3. Економічні, соціальні та культурні (духовні) права і свободи людини і громадянина.

Економічні права – це права у сфері економічних відносин людини і громадянина.

До них відносять:

- право власності та право громадян України користуватися об’єктами права

державної та колективної власності (ст. 41);

- право на підприємницьку діяльність, не заборонену зако­ном (ст. 42);

- право на працю, на належні, безпечні і здорові умови праці; (ст. 43);

- право на заробітну плату, не нижче від визначеної законом (ст. 43);

- право на захист від незаконного звільнення(ст. 43);

- право на своєчасне одержання нагороди (ст. 43);

- право на страйк (ст. 44);

- право на відпочинок (ст. 45).

Право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності закріплює в Конституції України перш за все право приватної власності, яка є економічною осно­вою громадянського суспільства, розвитку ринкових відносин.

Право приватної власності регулюється і захищається різними галузями українського права. Можливі винятки, обмеження права використання приватної власності пов'язуються Конституцією України із суспільною необ­хідністю, а також із випадками, коли ця власність завдає шкоди громадянам, суспільству, погіршує екологічну ситуацію тощо. Положення статусу власності поширю­ються й на інтелектуальну власність.

Право на підприємницьку діяльність пов'язане з при­ватною власністю, яка становить матеріальну основу підприєм­ництва. Конституція України визначає гарантії свободи підприєм­ництва на території України і основи його державної підтрим­ки, а також встановлює певні обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності окремими категоріями громадян: депутати, посадові і службові особи органів держав­ної влади та органів місцевого самоврядування.

Право на працю. Право на працю полягає в можливості заробляти собі на життя працею, яка вільно обирається, право на вибір професії, роду занять і роботи відповідно до покли­кання, здібностей, професійної підготовки, освіти та з ураху­ванням суспільних потреб. Людина може займатися будь-яким видом тру­дової діяльності, а може й не брати в ній участі, оскільки Консти­туція забороняє використання примусової праці. Заборона примусової праці не поширюється на військову або альтернативну (невійськову) службу, працю, пов'язану з виконан­ням судового вироку або необхідну за надзвичайних умов.

Право на страйк. Для захисту своїх економічних і соціальних інтересів ті, хто працюють, мають право на страйк Воно передбачене не тільки українським законо­давством, а й Міжнародним договором про економічні, соціальні та культурні права. Порядок здійснен­ня права на страйк, як і заборона страйку, можливі лише на підставі закону.

Право на відпочинок. Відповідно до Конституції України це право забезпе­чується наданням днів щотижневого відпочинку, оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи в нічний час.

Законодавче регулювання цього права поши­рюється на людину, яка працює за трудовим договором (контрак­том).

Соціальні права. Це такі права і свободи, що стосуються підтримання і нормативного закріплення гідного рівня життя людини та її соціальної захищеності.

Згідно з Конституцією України це насамперед:

- право на соціальний захист(ст. 46);

- право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, безробіття, втрати годувальника, в старості (ст. 46);

- право на житло (ст. 47);

- право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї (ст. 48).

- право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49).

Право на соціальний захист включає широке коло питань, які держава повинна вирішу­вати, щоб гарантувати людині цивілізований рівень повсякденно­го життя. Особливо це стосується тих, хто з огляду на похилий вік, хворобу не може забезпечити собі належні умови життя. Конституція України встановлює, що пенсії, інші види соціальних витрат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї

Відповідно до ст. 25 Загальної декларації прав людини, гідний людини життєвий рівень передбачає забезпечення її та її сім'ї їжею, одягом, житлом, медичним доглядом та необхід­ним соціальним обслуговуванням.

У ст. 48 Конституції України зазначено, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що передбачає достатнє харчування, одяг, житло. Право на соціальний захист гарантується системою соціального страхування і соціального забезпечення.

Пра­во на житло. Громадяни України мають право на житло. Основною формою реалізації цього права згідно з Конституцією є придбання громадянином житла на різних підставах (побудова, придбання у власність, оренда). Соціально незахищеним громадянам, які потребують поліпшення житло­вих умов, житло надається безоплатно або за доступну для них плату. Примусове позбавлення житла можливе лише на підставі закону за рішенням суду.

Право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування спрямовано на захист здоров'я людини та самого її життя. Громадяни України мають право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Для ефективного і доступного усім громадянам медичного обслу­говування держава повинна створити необхідні, належні умо­ви. В Україні забезпечується безоплатна медична допомога у державних і комунальних закладах охорони здоров'я. Водно­час для покращання медичного обслуговування населення держа­ва сприяє розвитку лікувальних закладів усіх форм власності.

Культурні (духовні) права і свободи. Культурні (духовні) права і свободи являють со­бою гарантовані державою можливості доступу людини до духовних здобутків своєї нації та всього людства. Конституція України такими правами визнає:

- право на освіту (ст.53);

- право на користування досягненнями вітчизняної і світової культури (ст. 54);

- свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості (ст.54);

- право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяль­ності тощо (ст.54).

Право на освіту. Право на освіту дістає вияв у конституційному закріпленні обов'язковості повної загаль­ної середньої освіти, існування розгалуженої мережі закладів освіти різного рівня, що функціонують на державних і комунальних засадах.

Свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості. Конституції гарантує свободу літературної, худож­ньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелекту­альної діяльності.

Право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяль­ності означає, що кожному громадянину Конституцією гарантовано право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятком, встановленим законом.

Екологічні права – це:

- право на безпечне для життя і здоров'я довкілля (ст. 50);

- на екологічно безпечні продукти харчування та предмети побуту (ст. 50);

- на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (ст. 50).

Конституція України кожному надає право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.