2. Прибори, матеріали, верстати, пристрії:
- заготовка валу після чорнової обробки з обох боків; матеріал- сталь 45;
- токарно-гвинторізний верстат мод. 15К20;
- поводковий патрон, центра: правий та лівий;
- токарні підрізні різці правий та лівий, матеріал твердого сплаву – Т15К6;
- два індикатори часового типу 0,002 мкм; дві магнітні стійки.
3. Послідовність виконання роботи:
3.1. За схемою мал.1 встановити вал у центра, закріпити у поводковому
патроні та виміряти первісні вісьові биття правого та лівого опорних
торців під підшипники та радіальні биття правої та лівої опорних шийок
валу.
3.2. Торцувати начисто правий опорний торець та проточити начисто праву
опорну шийку валу.
3.3. Виміряти вісьове биття правого опорного торця та радіальне биття
правої опорної шийки валу.
3.4. Переустановити вал на обробку лівих опорних поверхонь.
3.5. Півторити вимірювання за п.3.1.
3.6. Обробити начисто ліві опорні поверхні валу;
3.7. Виміряти просторові похибки оброблених поверхонь за п. 3.1.
3.8. Змінити інструментальну наладку верстату та обробити з одного установу
валу праві та ліві його опорні поверхні.
3.9. Виміряти просторові похибки оброблених поверхонь за п. 3.1.
3.10.Результати вимірювань порівняти зі довідковими даними [ 3 ] по допусках
на обробку базових поверхонь для токарнимх верстатів різних класів
точності. Зробити висновки, дати заключення по технологіям обробки
деталей класу „вали та вісі”, що наведені у літературі [ 3 ].
Мал.1. Схема вимірювання вісьового биття шійок та радіального биття
опорних торців при обробці цих поверхонь з переустановленням
4. Методичні матеріали до проведення роботи
Технологічни маршрути обробки деталей типу „ вали ” зі штучних заготівок найчастіше використовують у серійному виробництві схему: →закріплення заготовки у патроні за ліву частину
→ торцування правого торця
→ виконування центрового отвору у правому торці
→ чорнова токарна обробка виконавчих, опорних та допоміжних поверхонь
правої частини валу
→ переустановлення валу із закріпенням у патроні правої частини валу
→ торцування лівого торцю
→ виконування центрового отвору у лівому торці
→ чорнова токарна обробка виконавчих, опорних та допоміжних поверхонь
лівої частини валу
→ переустановлення валу на центрові отвори із закріпленням лівої частини
у поводковому патроні
→ чистова токарна обробка виконавчих, опорних та допоміжних поверхонь
правої частини валу
→ переустановлення валу із закріпенням у поводковому патроні правої
частини валу
→ чистова токарна обробка виконавчих, опорних та допоміжних поверхонь
лівої частини валу
→ при базуванні на центрові отвори чистова обробка виконавчих не на токар-
них верстатах
→ термообробка
→ правка та підшліфування центрових отворів після термообробки
→ при базування на центрові отвори кінцева обробка виконавчих та опорних
обох частин валу нарізно або сумісно.
Переустановлення валу під час обробки на центрові отвори, що мають похибку просторового розташування вісей відносно друг друга, постійно вносять помилку базування при кожному подальшому переустановленні валу, величина
цієї помилки з кожним переустановленням поглинає все більшу долю мінімаль-ного міжопераційного припуску, технологічний процес обробки може стати обженим за досягаємою точністю.
В умовах крупносерійного та масового виробництв обробка правого та лівого торців виконується з обох сторін одночасно на фрезерувально-центруваль-ному напівавтоматі, але наявність геометричих похибок верстату і в цьому випадку не забезпечують первісні співпадання вісей центрових отворів.
Слід пам’ятати, що технологічні бази деталі типу „ центрові отвори ” навіть при ідеальному виготовленні встановлюються на верстатні бази – вісі центрів верстату. В залежності від зношуваності самих центрів, конічних поверхонь їх хвостовиків, гнізд під ці хвостовики, геометричних похибок розташування вісей задньої та передньої бабок верстату ( що мають індивіду-альні значення для кожного верстату ) - виникають додаткові просторові похибки при базуванні валу у центрах.