9. Індексація нормативної грошової оцінки земель

1. Нормативна грошова оцінка земель щороку станом на 1 січня поточного року уточнюється на коефіцієнт індексації.

2. Починаючи з 2007 року коефіцієнт щорічної індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок визначається за формулою:

Кі = Кіп х ( [І - 10]:100),

де І - середньорічний індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація;

Кіп – добуток коефіцієнтів індексації за попередні роки.

3. Станом на 1 січня 2010 року до нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, земель населених пунктів, та інших земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів залежно від року проведення оцінки застосовується коефіцієнт 3,2, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації: за 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152 та за 2009 рік - 1059.

Індексація ставок податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено

1. Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, щороку станом на 1 січня уточнюються на коефіцієнт індексації.

2. Під час проведення індексації базовими вважаються ставки податку, які індексуються починаючи з 2008 року станом на 1 січня відповідного року на коефіцієнт індексації за формулою.

3. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за поданою спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у галузі статистики інформацією про середньорічний індекс інфляції, визначає величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель та коефіцієнтів індексації базових ставок податку, і не пізніше 15 січня відповідного року інформує центральний орган державної податкової служби і власників земельних ділянок та землекористувачів про коефіцієнти індексації.

Збір за користування радіочастотним ресурсом України

Платниками збору є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, які користуються радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

а) ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

б) ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

в) дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

г) дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Не є платниками збору спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори.

Об’єктом оподаткування збором є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.

Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному місяцю.

Перелік користувачів радіочастотного ресурсу – платників збору та/або зміни до нього надаються центральному органу державної податкової служби Національною комісією з питань регулювання зв’язку України (далі – НКРЗ) із зазначенням виду зв’язку, смуги радіочастотного ресурсу, регіонів користування радіочастотним ресурсом двічі на рік: до 1 березня та до 1 вересня поточного року, станом на 1 січня та 1 липня.

Платники збору обчислюють суму збору виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок (з індексацією) та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.

Платники збору, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують збір, починаючи з дати видачі ліцензії.

Інші платники збору сплачують збір, починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата збору здійснюється платниками збору з дати видачі першого дозволу на експлуатацію Платники збору подають до органів державної податкової служби копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі.

Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства

платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.

виробники алкогольних напоїв та пива є платниками збору лише за умови реалізації ними цієї продукції в роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам. У разі постачання ними такої продукції власного виробництва суб’єктам оптової та роздрібної торгівлі вони не є платниками збору Суб’єкти господарювання здійснюють реалізацію алкогольних напоїв за умови обов’язкового отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі, тобто є суб’єктами оптово-роздрібної торговельної мережі та платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. Реалізація пива здійснюється без видачі ліцензії.

Об’єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є виручка — товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі.

Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є податком з обороту реалізованого товару, нараховується та сплачується платниками збору на всіх етапах реалізації алкогольних напоїв та пива, виходячи з такого обороту.

Враховуючи те, що виробники алкогольних напоїв та пива є платниками збору лише за умови реалізації ними цієї продукції в роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам, то збором обкладається виручка, отримана виробниками лише від реалізації в роздрібній торгівлі. встановлено ставку збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в розмірі 1,5%.

Збір на проведення гастрольних заходів

Гастрольні заходи – видовищні заходи (концерти, вистави, циркові, лекційно-концертні, розважальні програми, творчі вечори, виступи пересувних циркових колективів, пересувні механізовані атракціони типу "Луна-парк"  тощо) за участю закладів культури (підприємств, установ чи організацій), самостійних професійних колективів, у тому числі тимчасових, виконавців сольних концертів за межами адміністративно-територіальних одиниць, де знаходяться їх стаціонарні сценічні майданчики, а у разі відсутності сценічного майданчика – за межами адміністративно-територіальної одиниці за місцем їх реєстрації.

Гастрольними вважаються всі видовищні заходи, в яких беруть участь закордонні заклади культури (підприємства, установи чи організації), творчі колективи та окремі виконавці. Гастрольні заходи, за винятком благодійних гастрольних заходів, проводяться з метою отримання доходів.

Гастрольними вважаються всі видовищні заходи, в яких беруть участь закордонні заклади культури (підприємства, установи чи організації), творчі колективи та окремі виконавці. Гастрольні заходи, за винятком благодійних гастрольних заходів, проводяться з метою отримання доходів.

Організатори гастрольних заходів - це суб'єкти господарювання, що займаються організацією та проведенням гастрольних заходів на території України;

Платниками збору за проведення гастрольних заходів є організатори гастрольних заходів, крім організаторів благодійних гастрольних заходів.

 Об’єкт оподаткування  за проведення гастрольних заходів на території України є виручка від реалізації квитків на гастрольний захід;

ставка збору за проведення гастрольних заходів становить три відсотки об'єкта оподаткування).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю, складаються і подаються платником до органів державної податкової служби за місцем податкової реєстрації (місцеперебуванням на податковому обліку в органах державної податкової служби) платника протягом 20 календарних днів місяця, що настає за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, в якому були проведені такі гастрольні заходи.

Рентні платежі