійної напруги і струму
- •10. Калібратори змінних напруги та струму
- •10.1. Функціональна схема калібраторів змінних напруг і струму
- •10.2. Система автоматичного регулювання амплітуди гоч
- •10.3. Стабілізація частоти методом синтезу частот
- •10.4. Вдосконалення підсилювачів високої напруги
- •11. Багатозначні кодокеровані міри опору
- •11.1. Особливості вимірювання та відтворення електричного опору
- •Значення вимірювальних струмів та напруг для різних значень відтворювальних опорів
- •11.2. Традиційні міри електричного опору
- •11.3. Кодокеровані магазини опору
- •11.4. Кодокеровані магазини провідності
- •12. Імітатори електричного опору
- •12.1. Методи імітації електричного опору
- •12.2. Низькоомні імітатори опору
- •12.3. Середньоомні імітатори опору. Автоматизований вибір піддіапазонів відтворення
- •12.4. Кодокеровані високоомні міри
- •13. Дистанційне передавання значень електричного опору
- •13.1. Підвищення метрологічної надійності резистивних вимірювальних каналів
- •13.2. Чотирипровідні кодокеровані імітатори опору
- •13.3. Кодокеровані імітатори активного електричного опору
- •13.4. Аналіз частотних властивостей імітаторів активного опору
- •13.5. Коригування похибок кодокерованих мір для дистанційного передавання значень опору
- •14. Методи побудови кодокерованих мір імпедансу
- •14.1. Трансформаторні міри імпедансу
- •14.2. Коригування похибок трансформаторних мір імпедансу
- •14.3. Активні імітатори імпедансу
- •14.4. Міри реактивності на потенційно-стійких елементах
- •14.5. Міри кодокерованих реактивностей із втратами
- •15. Кодокеровані Міри індуктивності
- •15.1. Міри індуктивності і взаємоіндуктивності (однозначні та з ручним управлінням)
- •15.2. Вимоги до кодокерованих мір індуктивності
- •Параметри кодокерованої міри індуктивності
- •15.3. Аналіз традиційних шляхів реалізації кодокерованих мір індуктивності
- •15.4. Обґрунтування методу побудови кодокерованих мір індуктивності
- •15.5. Особливості побудови широкодіапазонних кодокерованих мір індуктивності
- •15.6. Аналіз похибок кодокерованих мір індуктивності
- •16. Кодокеровані міри ємності
- •16.1. Однозначні та багатозначні з ручним керуванням міри ємності
- •16.2. Кодокеровані міри ємності
- •16.3. Помножувачі ємності
- •Для вхідного вузла схеми запишемо два рівняння Кірхгофа
- •16.4. Розширення діапазонів відтворення кодокерованих мір ємності
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів
- •17.1. Основна мета впровадження стандарту ieee–p1451
- •17.2. Коротка історія виникнення інтелектуального інтерфейсу
- •17.3. Ключові технічні особливості
- •17.4. Модуль інтелектуального інтерфейсу
- •17.5. Сторінки електронних даних перетворювачів
- •17.6. Цифровий Інтерфейс
- •17.7. Функції дій “Plug and Play”
- •17.8. Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Канал седп
- •Перелік посилань
- •Навчальне видання
- •Автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
3.4. Перспективні напрямки розвитку джерел опорної напруги
В останні роки широко застосовуються ДОН як прецизійні елементи, реалізовані на одному кристалі напівпровідника і які містять відповідно опорний елемент, джерело струму, схему стабілізації напруги і вихідний підсилювач. Опорний елемент тут представляє собою два планарних транзистора з різними площами поверхні, а відповідно, і з різними емітерними струмами. Так виконана інтегральна схема стабілітрона типу LМ199-399 фірми National Semiconductor (США). Зауважимо, що ці ІС містять систему термостатування кристалу [42-44]. Другий тип прецизійного ДОН з напругою забороненої зони - елемент REF-10 фірми Ргесіsion Monolithics (США), призначений для використання в супутниках, в цифрових вольтметрах і АЦП, відрізняється гарантованою нестабільністю 25∙10-6 за 1000 год, малим рівнем шумів, ТКН, що дорівнює 3∙10-6 1/°С, і низьким споживанням енергії [44].
Результатом розвитку ДОН в інтегральному або гібридному виконанні повинно стати створення ДОН з мінімальною залежністю вихідної напруги від температури зовнішнього середовища. Розрізняють ДОН трьох типів [40, 45]:
- без будь-якої спеціальної температурної компенсації або підтримання постійної робочої температури. В цьому випадку температура навколишнього середовища в значній мірі впливає на Uст. В найпростішому випадку в структурі ДОН може використовуватись стабілітрон. Змінюючи робочий струм, можна зменшити ТКН до (200-300) 10-6 1/°С;
- ДОН з температурною компенсацією, в якій передбачена електрична схема, що компенсує вплив навколишнього середовища. Компенсувальні схеми, що використовуються на сьогодні, можуть бути аналогового (ці схеми найбільш розповсюджені), цифрового або і змішаних типів. Для ІС, виготовлених з дискретних елементів, ТКН становить (200-300) 10-6 1/°С, для спеціальних прецизійних ІС (в яких опорний і компенсувальний р-п переходи розташовані на одному кристалі напівпровідника) ТКН складає (2-3) 10-6 1/°С;
- термостатовані ДОН. Розрізняють активні і пасивні термостати, як із зовнішнім, так і з внутрішнім термостатуванням. Найбільш перспективними є інтегральні або гібридні ДОН із внутрішнім термостатуванням [40, 45]. Термостатовані інтегральні ДОН мають ТКН 0,5∙10-6 1/°С [46].
Досить вдалі термостабільні схеми ДОН вдається реалізувати, використовуючи інтегральні зборки транзисторів Для пасивних термостатів важливішу роль відіграє постійна часу, що забезпечує мінімальний час входження термостатувального елемента в режим і максимально послаблює температурний вплив навколишнього середовища. Однак пасивні термостати не захищають від повільних температурних впливів [45]. Активне термостатування ДОН забезпечує постійну робочу температуру, яка може бути нижчою або вищою температури навколишнього середовища. Останній спосіб використовується часто, як найпростіший. Похибка підтримання температури в середині термостата, в залежності від потрібної точності ДОН, складає ±(0,2-0.02) °С. Температура всередині термостата повинна відповідати наступним умовам: бути на 10-20 °С вищою від найвищої температури в середині приладу; бути вибрана так, щоб залежність Uст даного опорного елемента ДОН від температури мала найменший приріст в точці, що відповідає робочій температурі в середині термостата [47-49]. Зустрічаються термостати, в яких з метою зменшення кількості полярних молекул, наприклад води, в елементах схеми підтримується температура 95°С [50].
При використанні стабілітрона або його аналога в ДОН апаратури найвищої точності спеціального або метрологічного призначення характеристики часового дрейфу вихідної напруги і набувають важливого значення.
Стабільність серійних прецизійних ІС і інтегральних ДОН можна підвищити, використовуючи способи штучного старіння: статичного термотренування, термострумового тренування, термообробки в іонізованому середовищі, термоциклування і т.д.
Способи підвищення часової стабільності ДОН різноманітні і постійно вдосконалюються. Враховуючи, що швидкість старіння залежить від характеру експлуатації (неперервний, періодичний, неперіодичний), то підтримуючи підібрану до мінімуму ТКН силу струму, з більшою точністю в неперервному режимі за рахунок стабілізації фізико-хімічних процесів можна різко зменшити довгочасову нестабільність. В момент випадкового відключення мережі автоматично включається живлення ДОН від акумулятора [51]. Використання схеми періодичного порівняння поточного зростання напруги на запам'ятовувальному конденсаторі, дозволяє у значній мірі компенсувати часові і температурні флуктуації вихідної напруги [52].
Таким чином, аналіз основних принципів побудови транспортованих і портативних ДОН дозволяє зробити наступні висновки:
- напівпровідникові ДОН поступово заміняють НЕ при використанні їх в нестаціонарних умовах;
- перспективні напівпровідникові ДОН будуються на основі ІС або їх аналогів в інтегральному або гібридному виконанні при внутрішньому термостатуванні. При цьому, як зразкова напруга використовується напруга забороненої зони, а не напруга пробою стабілітрона;
- застосування спеціальних способів штучного старіння і метрологічної атестації найстабільніших елементів призведуть до значного зменшення температурної і часової нестабільності;
- використання дискретної елементної бази і індивідуально атестованих прецизійних стабілітронів найдоцільніше при реалізації ДОН найвищої точності.