Поняття когнітивного конфігуратора і необхідність природничо-наукової когнітивної концепції:

Під когнітивним конфігуратором будемо розуміти мінімальний повний набір базових когнітивних операцій, достатній для представлення різних процесів пізнання. 

Когнітивні концепції й операції.

Базова когнітивна концепція:

• виявити операції;

• знайти місце кожної з них у системі чи послідовності процесу пізнання.

Вимоги:

• адекватність, тобто точне відображення сутності процесів пізнання, характерних для людини, зокрема опис процесів вербалізації, семантичної адаптації і семантичного синтезу (уточнення змісту слів і понять і включення в словник нових слів і понять);

• високий ступінь деталізації і структурованості до рівня досить простих базових когнітивних операцій;

• можливість математичного опису, формалізації й автоматизації.

Дані, інформація, знання

Дані являють собою інформацію, розглянуту в суто синтаксичному аспекті, тобто безвідносно до її змісту і використання.  Інформація – це дані проінтерпретовані, тобто осмислені дані, розглянуті в єдності синтаксичного і семантичного аспектів.  Знання, є система інформації, що забезпечує збільшення імовірності досягнення якої-небудь мети, тобто по суті знання – це "Ноу-хау" чи технології. 

знання = інформація + мета  інформація = дані + зміст  знання = дані + зміст + мета.

Моніторинг, аналіз, прогнозування, управління

Моніторинг – нагромадження даних по ряду показників про об'єкт керування з прив'язкою до часу.  Аналіз – виявлення змісту в даних, тобто виявлення в них причинно-наслідкових взаємозв'язків.  Прогнозування – використання змісту причинно-наслідкових залежностей у предметній області для передбачення поводження об'єкта керування в умовах дії визначених факторів.  Управління – використання знань для досягнення визначених цілей :

• збереження стабільного функціонування об'єкта управління;

• переведення об'єкта управління в заздалегідь заданий цільовий стан.

Управління – це вища форма обробки і використання інформації. 

Факт, зміст, думка

Під фактом будемо розуміти відповідність дискретного й інтегрального елементів пізнання, тобто елементів різних рівнів інтеграції-ієрархії процесів пізнання.  Факт розглядається як квант змісту.  Зміст являє собою "різницю потенціалів" між суміжними рівнями інтеграції-ієрархії в системі обробки інформації в процесах пізнання.  Думка є операцією виявлення змісту з фактів.  Мислення є процес, що складається з ряду взаємозалежних за змістом думок. 

Базова когнітивна концепція у формальному викладі:

1. Елементи сприйняття.

2. Процес синтезу.

3. Узагальнення. Абстрагування.

4. Процес генерації, удосконалювання і застосування конструктів.

Результати ідентифікації і прогнозування, здійснені за допомогою моделі, шляхом виконання когнітивної операції "верифікація" зіставляються з досвідом, після чого визначається доцільність виконання когнітивної операції "навчання". При цьому може виникнути три основних варіанти:

1. Об'єкт, входить у навчальну вибірку і вірогідно ідентифікується (внутрішня валідність, в адаптації немає необхідності).

2. Об'єкт, не входить у навчальну вибірку, але входить у вихідну генеральну сукупність, стосовно якої ця вибірка репрезентативна, і вірогідно ідентифікується (зовнішня валідність, додавання об'єкта до навчальної вибірки й адаптація моделі приводить до кількісного уточнення змісту ознак і образів класів).

3. Об'єкт не входить у вихідну генеральну сукупність і ідентифікується недостовірно (зовнішня валідність, додавання об'єкта до навчальної вибірки і синтез моделі призводить до якісного уточнення змісту ознак і образів класів, вихідна генеральна сукупність розширюється).  Когнітивний конфігуратор і базові когнітивні операції системного аналізу  Таблиця 1 – УЗАГАЛЬНЕНИЙ СПИСОК БКОСА (КОГНІТИВНИЙ КОНФІГУРАТОР) 

   №	Повна назва БКОСА
   1	Присвоєння імен класам і атрибутам (інтенсійна і екстенсійна репрезентація)
   2	Сприйняття
   3	Узагальнення (синтез, індукція)
   4	Абстрагування класів та атрибутів
   5	Оцінка адекватності моделі
   6	Порівняння, ідентифікація і прогнозування
   7	Аналіз (дедукція та абдукція) класів та атрибутів
   8	Класифікація та генерація конструктів класів і атрибутів
   9	Змістове порівняння класів та атрибутів
   10	Планування і прийняття рішень про застосування системи керуючих факторів

4. Задачі формалізації базових когнітивних операцій системного аналізу  Для рішення задачі формалізації БКОСА необхідно вирішити наступні задачі:

   1. Вибір єдиної чисельної міри для класів і атрибутів.

   2. Вибір неметричної міри подібності об'єктів у семантичних просторах.

   3. Визначення ідентифікаційної і прогностичної цінності атрибутів.

   4. Ортонормування семантичних просторів класів і атрибутів.

Повинна задовольняти визначеним критеріям:

5. Мати високий ступінь адекватності предметної області, тобто високої валідності, при різних обсягах вибірки, як при дуже малих, так і при середніх і дуже великих.

6. Мати обґрунтовану, чітку, ясну й інтуїтивно зрозумілу інтерпретацію.

7. Бути нетрудомісткою в обчислювальному відношенні.

8. Забезпечувати коректне обчислення міри подібності для просторів з неортонормованим базисом.

9. Забезпечувати високу вірогідність і стійкість ідентифікації при неповних (фрагментарних) і зашумлених даних.

Визначення ідентифікаційної і прогностичної цінності атрибутів  Ортонормування семантичних просторів класів і атрибутів:

• адекватність моделі;

• кількість ознак на клас;

• сумарна кількість градацій ознак в описових шкалах.