5. Контрольні питання для самоперевірки:

- які похибки фрезерувального верстату впливають на величину неспіввісності

виготовлених отворів та пазів плити при обробці їх з одного установу ?

- які похибки фрезерувальних верстатів та як змінюють похибки відносного

просторового розташування зовнішних поверхонь та пазів плити при

базуванні останньої на опорну поверхню та встановчі пальці ?

- як вплинуть просторові похибки відносного розашування робочих поверхонь

плити на їх роботу у вузлі ?

- які схеми технологічних маршрутів обробки забезпечують мінімальну

залежність обробки від розглянутих похибок ?

6. Література

1. Балакшин Б.С. Теория и практика технологии машиностроения. В 2-х кн. М.:

Машиностроение,1982. Кн.1-283 с.,ил.Кн2-268 с.ил.

2. Технология машиностроения (специальная часть): Учебник для

машиностроительных специальностей ВУЗов/ А.А. Гусев, Е.Р.

Ковальчук, И.М. Колесов и др. – М.: Машиностроение, 1986. – 480 с.: ил.

3. Обработка металлов резанием. Справочник технолога/ А.А.Панов,

В.В.Аникин, Н.Г.Бойм и др.; Под общ.ред. А.А.Панова.- М.: Машиностроение,

1988.-736 с., илл.

5. Лабораторна робота № 4. Визначення кривої розподілу розсіювання

розміру за допомогою великої вибірки

1. Мета роботи: дослідити джерела появи просторових похибок опорних

поверхонь валу при оброці його з переустановленням у центрах

2. Прибори, матеріали, верстати:

- заготовка - пруток після безцентрового шліфування („ серебрянка”) по

зовнішньому діаметру по усієї довжині; матеріал- сталь 45;

- токарно-гвинторізний верстат мод. 15К20;

- самоцентруючий трьохкулачковий патрон, задній центр;

- токарні прохідний та відрізний різці, матеріали ріжучих частин - твердий

сплав – Т15К6;

- мікрометр 0-25, 002 мм;

- штангенциркуль 0-125, 0,1 мм.

3. Послідовність виконання роботи: ( робота розрахована на 6 академічних

годин )

1. . Встановити пруток у шпиндель, закріпити, послідовно торцувати, зняти

праву фаску.

2. Підвести задній центр на потрібну довжину вильоту заготовок та жорстко

закріпити.

3.3. Розкріпити пруток, видвинути до упору в задній центр, закріпити.

3.4. Послідовно: точити начисто наружну поверхню ролику у заданий

розмір, проточити ліву фаску поточної та праву фаску наступної деталі,

відрізати поточну деталь.

3.5. Повторити п.п. 3.3., 3.4. для обробки усієї партії генеральної вибірки.

3.6. Обережно зачистити торцеві поверхні кожного ролику з вибірки.

3.7. Заміряти діаметр кожного ролику у двох взаємоперпендикулярних

площинах, заповнити дві таблиці:для розмірів в однієї площині, та в другої.

3.8. Заміряти довжину кожного ролику та заповнити відповідну таблицю

3.9. По результатах вимірів накреслити 3 гистограми розподілу фактичних

розмірів роликів по диаметрах та довжині.

3.10.На базі кожної гістограми накреслити ламану розподілу, виявити закон

кривої розподілу, найближчий до експериментального.

3.11.Знайти параметри законів розподілу, % браку по кожному розміру деталі,

параметри настроювання та час підналагоджування верстату.

3.12.Зробити висновки за результатами роботи ( [ 8 ] ). Запропонувати

технологію виготовлення роликів з більшими точністю та періодом

підналагоджування верстату

.